Постанова № 28725823, 20.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-3390/12/0170/20

20.11.12 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Кукти М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-3390/12/0170/20 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 25.04.12

за позовом Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби (вул. Борзенко 40,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терминал" (вул. Леніна, буд. 5, кв. 4,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)

про стягнення заборгованості в сумі 32746,84 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2012 у справі №2а-3390/12/0170/20 відмовлено у задоволені позову Державної податкової інспекції в м. Керчі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Терминал»про стягнення з банківських рахунків суми заборгованості з орендної плати з юридичних осіб та пені.

Не погодившись з постановою суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду щодо необхідності надіслання податкової вимоги на борг, який збільшився, за умови направлення відповідачу податкової вимоги на попередній борг, є помилковими.

У судове засідання 20.11.2012 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем до Державної податкової інспекції в м. Керчі було подано податкову декларацію з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2011 рік №27997, відповідно до якої орендна плата за землю щомісячно склала 18839,86 грн., а всього 226078,35грн. Однак, відповідачем суму узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю за станом на 01.03.12 року у розмірі 18839,86грн. станом на 30.01.12 року сплачено не було; з 12.01.2012 року (при наявності боргу на цю дату) по 15.03.12 року також було нараховано 13906,98 грн. пені .

В обґрунтування дотримання порядку узгодження податкового боргу позивачем до позову надано податкові вимоги № 1/331 від 04.11.2009 року на суму заборгованості в розмірі 12282,30 грн. та №2/358 від 04.12.2009 року на суму заборгованості в розмірі 30072,57 грн..

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідачу не було направлено вимогу про сплату боргу, який утворився в 2011 році, що є порушенням встановленого Податковим Кодексом України порядку узгодження суми податкового боргу з 01.01.2011. Крім того судом зроблені висновки про те, що несплачена платником податків сума податкового боргу за податковими деклараціями є узгодженою з моменту отримання ним податкової вимоги.

Судова колегія не погоджується з такими висновками з огляду на наступне.

Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового Кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу не сплачена платником податків у встановлений цим Кодексом строк сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, стають податковим боргом.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового Кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У підпункті 59.5 статті 59 Кодексу визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у поданні про стягнення коштів за податковим боргом, більша, ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби повинен надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

При цьому моментом збільшення суми податкового боргу є день, що настає за останнім днем строку, протягом якого підлягає сплаті сума податкового зобов'язання платника податку. Строк сплати податкового зобов'язання визначається статтею 57 Кодексу.

Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

З матеріалів справи вбачається, що у листопаді та грудні 2009 року відповідачу були надіслані перша та друга податкові вимоги про сплату податкового боргу (а.с.19), крім того згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна активи платника податків знаходяться у податковій заставі до 13.08.2014 (а.с.18).

Випискою з особового рахунку відповідача підтверджується та обставина, що у платника податків був наявний борг з платежу -орендна плата з юридичних осіб.

За таких обставин, судова колегія вважає, що у податкового органу були відсутні підстави для направлення відповідачу податкової вимоги на суму боргу, який збільшився, а тому такий податковий борг підлягає стягненню з платника податків.

Таким чином, судова колегія вважає, що висновки суду, викладені в постанові, суперечать нормам матеріального права та спростовуються доводами апеляційної скарги, тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Керчі задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.04.2012 у справі №2а-3390/12/0170/20 скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Стягнути з розрахункового рахунку у банку, відкритому на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Терминал», в дохід місцевого бюджету м. Керчі АР Крим на р/р №33215812700019 в ГУ ДСК України в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, код платежу 13050200, ОКПО 37978388 - 32746,84 грн. (тридцять дві тисячі сімсот сорок шість гривень вісімдесят чотири копійки) заборгованості з орендної плати.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанову може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис М.В. Кукта

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко