Рішення № 28722179, 16.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-71/16719-2012 16.01.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед»

до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»

про відшкодування шкоди в розмірі 49 000,00 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Бовчалюк О.В., довіреність № 94 від 14.02.2012 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед»до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»про відшкодування шкоди в розмірі 49 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування в розмірі 102 324,87 грн., внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат та ліміту відповідальності до відповідача, як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки, оскільки саме з вини особи, яка керувала транспортним засобом, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі -ДТП).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.11.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-71/16719-2012, розгляд справи призначено на 12.12.2012 р.

10.12.2012 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано документи на виконання вимог ухвали від 26.11.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/16719-2012.

У судове засідання 12.12.2012 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали від 26.11.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/16719-2012 позивач виконав.

Представник відповідача у судове засідання 12.12.2012 р. не з'явився. Вимоги ухвали від 26.11.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/16719-2012 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 12.12.2012 р. не з'явився, а також у зв'язку з невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва 26.11.2012 р. про порушення провадження у справі № 5011-71/16719-2012 розгляд справи відкладено на 16.01.2013 р.

У судове засідання 16.01.2013 р. представник позивача з'явився, надав свої пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове зсідання 16.01.2013 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2012 року між Маріною Оксаною Юріївною (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Дніпроінмед»(далі - позивач) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № ТР-Д/18.06.2012/00401 (далі - Договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Мерседес», державний номерний знак АА 1199 КВ.

Лащ С.В. 10.07.2012 р. о 15 год. 20 хв., керуючи автомобілем марки «Опель», державний номерний знак н 4319 ЯА, рухався на перехресті нерівнозначних доріг вул. Паторжинського та вул. Жуковського в м. Дніпропетровську, де в порушення правил проїзду перехресть, рухаючись по другорядній дорозі -вул. Жуковського -не надав перевагу в русі автомобілю марки «Мерседес», державний номерний знак АА 1199 КВ, під керуванням Шварцман В.С., що рухався по головній дорозі -вул. Паторжинського, внаслідок чого допустив зіткнення з останнім. Своїми діями Лащ С.В. порушив п. п. 1.3, 1.4, 1.5, 16.11 Правил дорожнього руху України, спричинивши пошкодження зазначеним транспортним засобам.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 08.08.2012 р. Лаща С.В. визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 19/07/12 від 24.07.2012 р., вартість матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу марки «Мерседес», державний номерний знак АА 1199 КВ, внаслідок ДТП, яка сталась 10.07.2012 р. о 15 год. 20 хв. на перехресті нерівнозначних доріг вул. Паторжинського та вул. Жуковського в м. Дніпропетровську, складає 111 077,17 грн.

Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 97/12 від 01.08.2012 р., згідно з яким пошкодження транспортного засобу марки «Мерседес», державний номерний знак АА 1199 КВ, внаслідок вищезазначеної ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 102 324,87 грн.

На підставі сформованого страхового акту № 97/12 від 01.08.2012 р. позивачем здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 102 324,87 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 355 від 02.08.2012 р.

Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Опель», державний номерний знак н 4319 ЯА, Лаща С.В., на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/7867995.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АА/7867995 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Опель», державний номерний знак н 4319 ЯА.

Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність Лаща С.В. на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АА/7867995, відповідач згідно зі статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України "Про страхування" зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.

Відповідно до п. 9.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(в редакції, чинній на момент укладення Полісу № АА/7867995) обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Полісом № АА/7867995 встановлений ліміт, вищий, ніж зазначений у Законі України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а саме 50 000,00 грн.

Позивачем враховано вищезазначене положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», так як розмір страхового відшкодування, сплаченого страхувальнику за Договором складає 102 324,87 грн., в свою чергу розмір позовних вимог складає 49 000,00 грн.

У відповідності до абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом № АА/7867995 встановлено франшизу в розмірі 1 000,00 грн.

З огляду на вищенаведене, розмір страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в порядку регресу складає 49 000,00 грн. (50 000,00 грн. -ліміт, встановлений Полісом № АА/7867995; за вирахуванням 1 000,00 грн. -франшиза, передбачена Полісом № АА/7867995).

Позивачем було направлено на адресу відповідача заяву про виплату страхового відшкодування вих. № 2560 від 19.09.2012 р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було отримано вищезазначену заяву, проте станом на дату подання позовної заяви відповіді на заяву про виплату страхового відшкодування вих. № 2560 від 19.09.2012 р. відповідач не надав, відшкодування не здійснив.

Судом встановлено, що позивачем було передчасно подано позов, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивачем було поштою направлено позовну заяву до господарського суду міста Києва 20.11.2012 р., про що свідчить відбиток штампу поштових відправлень на конверті. В свою чергу, заяву про виплату страхового відшкодування вих. № 2560 від 19.09.2012 р. було отримано відповідачем 26.09.2012 р., про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення, додана відповідачем до матеріалів справи.

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:

- у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі заподіяної шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;

- у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

З огляду на вищенаведене, строк для виплати відповідачем позивачу суми страхового відшкодування в порядку регресу станом на дату подання позивачем до господарського суду міста Києва позовної заяви не сплив. Таким чином, судом встановлено, що даний спір виник внаслідок неправильних дій позивача, а тому судовий збір повинно бути покладено на нього.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 49 000,00 грн. підлягають задоволенню, в свою чергу, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми сплаченого позивачем судового збору в розмірі 1 609,50 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс»(04080, м. Київ, вул. Фрунзе, будинок 13-Є; ідентифікаційний код: 31451838) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Дніпроінмед»(49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, будинок 21, кімната 307; ідентифікаційний код: 21870998) страхове відшкодування в порядку регресу в розмірі 49 000 (сорок дев'ять тисяч) грн. 00 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Судовий збір в розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. покласти на позивача.

Повне рішення складено 21.01.2013 р.

Суддя О.В. Нечай