Рішення № 28727437, 12.12.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/14201/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"12" грудня 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.

при секретарях Філімонова Ю.О., Галушко І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в своїх та в інтересах малолітнього ОСОБА_4; ОСОБА_5, третя особа Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про виселення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулось до суду з позовом про виселення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 із квартири АДРЕСА_1 та позбавлення відповідачів права користування даним житловим приміщенням.

Вимоги мотивує тим, що вона є власником трикімнатної квартири АДРЕСА_1, яку придбала на прилюдних торгах з реалізації нерухомого майна, яке належало відповідачці ОСОБА_2 Її право власності підтверджується свідоцтвом про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів (аукціону) від 25.01.2011 року,

На адресу відповідачів вона 13.04.2012 року надсилала рекомендованим листом письмову вимогу про добровільне виселення та зняття з реєстрації усіх членів їх сім»ї, яка відповідно поштових повідомлень ф. 22 від 17.04.2012 р., не була отримана відповідачами та повернута їй за закінченням терміну зберігання. Тому датою отримання відповідачами письмової вимоги слід вважати 17 квітня 2012 року.

Припинення права власності особи на житло припиняє право членів її сім»ї на користування житловим приміщенням.

Проте відповідачі залишаються зареєстрованими у належній їй квартирі, яку добровільно не звільнили, чим порушуються її права в частині користування та розпорядження спірним нерухомим майном, що безпідставно зобов»язує її, як власника особового рахунку, сплачувати вартість житлово-комунальних послуг відповідно до кількості зареєстрованих у квартирі осіб, обмежує можливість відчужування квартири.

За клопотанням представника позивачки ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року заявлені вимоги в частині позбавлення відповідачів права користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1 залишені без розгляду.

В судовому засіданні представник позивачки підтримав позов про виселення відповідачів та обставини, викладені у заяві.

Відповідачі в судове засідання не з"явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином згідно вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України за зазначеною позивачкою адресою місця проживання, за яка є адресою їх реєстрації, про причини неявки не повідомили, у зв"язку з чим суд, з урахуванням думки представника позивачки, вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідачів та відповідно ст. 169 ч. 4, ст. 224 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Представник третьої особа Служби у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з»явився, третя особа про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки представника суд повідомлено не було.

Суд, вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно Витягу про державну реєстрацію прав Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 22 березня 2012 року за № 33558325, позивачка є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі Свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 25.01.2011 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 (а.с. 6, 7).

Як вбачається із матеріалів справи, прилюдні торги проводились державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Києві по виконанню виконавчого напису від 18.08.2009 р., вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за № 1403, яким звернуто стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка є предметом іпотечного договору, для задоволення вимог стягувача ВАТ «Перший Інвестиційний банк».

Згідно довідки по формі № 3, виданої ЖБК «Метробудівець - 2»від 04.05.2012 р. та матеріалів справи вбачається, що у зазначеній квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані відповідачі по справі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, з яких ОСОБА_2 була попереднім власником даної квартири (а.с. 8).

Представник позивачки в судовому засіданні пояснив, що відповідачі по даний час проживають в спірній квартирі, взяли житло в облогу, з позивачкою та її представниками уникають спілкування, двері не відкривають, ОСОБА_1 доступу в належну їй квартиру та ключів від неї не має; неправомірними діями відповідачі порушують права позивачки, оскільки вона, будучи власником, по даний час наймає житло та не може вселитися в свою квартиру АДРЕСА_1, а також переоформити на себе особовий рахунок, оскільки відповідачі до квартири також не допускають працівників ЖРЕО, по оплаті квартплати та комунальних послуг наявний великий борг.

Згідно ст. ст. 41, 47 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.

Згідно ст. 155 Житлового кодексу України, жилі будинки (квартири), що є у приватній власності громадян, не може бути в них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком (квартирою), крім випадків,

установлених законодавством.

Статтями 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, а, відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20.01.2012 р., яке ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 25.07.2012 року залишене без змін, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 до Відділу державної виконавчої служби Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група», ОСОБА_1, треті особи ОСОБА_3, Орган опіки та піклування Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об»єкти нерухомого майна»про визнання недійсними протоколу про проведення прилюдних торгів, скасування державної реєстрації права власності на квартиру, предметом спору якого було оскарження дій щодо виконання вищезазначеного виконавчого напису про звернення стягнення на спірну квартиру.

Позивачка 13 квітня 2012 року надсилала на адресу відповідачів рекомендованим листом письмову вимогу про добровільне виселення та зняття з реєстрації усіх членів їх сім»ї зі спірної квартири, про що свідчить опис вкладення у цінний лист та поштова квитанція від 13.04.2012 р. про відправку кореспонденції, однак ця вимога відповідачами на поштовому відділенні не отримувалась, була повернута за закінченням терміну зберігання і відповідачами виконана не була (а.с. 9, 10).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється уразі звернення стягнення на майно за зобов»язаннями власника.

Отже, право власності відповідачки ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 припинилось у встановленому законом порядку внаслідок продажу даного нерухомого майна на прилюдних торгах в порядку процедури виконавчого провадження про звернення стягнення на іпотечне майно за зобов»язанням боржника. Позивачка на даний час є власником вказаної квартири, її право власності, відповідно до закону, вважається набутим правомірно.

Відповідно ч. 1 ст. 109 ЖК України, виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом.

Порядок та процедуру проведення виселення громадян, що мешкають у житловому будинку чи житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, врегульовані нормою ч. 3 ст. 109 Житлового кодексу України та ст. 40 Закону України «Про іпотеку».

При цьому, відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Отже, як встановлено судом, відповідачі не є власниками спірної квартири та членами сім"ї позивачки, мешкають там без згоди останньої та без будь-яких на те підстав, у зв"язку з чим не мають права користування квартирою позивачки, дозвіл ОСОБА_1 на проживання відповідачів у зазначеній квартирі не надавався, будь-яких угод з приводу цього між сторонами не укладалось, письмова вимога позивачки про добровільне звільнення квартири відповідачами не виконана.

За вищевикладених обставин, заявлені вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, тому позов підлягає задоволенню,

Відповідно до ст. 88 ЦПК України із кожного з повнолітніх відповідачів на користь позивачки підлягає стягненню сплачений нею судовий збір, а саме з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 35 грн. 77 коп., а з відповідача ОСОБА_5 35 грн. 76 коп.

Керуючись ст. ст. 41, 47 Конституції України, ст. ст. 3, 317, 319, 346 Цивільного кодексу України, ст. ст. 109, 155 Житлового кодексу України, ст. 40 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 1, 4, 10, 11, 54, 56, 58, 88, 60, 61, 88, 169, 208, 209, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, які діють в своїх та в інтересах малолітнього ОСОБА_4; ОСОБА_5, третя особа Служба у справах дітей Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, про виселення задовольнити.

Виселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 35 (тридцять п»ять) грн. 77 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 35 (тридцять п»ять) грн. 77 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 35 (тридцять п»ять) грн. 76 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя