Рішення № 28726243, 10.01.2013, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2018/16771/2012

н/п 2/640/458/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2013 року

Київський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого судді Нев'ядомського Д.В.

при секретарі Калініченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, внаслідок ДТП.

В обґрунтування свого позову позивач вказав, що 16 лютого 2011 року о 12-15 громадянин ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Матюшенко, 3 при зміні напрямку руху (початку розвороту) своєчасно не зайняв крайнього положення на проїжджій частині дороги та допустив зіткнення з належним позивачу на праві власності автомобілем НОМЕР_2, який рухався ліворуч в попутному напрямку, що призвело до матеріальних збитків, автомобілю були завдані ушкодження, для відновлення автомобіля позивачем було витрачено значні кошти, які до сьогодні відповідачем не відшкодовані, що змушує позивача звернутися за судовим захистом.

Своїми діями ОСОБА_2 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачено ст.. 124 КУпАП, винуватість його встановлена Постановою Київського районного суду міста Харкова від 25 березня 2011 року (справа №2018/3-1251/11/17). Вина відповідача ОСОБА_2 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, а відповідно і в спричиненні позивачу збитків доведена повністю, однак до цього часу відповідачем не відшкодовано завданих збитків. На звернення щодо відшкодування завданої шкоди відповідач не реагує, та ухиляється.

Згідно звіту №22/2011 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 14 квітня 2011 року по визначенню матеріального збитку завданого власникові автомобіля НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП розмір матеріального збитку, завданого позивачу, як власнику автомобіля, склав 4229,63 грн. (чотири тисячі двісті двадцять дев'ять гривень 63 коп.).

Після отримання зазначеного звіту спеціаліста-автотоварознавця, позивач звертався до відповідача з пропозицією добровільно відшкодувати завдані збитки, однак до цього часу цього не було зроблено, що змушує позивача звернутися за захистом його порушених прав до суду.

Розмір майнової шкоди спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за вини ОСОБА_2 в результаті понесених позивачем витрат склав суму у розмірі 11845 грн., що підтверджується наступними доказами, квитанцією №240536 від 07.07.11 року та актом виконаних робіт (наряд заказ) №19 від 07.07.2011 року на суму 7235,00 грн.; квитанцією до прибуткового касового ордеру №08 від 13.02.12 р. та акт виконаних робіт№0162 від 13.02.2012р. на суму 4460,00 грн.; квитанцією до прибуткового касового ордеру №22 від 20.04.2011 року на суму 150,00 грн.; квитанцією №69625 від 27.05.2011 р.

Оскільки діями ОСОБА_2 було завдано майнову шкоду, вона повинна бути відшкодована у повному обсязі.

Крім того, Позивач зазнав внаслідок ДТП моральної шкоди, яка виявилася в моральних стражданнях у зв'язку з наслідками ДТП.

Позивач з моменту ДТП щодня переживав незручності, пов'язані:

- з відсутністю в його користуванні транспортного засобу.

- з питаннями ремонтування автомобілю.

- Позивач затратив багато часу на з'ясування всіх питань по адміністративній справі.

В день скоєння ДТП - давав пояснення при оформленні адміністративних матеріалів,протоколу та схеми ДТП, в подальшому -дляв становлення матеріальної шкоди під час проведення експертизи. З метою зібрання та оцінки всіх доказів по справі відповідними

органами, Позивач неодноразово викликався в правоохоронні та судові органи.

Всі вказані обставини негативно впливають на звичний спосіб життя Позивача, порушують його нормальні життєві зв'язки.

Моральну шкоду позивач оцінив в 5000 гривень.

Як зазначено у статті 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до приписів частини 2 статті 276 ЦК України, якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчинюються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.

Згідно з рекомендаціями викладеними в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. № 4 (зі змінами) „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (далі - Постанова Пленуму ВСУ № 4), у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Крім того, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити його, надавши пояснення відповідно до змісту позовної заяви.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнала частково та вказала, що відповідач погоджується із сумою відшкодування шкоди, завданого власникові автомобіля НОМЕР_3 в результаті його пошкодження при ДТП, визначеною згідно звіту №22/2011 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 14 квітня 2011 року, в розмірі 4229,63 гривень, а також з витратами на проведення такого дослідження в розмірі 150 гривень. З іншими позовними вимогами не погодилася, оскільки рахунки з СТО є неналежними доказами, моральна шкода не доведена.

В судовому засіданні були досліджені докази та матеріали справи.

Вивчивши позовну заяву, вислухавши сторони, дослідивши докази та матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 16 лютого 2011 року о 12-15 громадянин ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1 по вул. Матюшенко, 3 при зміні напрямку руху (початку розвороту) своєчасно не зайняв крайнього положення на проїжджій частині дороги та допустив зіткнення з належним ОСОБА_1 на праві власності автомобілем НОМЕР_2, який рухався ліворуч в попутному напрямку, що призвело до матеріальних збитків, які, згідно звіту №22/2011 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 14 квітня 2011 року, склали 4229 гривень 63 копійки.

Постановою Київського районного суду міста Харкова від 25 березня 2011 року ОСОБА_2 був визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди і в спричиненні позивачу збитків.

Згідно ч.1 ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд не приймає як належні докази, рахунки, надані позивачем з ФО-П ОСОБА_3 та ФО-П ОСОБА_4 за виконання ремонтних та відновлювальних робіт автомобіля позивача, оскільки вони є суб'єктивними та частково суперечать довідці УДАІ та звіту №22/2011 дослідження спеціаліста-автотоварознавця від 14 квітня 2011 року.

Згідно ч.1 ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно ст. 23 ЦК України - Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Судом встановлено, що позивачеві спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у

зв'язку із пошкодженням її майна. Розмір такої шкоди суд визначає з урахуванням характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди та керуючись принципами добросовісності, розумності і справедливості, в сумі 1000 гривень.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1166, 1167 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 114, 209, 212, 213 - 215, 218 ЦПК України,-

В и р і ш и В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 4379 гривень 63 копійки, моральну шкоду в розмірі 1000 гривень.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 107 гривень 30 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Київський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.В. Нев'ядомський