Рішення № 28724057, 16.01.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/19203/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

заочне

"16" січня 2013 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Антипової Л.О.

при секретарі Філімоновій Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором кредиту на загальну суму 9 643,21 грн. та судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 214,60 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачем порушено умови кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, що є предметом позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні збільшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором кредиту в розмірі 9 643,21 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 214,60 грн. та витрати, пов'язані з наданням оголошення в газету в сумі 630 грн., а всього на загальну суму 10 487,81 грн.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи, та вважається повідомленим у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 74 ЦПК України. Тому суд вважає можливим слухати справу за його відсутності та ухвалити заочне рішення згідно ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази приходить до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 11.03.2003 року між ТОВ «Український промисловий банк»та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №19/П-03, згідно умов якого банк надав позивальнику кредитну лінію з початковим лімітом 6 064 грн. з розрахунку 25% річних.

Відповідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк»та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Укрпромбанку»на користь АТ «Дельта Банку», відповідно до п. 4.1 якого, в порядку обсязі та на умовах, визначеним договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобов'язань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а згідно з п. 4.2 внаслідок передачі Укрпромбанком Дельта Банку прав вимоги до боржників, Дельта Банку переходить (відступається) право вимагати від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Відповідно до ст.. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань АТ «Дельта Банк»набув права вимоги по кредитному договору №19/П-03 від 11.03.2003 року.

Згідно п. 1.6 Договору, позичальник здійснює повернення кредитних ресурсів в сумі 6 064 грн. та сплачує банку фіксовану суму відсотків за весь термін дії кредитного договору, в розмірі 818,54 грн. щомісячними фіксованими платежами у відповідності з розрахунком, наведеним в додатку №1 до кредитного договору.

Відповідно до п. 3.1 договору, повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за користування ними, здійснюється позичальником щомісячно фіксованими платежами.

Відповідач належним чином умови кредитного договору не виконує, внаслідок чого станом на 14.05.2012 року у нього виникла заборгованість в розмірі 9 643,21 грн., яка складається з: тіло кредиту - 5 828,18 грн., відсотки - 3 815,03 грн.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 625 ЦК України позичальник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а кредитний договір відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.

Відповідно до ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого судового збору в розмірі 214, 60 грн. та витрат, пов'язаних з наданням оголошення в газету в розмірі 630 грн.

Керуючись ст.. ст.. 509, 525, 526, 530, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.. ст.. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 169, 209, 212-215, 224, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»заборгованість за кредитним договором в сумі 9 643,21 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 214,60 грн. та витрати, пов'язані з наданням оголошення в газету в сумі 630 грн., а всього на загальну суму 10 487,81 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: