ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 5011-11/16219-2012 09.01.13
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-Укртрансгруп»простягнення 790 837,49 грн.Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивачаПросалова О.Є. -представник від відповідачівне з'явились
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМК-Укртрансгруп»заборгованості у розмірі 790 837,49 грн. за договором фінансового лізингу № 3196L11/00 від 26.10.2011.
Позовні вимоги мотивовані тим, що всупереч умовам укладеного між сторонами Договору фінансового лізингу № 3196L11/00 від 26.10.2011 відповідачем не виконано своїх зобов'язань щодо своєчасного та в повному обсязі внесення лізингових платежів, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 766 415,75 грн. За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач також просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 20 342,17 грн. та 3 % річних у розмірі 4 079,57 грн.
Відповідач явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив, відзив на позов не надав.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань відповідача, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва
В С Т А Н О В И В:
26.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТБК Укртрансгруп»(відповідачем) укладено Договір фінансового лізингу № № 3196L11/00 (далі -Договір), відповідно до п. 1.1. якого лізингодавець бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим Договором.
Строк лізингу починається з дати передачі та закінчується у відношенню кожного конкретного предмету лізингу в останню дату платежу зазначену в додатку № 2 до Договору (п. 2.1 Договору).
У спеціальних умовах лізингу (№3196L11/01, №3196L11/03, №3196L11/03, № 3196L11/04, №3196L11/05, №3196L11/06, а також в Додатках № 1 до Договору (Специфікації) сторони погодили, що предметом лізингу є самоскиди IVECO TRAKKER AD 410Т44 2008 року, номер шасі WJMJ4CSS50C212286, номер шасі WJMJ4CSS50C212538, номер шасі WJMJ4CSS50C213039, номер шасі WJMJ4CSS50C212671, номер шасі WJMJ4CSS50C213276, номер шасі WJMJ4CSS50C213394.
На виконання умов Договору позивачем передано, а відповідачем прийнято у користування вказаний предмет лізингу, про що свідчать Акти приймання-передачі від 02.12.2011, 12.12.2011, 15.06.2012, що наявні в матеріалах справи.
За правовою природою укладений між сторонами договір є договором фінансового лізингу.
Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.
Статтею 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (стаття 2 вказаного Закону).
Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Пунктом 7.1. Загальних умов Договору передбачено, що складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в Графіку лізингових платежів у Додатку №2 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною.
З умов Договору вбачається, що до складу лізингових платежів входять: перший лізинговий платіж та періодичні лізингові платежі. Перший лізинговий платіж складається з комісії лізингодавця, що розраховується з дати передачі до останнього числа лізингового періоду, в якому відбувається передача предмета лізингу. В свою чергу до складу періодичних лізингових платежів входять: відшкодування, яке є гривневим еквівалентом суми, визначеної в Графіку, помноженої на курс купівлі валюти, на дату підписання цього Договору та комісія лізингодавця, яка розраховується як різниця суми лізингового платежу та відшкодування і яка не може бути меншою за 1 гривню.
Законом України «Про фінансовий лізинг»передбачено, що сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (стаття 16 Закону).
Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено обов'язок лізингоодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором (ст. 193 Господарського кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте з матеріалів справи вбачається, що взяті на себе зобов'язання за Договором фінансового лізингу № 3196L11/00 від 26.10.2011 в частині своєчасної сплати періодичних лізингових платежів відповідачем не виконано. Сплата періодичних лізингових платежів здійснювалась відповідачем з порушенням строків, встановлених в Графіках (додатки № 2 зі змінами до Договору), а за період з 01.07.2012 по 01.11.2012 взагалі здійснена відповідачем не була. Внаслідок цього в останнього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 766 415,75 грн.
Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 766 415,75 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 20 342,17 грн. неустойки та 4 079,57 грн. 3% річних.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з положеннями Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.ст.1,3 Закону).
Пунктом 8.2.1. Загальних умов Договору передбачено, що у випадку несплати лізингоодержувачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена ним за Договором лізингу, лізингоодержувач сплачує лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.
У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так як факт прострочення виконання грошового зобов'язання за договором фінансового лізингу встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 20 342,17 грн. та 3 % річних у розмірі 4 079,57 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним судом та неоспореним відповідачем.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір, у зв'язку із задоволенням позову, покладається на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Укртрансгруп" (03124, м. Київ, вул. Миколи Василенка, 7-А, код 36797893, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УніКредит Лізинг»(04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, 22/1, код 33942232) 766 415 (сімсот шістдесят шість тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 75 коп. основного боргу, 20 342 (двадцять тисяч триста сорок дві) грн. 17 коп. неустойки, 4 079 (чотири тисячі сімдесят дев'ять) грн. 57 коп. 3 % річних, а також 15 816 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 74 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено:17.01.2013
Суддя Ю.М. Смирнова
Судове рішення № 28722249, Господарський суд м. Києва було прийнято 09.01.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5011-11/16219-2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: