Ухвала суду № 28719067, 17.01.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 2506/3140/2012 Провадження № 22-ц/795/131/2013 Головуючий у I інстанції -Жук М. І. Доповідач - Страшний М. М.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 року АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіСтрашного М.М.,суддів:Горобець Т.В., Хромець Н.С.,при секретарі:Лучик Н.В.,за участю:представника позивача ОСОБА_8, представника відповідача Мартинюка С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2012 року у справі за позовом ОСОБА_7 до Товариства з додатковою відповідальністю „Експрес Страхування" про стягнення страхового відшкодування,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2012 року цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до ТОВ „Експрес Страхування" про стягнення страхового відшкодування передано на розгляд Печерського районного суду м. Києва.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить скасувати дану ухвалу та направити справу до Деснянського районного суду м. Чернігова для розгляду по суті, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на те, що Закон України „Про захист прав споживачів" не визначає певних меж своєї дії, а тому регулює відносини, які виникають із договорів страхування, що свідчить про правомірність подання позову за зареєстрованим місцем проживання позивача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 03 травня 2012 року ОСОБА_7 звернулась до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог (а.с.48) просила стягнути з ТДВ „Експрес Страхування" на свою користь недоплачене страхове відшкодування та витрати на правову допомогу.

Постановляючи ухвалу про передачу справи на розгляд до іншого суду, суд першої інстанції виходив з того, на спірні правовідносини не регулюються Законом України „Про захист прав споживачів", а тому позов повинен подаватись з урахуванням загальних правил підсудності, визначених ст. 109 ЦПК України.

Даний висновок суду повністю відповідає матеріалам справи та грунтується на вимогах закону, що регулює спірні правовідносини.

Так, Закон України „Про захист прав споживачів", що регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу (виконанні робіт, наданні послуг) встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості і безпечних для життя та здоров'я, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики.

Згідно зі ст. 1 Закону України „Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством.

Пунктом 3 договору страхування від 14.07.2011 року, що укладений між сторонами (а.с.10-13), встановлено, що предметом договору є майнові інтереси страхувальника, що пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, тобто між сторонами виникли відносини щодо майнового страхування.

Аналіз наведених норм свідчить, що відносини, які виникають із майнового страхування, не підпадають під предмет регулювання Закону України „Про захист прав споживачів" і положення цього Закону не застосовуються до відносин майнового страхування.

Суд першої інстанції прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність передачі справи на розгляд Печерському районному суду м. Києва.

Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин положень Закону України „Про захист прав споживачів" не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони грунтуються на невірному тлумаченні апелянтом вимог закону.

За викладених обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін як законна та обґрунтована.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313-314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.

Ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 листопада 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий:Судді: