Рішення № 28720216, 14.01.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 118/7378/12

14.01.2013 року м. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючої судді Пакули М.Р.

при секретарі Єрмакової Г.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей,

В С Т А Н О В И В

ОСОБА_1 звернулася до Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей. Позовні вимоги мотивує тим, що 27 жовтня 1989 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 Від шлюбу мають дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5. Шлюбно-сімейні відносини з відповідачем припинилися з 2008 року по причині постійних сварок та конфліктів. Відповідач ні де не працює, постійно бере кредити та грошові кошти у борг, які програє у карти, з дітьми не спілкується, не приймає участі в їх вихованні, матеріально не допомагає. На підставі викладеного просить розірвати шлюб з відповідачем ОСОБА_2 та стягувати з нього на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 щомісячно у розмірі 1000 гривень.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги уточнила, просить стягувати з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у розмірі 1000 гривень на кожного. Також зазначила, що примирення з відповідачем ОСОБА_2 неможливо, між ними втрачене почуття любові та поваги.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти розірвання шлюбу, заявлені вимоги щодо стягнення аліментів визнав частково на суму 1000 гривень щомісяця на всіх дітей, зазначивши, що його дохід не дозволяє йому сплачувати аліменти у більшому розмірі.

Вислухавши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в силу наступних підстав.

Так, судом встановлено, що 27 жовтня 1989 року у Будинку одруження-1 м. Ташкент між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був зареєстрований шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 27 жовтня 1989 року серія НОМЕР_3. У зв'язку з реєстрацією шлюбу своє дівоче прізвище «ОСОБА_1» позивачка змінила на «ОСОБА_1» (а.с. 3).

Від шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується свідоцтвами про народження від 23 січня 1996 року серія НОМЕР_4, від 01 липня 1997 року серія НОМЕР_5, від 28 серпня 2001 року серія НОМЕР_6 (а.с. 6-7).

Як вбачається з довідки № 3190, виданої 25 жовтня 2012 року Виконавчим комітетом Кольчугінської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим неповнолітні ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 проживають разом з позивачкою ОСОБА_1 та перебувають на її утриманні (а.с. 4).

Статтею 51 Конституції України, ст. 24 Сімейного кодексу України регламентовано, що

шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За ч.ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на особисту свободу і може мати наслідки, встановлені законом.

В силу ч. 3 ст. 105, ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду. При цьому згідно зі ст. 112 Сімейного кодексу України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, наданих у п. 10 постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11, проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішені позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя, вживати заходів до примирення подружжя у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу.

Подружні відносини між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 припинені з 2008 року по причині постійних сварок та скандалів, відсутності взаєморозуміння, почуттів любові та поваги, вони не ведуть спільного господарства. У наданий в порядку ст. 111 Сімейного кодексу України строк їх шлюбно-сімейні стосунки не налагодилися і, як з'ясовано у судовому засіданні, які не будь заходи до примирення та збереження сім'ї ні ким з них не приймалися. Шлюб між ними носить формальний характер.

З'ясувавши повно та всебічно фактичні взаємовідносини подружжя ОСОБА_2, причини позову про розірвання шлюбу, які є обґрунтованими, суд вважає, що подальше спільне життя між ними та збереження сім'ї неможливо.

Враховуючи особливий характер сімейних відносин збереження шлюбу при категоричній незгоді з цим позивачки суперечитиме як нормам Сімейного кодексу України так і безпосереднього порушить її інтереси.

Спір про розподіл майна та місце проживання дітей між сторонами відсутній.

Згідно зі ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ст. 181 Сімейного кодексу України у разі невиконання батьками свого обов'язку по утриманню дитини, аліменти присуджуються за рішенням суду у частці від доходу його матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

В силу ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 Сімейного кодексу України, у частині першої якої зазначено, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

При визначенні розміру аліментів на утримання дитини, суд враховує, що згідно зі ст. ст. 7, 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» мінімальна заробітна плата з 1 січня 2013 року встановила 1147 гривень, а прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 972 гривні, на дітей віком від 6 до 18 років - 1210 гривень.

Таким чином, приймаючи до уваги те, що батьки зобов'язані забезпечити дітям належне виховання, навчання, розвиток, житло, та враховуючи потреби неповнолітніх дітей, те, що відповідач ОСОБА_2 не має постійного заробітку, на його утриманні інші діти та непрацездатні батьки не перебувають, а також приймаючи до уваги матеріальне становище позивачки, суд виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, у твердій грошовій сумі у розмірі 700 гривень на кожну дитину щомісячно.

Відповідно до ч. 2 ст. 184 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

В силу ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на утримання дітей підлягають стягненню з дня пред'явлення позову, тобто з 29 жовтня 2012 року.

На підставі ч. 1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача ОСОБА_2 на користь держави належить стягнути судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок.

Керуючись ст. 51 Конституції України, ст. ст. 24, 56, 105, 110 - 112, 113, 180, 181, 182, 184, 191 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 - 215, 218, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково.

Шлюб, зареєстрований 27 жовтня 1989 року у Будинку шлюбу - 1 м. Ташкента, актовий запис № 2776, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, розірвати.

Після розірвання шлюбу позивачці ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1».

Рішення суду після набрання законної сили надіслати до органу реєстрації актів цивільного стану Сімферопольського районного управління юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с/с Артікова Янгіюльського району Ташкентської області, інн. НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженки к/рада Калініна Янгіюльського району Ташкентської області, інн. НОМЕР_2, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, щомісячно на утримання дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти у розмірі 700 (сімсот) гривень на кожного, з індексацією відповідно до закону, починаючи з 29 жовтня 2012 року і до досягнення дітьми повноліття.

У задоволенні решта вимог відмовити.

Стягнення аліментів допустити до негайного виконання в межах місячних платежів.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок (двісті двадцять дев'ять гривень сорок копійок).

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21 січня 2013 року.

Суддя М.Р. Пакула