Рішення № 28717886, 15.01.2013, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

номер справи 2314/9731/12

Провадження№2314/3851/2012р.

Провадження №2/711/455/2013р.

ЗА О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2013 року Придніпровський районний суд м. Черкас в складі:

Головуючого - судді: Казидуб О.Г.

За участю секретаря: Кудренко І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Концерну»Техвоєнсервіс»Черкаський автомобільний ремонтний завод про стягнення заборгованості по заробітній платі ,компенсації за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди -,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою до Концерну»Техвоєнсервіс»Черкаський автомобільний ремонтний завод про стягнення заборгованості по заробітній платі ,компенсації за затримку виплати заробітної плати та моральної шкоди ,вказуючи що з 25.03.2008 року по 31.07.2012 року вона працювала на Філії Концерну «Техвоєнсервіс»Черкаський автомобільний ремонтний завод на посаді сторожа пожежно-сторожової охорони. З початку 2012 року відповідачем їй безпідставно не виплачувалася заробітна плата в повному обсязі. Оскільки роботодавець порушував трудове законодавство щодо оплати праці 31.07.2012 року була змушена звільнитись з роботи відповідно до п.1ст.36 КЗпП України за угодою сторін (наказ №103-к від 31.07.2012 року) про що є відповідний запис в його трудовій книжці. На даний час заборгованість по заробітній платі відповідача переді нею складає 11370,00грн. Згідно ст..21,43 Конституції України ,ст..ст.94,115 Кодексу законів про працю України,ст.ст.24,34 Закону України «Про оплату праці»кожна людина має право на заробітну плату за виконану роботу та її своєчасне одержання в повному обсязі. Відповідності до ст..ст.47,116 КЗпП України,відповідач був зобов'язаний в день звільнення видати йому належним чином заповнену трудову книжку та виплатити поза рахункові кошти -11370.00грн.Однак ,порушуючи ст..ст.47,116 КЗпП України відповідач досі не сплатив їй вищевказану суму заборгованості. Згідно зі ст.117 КЗпП України в разі не виплати з вини підприємства належних йому сум в день звільнення , підприємство повинно сплатити їй середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку. Окрім прямої заборгованості ,відповідач повинен сплатити йому компенсацію за затримку(ст.117 КЗпП України) в розмірі не виплати з вини підприємства належних йому сум в день звільнення, підприємство повинно сплатити йому середній заробіток за час затримки по день фактичного розрахунку. Окрім прямої заборгованості ,відповідач повинен сплатити їй компенсацію за затримку ( ст. 117 КЗпП України)в розмірі 5384,96грн.Заробітна плата ,яку вона повинен отримати є єдиним джерелом його існування ,а її невиплата порушує його конституційні права. Разом з тим ,наявність заборгованості стала причиною його скрутного матеріального становища та членів його родини ,у зв'язку з чим не має можливості належним чином харчуватися та задовольняти соціально-побутові потреби,позбавлений можливості на оздоровлення та належний відпочинок ,а також не може забезпечити свою хвору дитину,яку виховує сама ,була змушена позичати кошти у сусідів та родичів ,через що ,погіршилися стосунки з ними,в зв'язку з чим їй була завдана моральна шкода. Відповідно до ст. 237-1КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі ,якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань ,втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Просить стягнути з відповідача -Концерну»Техвоєнсервіс»на її користь заборгованість заробітної плати в сумі 11370,00грн.,компенсацію за затримку -5384,96грн. та моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Позивачка в судове засідання не з»явилася ,просить справу слухати в її відсутність ,на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судове засідання не з»явився ,хоч і бувм належним чином повідомлений про час,місце дату слухання справи ,причину неявки не повідомив. Суд на підставі ст. ст. 224, 225 ЦПК України ухвалив про заочний розгляд справи на підставі наявних в справі доказів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи ,суд приходить до висновку ,що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні встановлено ,що з 25.03.2008 року по 31.07.2012 року позивачка працювала на Філії Концерну «Техвоєнсервіс»Черкаський автомобільний ремонтний завод на посаді сторожа пожежно-сторожової охорони. З початку 2012 року відповідачем їй не виплачувалася заробітна плата в повному обсязі. 31.07.2012 року звільнилась з роботи відповідно до п.1ст.36 КЗпП України за угодою сторін (наказ №103-к від 31.07.2012 року) про що є відповідний запис в його трудовій книжці. На даний час заборгованість по заробітній платі складає 11370,00грн.що підтверджено довідкою №24 від 14.01.2013 року завірена директором ФКТ»ЧАРЗ» Сіденко С.А..

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КзПП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний у день звільнення працівника видати працівникові належно оформлену ним трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Згідно з вимогами ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться у день його звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені ні пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимог про розрахунки. Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку.

Відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або

уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у

статті 116 КЗпП України,при відсутності спору про їх розмір ,підприємство ,установа ,організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки на день фактичного розрахунку.

Суд вважає що заробітна плата в сумі 11370,00грн підлягає до стягнення та підлягає до стягнення середньоденній заробіток за весь час затримки, а саме: розрахунок середнього заробітку за весь час затримки: (на підставі Постанови КМУ Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати від 8 лютого 1995 p. N 100) в сумі 5384,96грн.,які суд вважає необхідно стягнути з відповідача.

Винними незаконними діями (бездіяльністю) відповідача, суд вважає, було завдано позивачці моральної шкоди ,яка полягає у наступному. Ще до позивачки звільнення порушувалися її права, а саме не виплачувалася заробітна плата. Це призводило до моральних переживань з її боку, адже працюючи, і не отримуючи зароблені кошти, хвилювалася за своє сьогодення та майбутнє. У позивачки на утриманні знаходиться син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1,інвалід дитинства 1 групи. ,який потребує значних кошт для лікування. Також душевний стан позивачки погіршився через звертання до суду за захистом своїх прав ,що дитину інваліда лишити нема на кого на її душевній рівновазі позивачки, життєві зв'язки були порушені і вона змушена витрачати додаткові зусилля, щоб якось організувати своє життя,тому суд оцінює моральну шкоду в сумі 1000грн..

Відповідно до ст. 247-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику проводиться у разі, якщо його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи вищенаведені обставини, надані суду письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, а також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 214грн60коп.

На підставі ст.,47 , 116,117,2371 КЗпП України, Закон України Про оплату праці»,керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215, 222,223,224,225 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Стягнути з Концерну «Техвоєнсервіс»на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 11370,00гривень, компенсацію середнього заробітку за затримку розрахунку з заробітної плати 5384гривень 96 копійок ,моральну шкоду в сумі 1000 грн. ,а всього 17754грн.96коп.

Стягнути з Концерну «Техвоєнсервіс в прибуток держави судовий збір в сумі 214грн.60коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, з подачею її копії.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Головуючий: О.Г. Казидуб