Ухвала суду № 28728506, 16.01.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Височанської Н. К.

суддів: Заводян К.І., Литвинюк І.М.

секретар: Лисак О.А.

за участю: представника позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім»єю, визнання права спільної сумісної власності на будинковолодіння та визнання договору купівлі-продажу недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_5, яка діє в інтересах та за довіреністю ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 жовтня 2012 року, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2012 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення без надання іншого жилого приміщення.

Посилалася на те, що вона на підставі договору купівлі-продажу від 01 листопада 2011 року придбала у ОСОБА_6 АДРЕСА_1 17 листопада 2011 року право власності зареєстровано в ЧКОБТІ в реєстрі №12656888.

На момент укладання договору купівлі-продажу їй було відомо, що в будинку були зареєстровані та проживали власник ОСОБА_6 та його колишня дружина відповідачка ОСОБА_4, їх син ОСОБА_3 Згідно їх домовленості з ОСОБА_6, він та відповідачі будуть проживати в спірному будинку до весни 2012 року. Також попередній власник запевнив її, що до кінця березня 2012 року він та відповідачі знімуться з реєстраційного обліку в будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер.

Справа №22ц-48/2013р. Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк Л.К.

Категорія: 5 Доповідач: Височанська Н.К.

До квітня 2012 року вона особисто не навідувалась до свого будинку, оскільки, не дивлячись на смерть колишнього власника, пообіцяла, що там може проживати його колишня дружина ОСОБА_4

На даний час відповідачі з реєстраційного обліку не знялись, її в будинок не впускають.

Просила усунути їй перешкоди в користуванні будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з цього будинку без надання їм іншого жилого приміщення.

В травні 2012 року ОСОБА_4 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права спільної сумісної власності на будинковолодіння та визнання договору купівлі-продажу недійсним.

Посилалась на те, що з 07 травня 1967 року по 21 січня 1992 року вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6

ОСОБА_7 на праві особистої власності на підставі свідоцтва про право власності від 12.08.1983 року, двох свідоцтв про право на спадщину від 04.10.1983 року належав будинок АДРЕСА_1

Після розірвання шлюбу вона разом з сином ОСОБА_3 залишилась проживати в цьому будинку, пізніше у них з чоловіком склалися гарні стосунки і вони почали проживати разом. В даному будинку були зареєстровані вона, покійний чоловік та їх син, на даний час в цьому будинку зареєстровані вона та син, де до даного часу і проживають.

З жовтня 1993 року вони з чоловіком проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, виховуючи сина, вели спільне господарство, придбавали меблі та предмети домашнього вжитку.

З метою покращення житлових умов вона разом з чоловіком в житловому будинку літ.А обладнали мансарду, а також побудували літню кухню літ.Б, сарай літ.Д та навіс літ.Е, дане будівництво було проведено самочинно, оскільки для виконання будівельних робіт вони не звертались за відповідним дозволом. Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 квітня 2010 року за ОСОБА_6 визнано право власності на все будинковолодіння.

Вважає, що будинковолодіння АДРЕСА_1 з підстав ст..62 СК України є їх спільною сумісною власністю.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року її чоловік ОСОБА_6 помер. Випадково вона дізналась про те, що 01.11.2011 року буд АДРЕСА_1 був проданий ОСОБА_1

Вважає, що договір купівлі-продажу будинку повинен бути визнаний недійсним, оскільки він є спільною сумісною власністю її та ОСОБА_6, а свого дозволу на його продаж вона не давала, іншого житла ні вона, ні її син не мають.

Просила встановити факт проживання її та ОСОБА_6 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з жовтня 1993 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року, визнати за нею право спільної сумісної власності на будинковолодіння АДРЕСА_1 визнати недійсний договір купівлі-продажу будинку.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 жовтня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Усунуто перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належним їй на праві власності будинком АДРЕСА_1 виселивши з цього будинку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без надання їм іншого жилого приміщення.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

На рішення суду ОСОБА_5, яка діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_8 в задоволенні її позовних вимог, а позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити в повному обсязі. Посилалася на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вона є власником спірного будинку, а відповідачі їй чинять перешкоди в користуванні власністю, проживаючи там без законних на те підстав.

Такі висновки суду є правильними та такими, що зроблені на підставі повно та всебічно досліджених обставинах справи, яким надана вірна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 1 листопада 2011 року є власником житлового будинку з належними до нього надвірними будівлями та спорудами під АДРЕСА_1

Встановлено, що відповідачі продовжують проживати в даному будинку без законних підстав, чим створюються позивачці перешкоди в користуванні власністю.

Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції вірно виходив з того, що спірний будинок належав на праві власності ОСОБА_6 і він мав право ним розпоряджатися на власний розсуд. Відповідачка ОСОБА_4 не довела належними та допустимими доказами, що вона проживала з ОСОБА_6 однією сім»єю та що спірне майно внаслідок її трудових и матеріальних затрат істотно збільшилося в своїй вартості.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 після розірвання шлюбу з ОСОБА_6, продовжувала проживати з ним однією сім»єю, вела спільне господарство та внаслідок спільних затрат спірне майно істотно збільшилося в своїй вартості, спростовуються встановленими обставинами по справі та матеріалами справи.

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 відбувалися спори з приводу користування спірним житловим приміщенням, що було предметом неодноразових судових справ.

Як встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_6 був єдиним власником спірного будинку з господарськими спорудами та будівлями на підставі свідоцтв про право власності в порядку спадкування.

Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівці від 27 квітня 2010 року за ОСОБА_6 було визнано право власності на самочинно перебудований житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями по АДРЕСА_1 Дане рішення ніким не скасовано і ОСОБА_4 не оспорювалося.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження, а тому встановивши вказані обставини суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про те, що в задоволені позовних вимог ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання права спільної сумісної власності на будинковолодіння слід відмовити.

Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст..ст.303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, яка діє в інтересах та за дорученням ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м.Чернівці від 25 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: