Рішення № 28722230, 17.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.01.13 р. Справа № 5006/17/76/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Шилової О.М.,

суддів Осадчої А.М., Стукаленко К.І.

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», Дніпропетровська область, м. Павлоград

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення», м. Донецьк

про: стягнення 37820грн. збитків,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

17.01.2013р. з 13-30год. до 13-35год.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», Дніпропетровська область, м. Павлоград звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення», м. Донецьк про стягнення 37820грн. збитків.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на: Договір №11-15/1302-7 від 21.03.2011р., Договір оренди залізничного рухомого складу №11-15/1457-А від 30.03.2011р. з додатковими угодами, специфікації, акт виконаних робіт (послуг) за Договором оренди №11-15/1457-А від 30.03.2011р., акти відбору проб, акти про фактичну якість, свідоцтва про якість, накладні тощо.

Позивач протягом розгляду справи надав:

1) заперечення на відзив №8/13553 від 14.11.2012р., в яких, зокрема, зазначив, що наявні: протиправна поведінка відповідача - порушення умов договору в частині поставки концентрату неналежної якості; шкідливий результат - сплата додаткової орендної плати; причинний зв'язок між поставкою концентрату неналежної якості та сплатою позивачем орендної плати за вагони, що використовувались для його перевезення (а.с.108-110).

2) клопотанням б/н від 27.11.2012р. - копії: залізничних накладних №49945785, 49890528, 49934003; листів про надання інформації №8/13666, №8/13667, №8/13668 від 16.11.2012р. на адресу ДП «Трансгарант - Україна», ТОВ «Українське промислове агентство» та ПАТ «ДТЕК Західенерго» та відповідей №ДН-11/163 від 27.11.2012р., №341 від 26.11.2012р. (т.1, а.с.114-136).

3) пояснення б/н б/д з додатками на виконання вимог ухвали суду від 28.11.2012р. (т.2, а.с.42-53).

Відповідач протягом розгляду справи надав:

1) відзив б/н від 10.10.2012р. (т.1, а.с.76-78), в якому, зокрема, зазначив, що позивач не довів суду належними доказами факт завдання відповідачем збитків у розмірі 37820грн.

2) пояснення б/н від 12.11.2012р., в яких зазначив, що позивач не визначає період виникнення збитків та всупереч вимог ст.623 Цивільного кодексу України не надає документи, які б належним чином підтверджували розмір збитків та факт наявності їх понесення, тобто факт оплати орендної плати за період виникнення збитків (т.1, а.с.101-104).

3) пояснення б/н від 27.11.2012р., в яких надає обгрунтовані заперечення проти позову та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог (т.1, а.с.138-140).

4) пояснення б/н від 18.12.2012р. по суті спору, супровідним листом б/н б/д - зокрема, довідку про вартість залізничного тарифу (т.2, а.с.4-41).

Ухвалою господарського суду від 13.11.2012р. на підставі ст.69 ГПК України за клопотанням сторін строк розгляду справи було продовжено на 15 днів (а.с.105, 107).

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 28.11.2012р. справу передано на розгляд судової колегії у складі: Шилова О.М. (головуючий суддя), судді Бокова Ю.В., Стукаленко К.І.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 29.12.2012р. у зв'язку із значною завантаженістю судді Бокової Ю.В. внесено зміни до складу судової колегії у справі №5006/17/76/2012: суддю Бокову Ю.В. замінено на суддю Осадчу А.М.

Розглянувши наявні у справі документи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору за правилами ст.43 ГПК України, суд

ВСТАНОВИВ:

21.03.2011р. між Відкритим акціонерним товариством „ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Донецьквуглезбагачення" (далі - виконавець, відповідач) був укладений договір №11-15/1302-7 (далі - Договір, т.1, а.с.14-23).

Згідно з п.1.1, п.1.1.3 та п.1.1.5 Договору замовник зобов'язався передати (поставити) виконавцеві вугілля для збагачення, оплатити пов'язані зі збагаченням вугілля послуги виконавця та прийняти концентрат, а виконавець зобов'язався прийняти вугілля, провести його збагачення на ЗАТ «ЦЗФ «Селидівська» та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення вугілля концентрат замовнику на умовах «FCA залізнична станція «Новогродівка» Донецької залізниці «Укрзалізниці» відповідно до Міжнародних правил тлумачення торгових термінів «ІНКОТЕРМС» в редакції 2000р. з врахуванням умов Договору та у строки, обумовлені Договором та/або Специфікаціями. Концентрат має бути поставлений виконавцем замовнику на умовах, викладених у п.1.1.3, за зазначеними замовником в листах-замовленнях реквізитами.

Сторони встановили, що Договір набирає чинності 21.03.2011р. та за умови належного виконання сторонами своїх обов'язків діє до 31.12.2011р. Додатковою угодою №6 від 19.12.2011р. сторони продовжили дію Договору до 31.12.2012р. (т.1, а.с.141).

Договір та Додаткову угоду підписано представниками обох сторін без зауважень та скріплено їхніми печатками.

Зі Специфікації від 30.03.2012р. до Договору вбачається, що Відкрите акціонерне товариство „ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ" (код ЄДРПОУ 00178353) після укладення Договору змінило найменування на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ» (код ЄДРПОУ 00178353). Таким чином, замовником за Договором є позивач у даній справі.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2012р., 02.04.2012р. та 03.04.2012р. виконавець в особі ТОВ «ЦЗФ «Селидівська» направив вагони з концентратом за залізничними накладними №49934003, №49890528, №49945785 (т.1, а.с.115-119) на станцію призначення Ладижин, одержувач вантажу «Ладижинська ТЕС «Західенерго». На станції призначення було встановлено, що у вагонах №56032121, №56597602, №55722854, №55724017 якість поставленої продукції не відповідає даним, вказаним Виконавцем в посвідченнях про якість, а також Специфікації до Договору. Залізничною накладною №42378083 від 16.04.2012р. (т.1, а.с.9) вагони з неякісним концентратом було повернуто виконавцеві.

Оскільки вказаний рухомий склад був орендований позивачем у ТОВ «Українське промислове агентство», що підтверджується Договором оренди залізничного рухомого складу №11-15/1457-А від 30.03.2011р. з додатковими угодами та актом виконаних робіт (послуг) за вказаним договором (т.1, а.с.24-30, 34-51), позивач вважає, що поніс збитки у вигляді надмірно сплаченої орендної плати за оренду чотирьох вагонів у період 01.04. - 16.04.2012р. в результаті неналежного виконання умов Договору виконавцем.

У зв'язку з викладеним позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 37820грн. збитків, посилаючись на п.п.1.1.1, 3.1, 3.7.5, 3.7.7, 7.1 Договору та ст.ст. 526, 611, 623 Цивільного кодексу України.

Відповідно до приписів ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цих кодексів та інших правових актів.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (п.4 ч.1 ст.611 ЦК України).

За приписами ст.22 ЦК України особа має право на відшкодування збитків, які їй було завдано в результаті порушення її цивільного права. Збитками, зокрема, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною (ч.1 ст.224, абз.3 ч.1 ст.225 ГК України).

Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ч.ч.1, 2 ст.623 ЦК України).

За загальним правилом можливість використовувати відшкодування збитків як засіб захисту порушених прав виникає у юридичних осіб із самого факту порушення цивільних прав.

Водночас для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками, вина боржника. Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позивач у даній справі має довести одночасне існування чотирьох підстав настання цивільно-правової відповідальності, серед яких - наявність збитків.

Позивач надав суду довідку №2/10368 від 19.12.2012р., в якій повідомляється, що плата за оренду вагонів, пред'явлена за Договором №11-15/1457-А від 30.03.2011р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Українське промислове агентство», включається в повну собівартість реалізованої вугільної продукції, стаття витрат «Витрати та збут» (т.2, а.с.53).

В поясненнях б/н б/д позивач зазначив, що додаткові витрати на перевезення товару неналежної якості були закладені ним у собівартість реалізованої продукції (т.2, а.с.43).

Собівартість продукції - це грошовий вираз усіх витрат підприємства, пов'язаних з виготовленням і збутом продукції. Вона є узагальненим економічним показником, що безпосередньо впливає на рівень цін. Собівартість продукції включає витрати на оплату праці, на відшкодування зношення знарядь праці, що використовуються у виробничому процесі, вартість матеріальних і сировинних ресурсів, витрати на обслуговування виробництва, на зберігання і реалізацію продукції, її рекламу, на сплату податків тощо.

Собівартість продукції має безпосередній зв'язок з ціною. Цей показник є базою для визначення ціни товару. В свою чергу ціна - це грошовий вираз вартості товару (продукції).

Отже, у даній справі позивачем не доведено факт понесення ним збитків як складову цивільного правопорушення.

За загальним правилом господарського права, закріпленим в ст.ст.42, 44 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у тому числі на основі принципів самостійного залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

Суд погоджується з викладеною у поясненнях б/н від 27.11.2012р. (т.1, а.с.138-139) позицією відповідача, яка полягає у тому, що користуватися орендованими вагонами, а не вагонми «Укрзалізниці» є власним вибором позивача.

Таким чином, виходячи з обставин справи, вимоги позивача про стягнення збитків у вигляді надмірно сплаченої орендної плати фактично є перекладенням власного комерційного ризику на іншу особу, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати покладаються на позивача відповідно до абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального Кодексу України.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.6, 22, 526, 610, 611, 623, 627 Цивільного кодексу України; ст.ст.42, 44, 193, 224, 225 Господарського кодексу України; ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «ДТЕК ПАВЛОГРАДВУГІЛЛЯ», Дніпропетровська область, м.Павлоград до Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецьквуглезбагачення», м.Донецьк про стягнення 37820грн. збитків.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 17.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.01.2013р.

Головуючий суддя Шилова О.М.

Суддя Осадча А.М.

Суддя Стукаленко К.І.