Постанова № 28729048, 21.01.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

21.01.2013 р. справа №5009/3832/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Манжур В.В., М'ясищева А.М.

Секретар: Прожерін О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Сітко А.І. по дов.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Пузій О.В. по дов.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Айза», с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області

на рішення господарського суду Запорізької області від 28.11.2012р. (повний текст від 03.12.2012р.) у справі №5009/3832/12 (суддя Серкіз В.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрориболовецьке підприємство «Сини Моря - Мотор Січ», смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області

до відповідачів: 1) Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, 2) Приватного підприємства «Айза», с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрориболовецьке підприємство «Сини Моря - Мотор Січ», смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідачів: 1) Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області, смт. Кирилівка Якимівського району Запорізької області, 2) Приватного підприємства «Айза», с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.05.2007р., укладеного між Кирилівською селищною радою та ПП «Айза».

Рішенням від 28.11.2012р. господарський суд Запорізької області заявлені позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, обґрунтувавши свій висновок доведеністю матеріалами справи факту незаконності передання в оренду ПП «Айза» земельної ділянки площею 0,2712га, розташованої в АДРЕСА_1, оскільки до позивача, як до правонаступника КРП «Сини Моря», перейшло право постійного користування нею згідно державних актів на право постійного користування землею І-ЗП №001287 та І-ЗП №001286.

Не погодившись з винесеним рішенням відповідач-2, Приватне підприємство «Айза», с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищевказане рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно залишив без задоволення клопотання другого відповідача про зупинення провадження у справі, необґрунтовано зазначив, що строк позовної давності по заявленій позивачем вимозі на день звернення до суду не сплив, а також безпідставно застосував приписи ст. 35 ГПК України до фактів, встановлених Донецьким апеляційним господарським судом при розгляді справи №18/5009/1166/11, та постався при вирішенні спору на ст. 228 ЦК України.

Крім того, за твердженням скаржника, з наданих до суду державних актів на право постійного користування землею не вбачається, що спірна земельна ділянка площею 0,2712га розташована на належних позивачу землях, а доводи позивача про те, що до нього як правонаступника КРП «Сини Моря» перейшло право постійного користування земельними ділянками на підставі державних актів від 01.12.1995р. І-ЗП №001287 та І-ЗП №001288, є необґрунтованими в силу закону, що підтверджується відповідними правовими позиціями судів касаційної інстанції.

Вищевикладене, на думку скаржника, не було враховано судом першої інстанції, як не було прийнято до уваги пояснень і заперечень другого відповідача, що є підставою для скасуванні незаконного та необґрунтованого рішення.

Представник відповідача-1 у судове засідання не з'явився з невідомих підстав, відзиву на апеляційну скаргу не надав. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 08.01.2013р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності вказаного представника за наявними у справі матеріалами.

Крім того, 21.01.2013р. на адресу апеляційного господарського суду від представника відповідача-2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі на підставі ст. 79 ГПК України. Судовою колегію у задоволенні вказаного клопотання відмовлено за недоцільністю, оскільки встановлено можливість розгляду апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи доказами та за відсутності результатів розгляду апеляційної скарги у справі №2а/0828/45/2012.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 01.12.1995р. Колективному риболовецькому підприємству «Сини моря» Якимівською райдержадміністрацією Якимівського району Запорізької області було видано Державні акти І-ЗП №001287 та І-ЗП №001288, відповідно яких останнє отримало право постійного користування для ведення господарства 573,9га та 643,6га землі в межах згідно з планом землекористування.

У 2000 році КРП «Сини моря» було реорганізовано в Агрориболовецький кооператив «Сини моря», 18.06.2002р. АРК «Сини моря» перереєстровано в Агрориболовецьке Товариство з обмеженою відповідальністю «Сини моря», а у 2003 році Агрориболовецьке ТОВ «Сини моря» перереєстровано у Агрориболовецьке Товариство з обмеженою відповідальністю «Сини моря - Мотор Січ».

Згідно п. п. 1.1, 1.2 Статуту позивача, зареєстрованого 30.05.2011р. за №10981050020000358 (нова редакція), Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрориболовецьке підприємство «Сини Моря - Мотор Січ», зареєстроване Якимівською районною державною адміністрацією Запорізької області 24.01.2003р. за №10981050002000358, є правонаступником Агрориболовецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Сини моря - Мотор Січ».

Враховуючи викладене, до позивача, як правонаступника КРП «Сини моря», перейшли права та обов'язки вказаного підприємства.

Разом з цим, згідно з матеріалами справи, 31.12.2007р. за договором купівлі-продажу гр. ОСОБА_4 (директор ПП «Айза») придбав комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1, на які 18.01.2005р. оформив право приватної власності. Згідно акту прийому-передачі від 20.11.2007р., ПП «Айза» прийняло на баланс вищевказане майно у якості майнового вкладу засновника - ОСОБА_4

Рішенням Кирилівської селищної ради від 12.04.2007р. №36 ПП «Айза» було передано в оренду земельну ділянку площею 0,2712га для розміщення туристично-готельного комплексу, а 10.05.2007р. між Кирилівською селищною радою та ПП «Айза» було укладено відповідний договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 2320355400:01:003:0146).

За умовами вказаного договору, в оренду передана земельна ділянка, що знаходиться в межах АДРЕСА_1, для розміщення туристично-готельного комплексу з наступною реконструкцією будівель та споруд, строк дії договору складає 49 років і закінчується 10.05.2056 року.

В матеріалах справи наявна також постанова Якимівського районного суду Запорізької області №2-а/0828/45/2012р. від 21.09.2012р., якою рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення туристично-готельного комплексу» №36 від 12.04.2007р. було визнано протиправним та скасовано.

Враховуючи викладене та посилаючись на те, що відповідачем-2 неправомірно використовується земельна ділянка площею 0,2712га, оскільки ТОВ АП «Сини Моря - Мотор Січ» є законним користувачем вказаної земельної ділянки на підставі державних актів на право постійного користування землею, позивач звернувся до господарського суду із вимогами про визнання недійсним вищевказаного договору оренди спірної земельної ділянки.

Як зазначалось вище, господарський суд Запорізької області позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія погоджується з таким висновком з наступних підстав.

За змістом ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.1999р. №02-5/111 (зі змінами та доповненнями), угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом; у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У якості підстави для визнання оспорюваного договору недійсним позивач посилається на те, що внаслідок реорганізації КРП «Сини моря» та переходу його прав і обов'язків до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрориболовецьке підприємство «Сини Моря - Мотор Січ» право постійного користування вказаним підприємством земельними ділянками на підставі державних актів І-ЗП №001287 та І-ЗП №001288 від 01.12.1995р. не припинилось, правомірність користування позивачем вказаними земельними ділянками підтверджена судовими рішеннями, копії яких надано до матеріалів справи, а оскільки вилучення (викупу) земельних ділянок у позивача не здійснювалось, Кирилівська сільська рада не мала законних підстав для передачі в оренду ПП «Айза» частини земельної ділянки площею 0,2712га та укладення відповідного договору оренди землі. Крім того, позивач посилається на скасування постановою Якимівського районного суду Запорізької області №2-а/0828/45/2012р. від 21.09.2012р. рішення Кирилівської селищної ради, на підставі якого укладено спірний договір оренди землі.

З матеріалів справи вбачаться, що 10.05.2007р. на підставі рішення №36 одинадцятої сесії п'ятого скликання Кирилівської селищної ради від 12.04.2007р. між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та Приватним підприємством «Айза» укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якого є строкове платне користування земельною ділянкою для розміщення туристично-готельного комплексу з наступною реконструкцією будівель і споруд, загальною площею 0,2712га, яка знаходиться в межах смт.Кирилівка Якимівського району Запорізької області по АДРЕСА_1. Кадастровий номер земельної ділянки - 2320355400:01:003:0146. Договір укладено на 49 років, строк його дії закінчується 10 травня 2056 року (п.п.1,2,4,5).

Разом із тим, з наявних в матеріалах справи документів слідує, що вищевказана земельна ділянка площею 0,2712га була надана у постійне користування для ведення господарства Колективному риболовецькому підприємству «Сини моря» на підставі виданих йому 01.12.1995р. Державних актів на право постійного користування землею І-ЗП №001287 та І-ЗП № 001286. У 2000 році КРП «Сини моря» було реорганізовано в Агрориболовецький кооператив «Сини моря»; відповідно до п.1.3.2 Статуту Агрориболовецький кооператив «Сини моря» створений на підставі реорганізації КРП «Сини моря» і є його правонаступником. 24.01.2003р. Якимівською районною державною адміністрацією був зареєстрований Статут Агрориболовецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Сини моря - Мотор Січ», згідно з п.1.1 якого товариство створене шляхом реорганізації Агрориболовецького кооперативу «Сини моря» у формі перетворення на засадах правонаступництва. У відповідності до п.1.2 Статуту (затвердженого установчими зборами засновників ТОВ «АП «Сини моря-Мотор Січ» 24.05.2011р.) ТОВ «Агрориболовецьке підприємство» «Сини моря-Мотор Січ» є правонаступником агрориболовецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Сини моря -Мотор Січ».

У відповідності до п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 118 від 22.01.1996р. «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України» ідентифікаційний код зберігається за суб'єктом, якому він присвоєний, протягом усього періоду його існування і є єдиним. У разі перетворення юридичної особи за правонаступником зберігається її ідентифікаційний код. При проведенні реєстраційних дій за ТОВ «АП «Сини моря -Мотор Січ» зберігся ідентифікаційний код попередника, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Якщо підприємство, яке використовує земельну ділянку на праві постійного користування, реорганізовується, Державний комітет України по земельним ресурсам притримується позиції, яка викладена у листі від 16.05.2006р. №6-7-726/409. На думку Комітету, у разі припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, їх право постійного користування земельною ділянкою припиняється і в порядку правонаступництва не переходить.

Згідно зі ст. 141 ЗК України, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

Тобто, підставою для припинення права користування земельними ділянками є, відповідно, припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установи та організацій. При цьому, КРП «Сини моря» не підпадає під визначений перелік, оскільки було колективним підприємством і не мало статусу державного чи комунального, тому на позивача не поширюються норми ст. 141 ЗК України.

З викладеного слідує, що до позивача, як правонаступника КРП «Сини моря», перейшло право постійного користування спірною земельною ділянкою площею 0,2712га згідно Державних актів на право постійного користування землею І-ЗП № 001287 та І-ЗП № 001286, тому Кирилівська селищна рада Якимівського району Запорізької області не мала законних підстав для прийняття рішення №36 від 12.04.2007р. про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ПП «Айза» під розміщення туристично-готельного комплексу. Такої позиції дотримувався Якиміський районний суд Запорізької області при прийнятті 21.09.2012р. постанови у справі №2-а/0828/45/2012р., якою визнав протиправним та скасував рішення Кирилівської селищної ради Якимівського району Запорізької області №36 від 12.04.2007р.

Пунктом 2.4 Постанови Пленуму ВГСУ №6 від 17.05.2011р. «Про деякі питання практики розгляду спорів у спорах, що виникають із земельних відносин» (зі змінами і доповненнями) визначено, що з позовами про визнання недійсними правочинів щодо земельних ділянок мають право звертатися сторони цих правочинів (договорів), а також інші зацікавлені особи. При цьому інтерес такої особи стосовно придбання у власність земельної ділянки має бути законним, не суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам, а також відповідати критеріям охоронюваного законом інтересу.

Відповідно до п. 2.24 вказаної Постанови, оскільки договір оренди укладається на виконання рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади, то без скасування таких рішень у встановленому законом порядку відсутні правові підстави для визнання відповідних договорів недійсними.

Враховуючи встановлені обставини справи, а саме - правомірність користування позивачем спірної земельної ділянки та незаконність рішення селищної ради про передачу її в оренду другому відповідачу, судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позову та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 10.05.2007р., укладений між Кирилівською селищною радою Якимівського району Запорізької області та Приватним підприємством «Айза».

Що стосується посилань заявника апеляційної скарги на порушення судом першої інстанції низки норм процесуального права, а саме - залишення без задоволення клопотання другого відповідача про зупинення провадження у справі та застосування приписів ст. 35 ГПК України до фактів, встановлених Донецьким апеляційним господарським судом при розгляді справи №18/5009/1166/11, судова колегія вважає їх безпідставними, оскільки господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість вирішення спору за наявними у справі доказами за відсутності результатів розгляду апеляційної скарги у справі №2-а/0828/45/2012р., а також вмотивовано прийняв до уваги факт переходу до позивача права постійного користування спірною земельною ділянкою на підставі Державних актів, встановлений вказаною постановою ДАГС.

Посилання апелянта на те, що з наданих до суду державних актів на право постійного користування землею не вбачається, що спірна земельна ділянка площею 0,2712га розташована на належних позивачу землях, спростовуються наявною в матеріалах справи планом-схемою земельної ділянки ТОВ «АП «Сини моря - Мотор Січ», складеною спеціалістом ПП «НВФ «Кадастр» (ліцензії АВ №553641 від 12.08.2010р., АВ №547474 від 19.08.2010р.). Твердження скаржника про недоведеність факту переходу до позивача прав та обов'язків землекористувача спірною земельною ділянкою згідно вищевказаних Державних актів спростовуються наступним.

Згідно ст. 92 ЗК України, права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають, зокрема, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

Пунктом 6 Перехідних положень ЗК України визначено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Проте, рішенням Конституційного суду України від 22.09.2005р. по справі №5-рп/2005 вказані положення було визнано неконституційними. Тобто, у відповідності до вищевказаних правових норм, КРП «Сини моря», правонаступником якого є позивач, звільнилось від обов'язку переоформлювати право користування спірними земельними ділянками та правомірно користується ними на праві постійного користування згідно Державних актів. Крім того, відповідно до п.2 Постанови КМ України №449 від 02.04.2002р., раніше видані державні акти на землю, в т.ч. на право постійного користування землею, залишаються чинними і підлягають заміні лише у разі добровільного звернення за цим громадян або юридичних осіб.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема, порушення судом першої інстанції приписів ст.ст. 228, 261 ЦК України, спростовуються матеріалами справи, є необґрунтованими та безпідставними, тому судовою колегію до уваги не приймаються.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Запорізької області від 28.11.2012р. у справі №5009/3832/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на заявника.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Запорізької області від 28.11.2012р. (повний текст від 03.12.2012р.) у справі №5009/3832/12 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Айза», с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, на рішення господарського суду Запорізької області від 28.11.2012р. (повний текст від 03.12.2012р.) у справі №5009/3832/12 - залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: В.В. Манжур

А.М. Мясищев

Надруковано примірників - 7

1-у справу

1-позивачу

3-відповідачам

1-господарському суду

1-ДАГС