Постанова № 28721899, 18.01.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/46/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 р. Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Кашпур О.В.

т при секретарі - Крук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач 08.01.2013 року звернувся з позовом до Бахмацької МДПІ і просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.12.2012р. № 0000681710 на суму 85445,50 грн., № 0000691710 на суму-46560,84 грн., № 0000701710 на суму 170,00 грн. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно зроблено висновки про безпідставність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат на підставі актів перевірки інших податкових органів відносно контрагентів позивача ТОВ «Нафтопромпостач», ТОВ «Український ресурс», ТОВ «ТК Ника-Транс», якими встановлено відсутність у цих суб'єктів господарювання можливості здійснювати господарські операції, що свідчить про безтоварність операцій між ними та позивачем. Однак, позивач зазначає, що всі правочини вчинені між ним та ТОВ «Нафтопромпостач», ТОВ «Український ресурс», ТОВ «ТК Ника-Транс» оформлені належними первинними документами, форма та зміст яких відповідають вимогам чинного законодавства, зокрема наявні податкові накладні, які відповідно до вимог Податкового кодексу є єдиним можливим документом, що дає право на формування податкового кредиту. До основних видів діяльності позивача належить роздрібна торгівля пальним, всі договори, укладені між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Нафтопромпостач», ТОВ «Український ресурс», ТОВ «ТК Ника-Транс» є договорами поставки паливно-мастильних матеріалів та були використані у власній господарській діяльності, на момент укладання цих договорів контрагенти позивача зареєстровані в якості юридичних осіб та платників податку на додану вартість, до того ж позивач не може нести відповідальність за дії третіх осіб, товар був реально поставлений позивачу та оплачений, а тому висновки Бахмацької МДПІ про заниження позивачем бази оподаткування податком на доходи від підприємницької діяльності та податком на додану вартість є безпідставними. Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача звернувся з клопотанням про відкликання позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ № 0000701710 від 18.12.2012 року на суму 170,00 грн.

Ухвалою суду від 15.01.2013 року позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0000701710 від 18.12.2012 року було залишено без розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.12.2012р. № 0000681710 та № 0000691710 підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача вимоги не визнали, просили суд в їх задоволенні відмовити, пояснили, що під час проведення перевірки ТОВ «Нафтопромпостач», ТОВ «Український ресурс», ТОВ «ТК Ника-Транс» було встановлено відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Зазначене свідчить про відсутність реальних господарських операцій між сторонами, та договори між контрагентами не були спрямовані на настання реальних правових наслідків. Підставою для формування суб'єктом господарювання валових витрат та включення до складу податкового кредиту сум ПДВ є здійснення реальних господарських операцій. Наведене свідчить про безпідставність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту та про правомірність податкових повідомлень-рішень Бахмацької МДПІ.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає. що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками Бахмацької МДПІ Чернігівської області ДПС проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року. За результатами цієї перевірки складено акт від 05.12.2012 року № 473/17/НОМЕР_4.

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

ч. 1 ст. 202, ст. ст.203,215,216,228 Цивільного кодексу України, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість всього в сумі 74489,00 грн., в тому числі за лютий 2011 року в сумі 30667,00 грн., за серпень 2011 року в сумі 11585,00 грн., листопад 2011 року в сумі 32237,00 грн.;

ч. 1 ст. 202, ст. ст.203,215,216,228 Цивільного кодексу України, п.п. 177.2, 177.4 ст. 177 ПК України в результаті чого занижено податок з доходів від підприємницької діяльності за 2011 рік в сумі 37248,67 грн.

На підставі висновків акту перевірки Бахмацької МДПІ було прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0000681710 від 18.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 85445,50 грн. в тому числі 10956,50 грн. за штрафними санкціями;

№ 0000691710 від 18.12.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 46560,84 грн. в тому числі за штрафними санкціями 9312,17 грн.

В ході проведення перевірки було встановлено, що між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Ника Транс» було укладено договір поставки № 17/2 від 17.02.2011 року, відповідно до умов якого продавець - ТОВ «Ника Транс» зобов'язується поставити та передати нафтопродукти у власність покупця - ФОП ОСОБА_1 нафтопродукти - дизпаливо 21,4 л.

На виконання умов цього договору ТОВ «Ника Транс» було виписано податкову накладну № 60від 25.02.2011 року, відповідно до якої ТОВ «Ника Транс» постачає ФОП ОСОБА_1 дизпаливо на загальну суму 184000,00 грн. в т.ч. ПДВ 30666,67 грн. Постачання товару було здійснено згідно видаткової накладної № 107 від 25.02.2011 року.

Оплата товару за зазначеним договором не проводилась, до складу валових витрат сума договору ФОП ОСОБА_1 не включалась.

Також в ході проведеної перевірки ФОП ОСОБА_1 було укладено генеральний договір поставки № 44 від 14.07.2011 року з ТОВ «Український ресурс». Предметом цього договору є поставка на адресу покупця ФОП ОСОБА_1 нафтопродуктів.

Поставка нафтопродуктів - бензину А-80 на загальну суму 69507,90 грн. (в т.ч ПДВ 11584,65 грн.) відбувалась згідно податкової накладної № 24 від 05.08.2011 року, видаткової накладної № Ук-0508/05 від 05.08.2011 року.

Розрахунки між сторонами проводились в безготівковій формі, згідно виписки по рахунку № 26004156334 за період 18.08.2011 року, 22.08.2011 року всього оплачено 69507,90 грн., згідно платіжних доручень № 675 від 18.08.2011 року та № 685 від 22.08.2011 року.

Перевіркою ФОП ОСОБА_1 встановлено, що між позивачем та ТОВ «Нафтопромпостач» було укладено договір поставки нафтопродуктів № 43 від 09.03.2011 року.

Поставку нафтопродуктів згідно цього договору, а саме бензину А-95 та бензину А-92 на загальну суму 323678,85 грн. (в т. ч. ПДВ 53946,48 грн.) було здійснено відповідно до податкової накладної № 32 від 11.11.2011 року та видаткової накладної № 1341 від 11.11.2011 року. Транспортування товару було здійснено відповідно до товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів серії 01АААА № 250130 від 11.11.2011 року. На підтвердження відповідності цих нафтопродуктів ТОВ «Нафтопромпостач» було надано позивачу сертифікати відповідності № UA.035.0054369-09, № UA.035.0054368-09 та паспорта № 545 та № 722.

Розрахунки між сторонами було здійснено згідно платіжних доручень: № 987 від 22.11.2011 року, № 1000 від 24.11.2011 року, № 1008 від 25.11.2011 року, № 1026 від 30.11.2011 року, № 1048 від 07.12.2011 року, 1057 від 09.12.2011 року, № 1073 від 14.12.2011 року, № 1095 від 20.12.2011 року, № 1108 від 23.12.2011 року, № 1118 від 27.12.2011 року, № 1121 від 28.12.2011 року, № 1125 від 29.12.2011 року, № 335 від 23.11.2011 року, № 338 від 28.11.2011 року, 3 340 від 29.11.2011 року, № 343 від 05.12.2011 року, № 346 від 12.12.2011 року, № 348 від 13.12.2011 року, № 350 від 15.12.2011 року, № 352 від 16.12.2011 року, № 353 від 19.12.2011 року, № 355 від 21.12.2011 року, 3 360 від 26.12.2011 року, № 1 від 04.01.2012 року, № 4 від 10.01.2012 року.

Згідно ст.. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «Нафтопромпостач», ТОВ «Український ресурс», ТОВ «ТК Ника-Транс».

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.п. 177.1 - 177.4 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг).

До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування платником податку витрат підприємства допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, а також використання отриманих за договором поставки товарів у власній господарській діяльності . Бахмацькою МДПІ не надано суду доказів того, що ФОП ОСОБА_1 не було використано у власній господарській діяльності отримані нафтопродукти, поставка таких товарів до позивача підтверджена всіма необхідними первинними документами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що витрати на оплату товарів згідно договорів поставки нафтопродуктів № 17/2 від 17.02.2011 року, № 44 від 14.07.2011 року, № 43 від 09.03.2011 року позивач протягом перевіряємого періоду правомірно, на підставі п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України включив до складу валових витрат, тобто висновки Бахмацької МДПІ про завищення витрат та заниження суми податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності є безпідставними, як і подальше донарахування сум цього податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно із п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Підставою для висновків Бахмацької МДПІ щодо безтоварності взаємовідносин ФОП ОСОБА_1 з ТОВ «Нафтопромпостач», ТОВ «Український ресурс», ТОВ «ТК Ника-Транс» стали акти:

про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «ТК Ника Транс» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків, їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.02.2011 року по 28.02.2011 року від 19.04.2012 року № 66/15-36944520, складений ДПІ в м. Херсоні;

про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Нафтопромпостач» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 20.10.2010 року по 31.12.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 20.10.2010 року по 31.12.2011 року від 07.11.2012 року № 365/2200/37377048, складений Світловодською ОДПІ

про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Український ресурс» з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року від 22.10.2012 року № 1709/22-20/34689480, складений ДПІ в Шевченківському районі м. Києва.

Суд вважає, що висновки Бахмацької МДПІ про відсутність здійснення реальної господарської операції між позивачем та його контрагентами зроблені на підставі висновків наведених вище актів перевірок є безпідставними та неправомірними, оскільки позивач не може нести відповідальності за дії свого контрагента.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами первинних бухгалтерських документів, суд приходить до висновку про те, що договори поставки нафтопродуктів створили реальні юридичні наслідки для ФОП ОСОБА_1, в судовому засіданні встановлено факт оплати поставлених позивачу товарів, що підтверджує використання отриманих товарів позивачем у власній господарській діяльності та правомірність віднесення цих сплачених сум до складу витрат, позивачем на виконання вимог Податкового кодексу України отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, суд приходить до висновку, що Бахмацька МДПІ неправомірно донарахувала ФОП ОСОБА_1 податок на додану вартість та податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлення-рішення служби № 0000681710, № 0000691710 від 18.12.2012 року, підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби № 0000681710, № 0000691710 від 18.12.2012 року.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя підпис О.В. Кашпур