Рішення № 28728251, 10.12.2012, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

10.12.2012

Провадження 2/1107/938/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2012 року Знам'янський міськрайонний суд

Кіровоградської області

у складі: головуючого - судді Українського В.В.

при секретарі Десятніковій Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на обов'язкову частку у спадщині, а саме на ? частку майна,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить усунути від права на спадкування відповідача після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в порядку ч.5,6 ст. 1224 ЦК України. Свої вимоги мотивувала тим, що її двоюрідний брат ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. З братом вона проживала з 2008 року по час його смерті, доглядала за ним, так як він був тяжко хворий, через похилий вік перебував у безпорадному стані, потребував постійного піклування, догляду та матеріальної допомоги. Після смерті останнього відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку АДРЕСА_1; земельних ділянок, які розташовані на території Цибулівської сільської ради НОМЕР_2 площею 3,83 га, НОМЕР_4 площею 3,83 га, НОМЕР_5, площею 3,83 га, площею 0,25 га, та площею 0,0457 га; автомобіля НОМЕР_1; мотоциклу Урал державний номер НОМЕР_3. ОСОБА_3 складений заповіт 22.12.2011 року, яким він заповідав все своє майно ОСОБА_1 Остання звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини в строки, встановлені законом для прийняття спадщини. Однак, із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернулася ОСОБА_2, яка перебувала в зареєстрованому шлюбі із померлим з 20.12.2006 року по день його смерті. Позивач вважає, що ОСОБА_2 необхідно усунути від права на спадкування, так як остання після тяжкої хвороби чоловіка покинула його та пішла проживати до іншого помешкання, припинивши догляд за ним та надання матеріальної допомоги, тобто свідомо ухилялася від надання спадкодавцю будь-якої матеріальної допомоги та моральної підтримки, знаючи, що чоловік знаходиться в безпорадному стані та маючи можливість надавати допомогу.

ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1, в якому просить суд визнати за нею право на обов'язкову частку у спадщині, як непрацездатна вдова, після смерті ОСОБА_3, яка складається з ? частини належного спадкодавцю майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1; земельних ділянок, які розташовані на території Цибулівської сільської ради НОМЕР_2 площею 3,83 га, НОМЕР_4 площею 3,83 га, НОМЕР_5, площею 3,83 га, площею 0,25 га, та площею 0,0457 га; автомобіля НОМЕР_1; мотоциклу Урал державний номер НОМЕР_3. Свої вимоги мотивувала тим, що з 07.10.2012 року перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3, а фактично проживала з ним з травня 2006 року. За час спільного проживання вели спільне господарство, утримували підсобне господарство, мали спільний бюджет та отримували пенсію однакову за розміром. Наприкінці 2009 року ОСОБА_1 стала приходити до них в дім та налаштовувати чоловіка проти дружини, вимагати написати на неї заповіт, щоб дружина не мала права на спадщину. ОСОБА_2 змушена була піти проживати до свого сина, так як власного житла вона не має. ОСОБА_1 з братом не проживала, дуже рідко приходила до нього та не піклувалася про нього. Крім того, позивач за зустрічною позовною заявою пояснює, що ОСОБА_3 не перебував у безпорадному стані і не потребував постійного піклування та догляду. До самої смерті він сам за собою доглядав і не потребував ніякої матеріальної допомоги, сам їздив на мотоциклі та машині. Також пояснює, що факт того, що спадкодавець самостійно прийшов до сільської ради для складання заповіту, те, що він перебував у здоровому глузді та ясній пам'яті та розумів значення своїх дій свідчить про те, що спадкодавець не перебував у безпорадному стані. Просить суд визнати за нею право власності на 1\4 частину майно спадкодавця, так як вона являється непрацездатною вдовою та має право на обов'язкову частку в спадщині.

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, але в інших засіданнях, які відбувалися раніше, свої позовні вимоги підтримувала в повному обсязі та просить їх задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову просить відмовити. Представник позивача за первісним позовом підтримав свого довірителя.

ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, але в інших засіданнях, які відбувалися раніше, свої позовні вимоги підтримувала в повному обсязі та просить їх задовольнити, а в задоволенні первісного позову просить відмовити. Представник позивача за зустрічним позовом підтримав свого довірителя.

Свідки в судовому засіданні пояснили, що ОСОБА_3 був інвалідом давно, ще до одруження з ОСОБА_2, сам їздив на машині, не потребував постійного піклування та догляду, сам прийшов до сільської ради для складання заповіту та усвідомлював свої дії. Сім'я ОСОБА_2 проживала добре, чому ОСОБА_2 пішла від чоловіка свідкам не відомо.

Представник Знам'янської центральної районної лікарні ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_3 дійсно був інвалідом другої групи, але не потребував постійної сторонньої допомоги та піклування, не перебував у безпорадному стані.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, вислухавши пояснення свідків, повно, всебічно та об'єктивно, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 являлися двоюрідними сестрою і братом (а.с.11-17), ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являлися подружжям з 07.10.2006 року (а.с.67). ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, про що свідчить копія свідоцтва про смерть (а.с.9). Після його смерті відкрилася спадщина на належне йому майно, яке складається з житлового будинку АДРЕСА_1; земельних ділянок, які розташовані на території Цибулівської сільської ради НОМЕР_2 площею 3,83 га, НОМЕР_4 площею 3,83 га, НОМЕР_5, площею 3,83 га, площею 0,25 га, та площею 0,0457 га; автомобіля НОМЕР_1; мотоциклу Урал державний номер НОМЕР_3 (а.с.18-28). 22.12.2011 року ОСОБА_3 склав заповіт, яким заповів все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалося ОСОБА_1 (а.с.10). Також, в судовому засіданні встановлено, що на час смерті спадкодавця дружина являлася непрацездатною та має право на обов'язкову частку у спадщині.

Відповідно до ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи. За загальними правилами спадкування до складу спадщини входять усі права та обов'язки, а також майно, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Стаття 1224 ЦК України передбачає, що за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухиляється від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Виходячи зі змісту ч. 5 ст. 1224 ЦК України та з урахуванням роз'яснень, які містяться у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 "Про судову практику у справах про спадкування", правило ч. 5 ст. 1224 ЦК стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до Сімейного Кодексу не були зобов'язані утримувати спадкодавця. Під безпорадним станом слід розуміти безпомічність особи, неспроможність її своїми силами через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво фізично та матеріально самостійно забезпечити умови свого життя, у зв'язку з чим ця особа потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

З матеріалів спадкової справи, оглянутої у судовому засіданні, вбачається, що після смерті ОСОБА_3 із заявами про прийняття спадщини звернулись двоюрідна сестра ОСОБА_1 та дружина -ОСОБА_2

Як вбачається із записів амбулаторної картки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні Знам'янської центральної районної лікарні з 24.09.11 по 07.10.11 з діагнозом «Атеросклеротичний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба 3 ст. Синдром роздратованої товстої кишки». З пояснень спеціаліста лікарні ОСОБА_4, ОСОБА_3 був інвалідом другої групи та не являвся в силу своєї хвороби таким, що потребує постійного стороннього догляду та не перебував у безпорадному стані.

Ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій. Таким чином, ухилення характеризується умисною формою вини. Тобто, слід врахувати поведінку особи, розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливості для цього та свідомого невиконання такою особою встановленого законом обов'язку. Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» при вирішенні спору судом підлягає з`ясуванню і питання чи потребував спадкодавець допомоги від спадкоємця, якого просять усунути від спадщини, за умови отримання її від інших осіб і чи мав спадкоємець матеріальну й фізичну змогу надавати таку допомогу.

Суд вважає такими, що не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні посилання позивача за первісним позовом на те, що спадкодавець ОСОБА_3 знаходився в такому безпорадному стані, що потребував допомоги, стороннього догляду та піклування, також не доведено, що він потребував допомоги саме відповідачки ОСОБА_2, а вона мала змогу надавати допомогу, яку потребував спадкодавець через тяжку хворобу та/або безпорадний стан, проте умисно ухилялася від надання такої допомоги чоловікові під час його хвороби, тому в задоволенні первісного позову необхідно відмовити.

В той же час, суд вважає відмовити в задоволенні зустрічного позову з наступних підстав.

Згідно п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 являється непрацездатною вдовою спадкодавця та має право на обов'язкову частку у спадщині, яка складає половину частки, яка належала б спадкоємцеві у разі спадкування за законом. ОСОБА_2 правильно в своїх позовних вимогах визначила розмір обов'язкової частки, враховуючи, що після смерті її чоловіка є два спадкоємця. Однак, позивач за зустрічним позовом не довела того, що нотаріус відмовив їй у вчиненні такої нотаріальної дії, як видачу свідоцтва про право на спадщину. А тому її вимоги про визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є передчасними.

Судові витрати віднести на рахунок позивачів.

На підставі викладеного, Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. 316, 328, 1218, 1220, 1268, ЦК України та керуючись ст.ст. 31, 88 ч.2, 174 ч.4, 213-215, 217 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування - відмовити.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на обов'язкову частку у спадщині, а саме на ? частку майна спадкодавця - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивачів.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Знам'янського міськрайонного суду

Кіровоградської області В.В. Український