Рішення № 28710706, 15.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/17662-2012 15.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія»;

до Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»;

про стягнення 155 653,57 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Кузнєцов Д. О., представник, довіреність № б/н від 20.08.2012 р.;

Від відповідача: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2012 року порушено провадження у справі №5011-18/17662-2012, розгляд справи призначено на 15.01.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 154 151,11 грн. основного боргу, 1 502,46 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми, а також 3 113,08 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

28.12.2012 року позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що 1 502,46 грн., які він просить стягнути з відповідача є трьома відсотками річних, а сума 3 113,08 грн. є судовим збором.

У заяві про уточнення позовних вимог від 15.01.2013 року позивач зазначив, що 28.11.2012 року відповідач сплатив на користь позивача суму у розмірі 20 000,00 грн., тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова компанія» просить стягнути з відповідача 134 151,11 грн. основного боргу, 1 502,46 грн. трьох відсотків річних, а також 3 113,08 грн. судового збору.

Відповідач - Дочірня компанія «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», була належним чином повідомлена про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: повідомленням про вручення поштового відправлення Господарського суду міста Києва, яке отримане відповідачем 13.12.2012 року, однак повноважних представників в судове засідання не направила, позовні вимоги по суті не заперечила, письмовий відзив на позовну заяву не надала.

В судовому засіданні 15.01.2013 року було відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, адже у вказано клопотанні не вказано обґрунтованих причин неявки в судове засідання представника Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», який завчасно був повідомлений про день та час розгляду справи господарським судом.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

02.09.2011 року між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» (продавець) було укладено договір №048 про закупівлю товарів за державні кошти, відповідно до умов якого продавець зобов'язується у 2011-2012 році поставити покупцю товари, зазначені в оголошенні про проведення відкритих торгів, а покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до п. 1.2. договору, найменування товару - провід та кабель ізольовані, код за ДК 016-97 (31.20.1), кабельно-провідникова продукція. Номенклатура, асортимент, ціна одиниці товару та кількість товарів зазначаються згідно специфікації, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з п. 1.3. договору, обсяги закупівлі товарів можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Пунктом 3.1. договору передбачено, що ціна цього договору становить 424 601,09 грн., в тому числі: податок на додану вартість - 70 766,85 грн.

У п. 4.1. договору зазначено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом 30-ти календарних днів з дня поставки йому товару шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

Термін поставки товарів: протягом одного року з дати підписання договору (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.5. договору, конкретна кількість продукції, що підлягає поставці, її номенклатура та асортимент, місце знаходження приоб'єктного складу покупця, вантажоотримувачі та платники визначаються покупцем в односторонньому порядку та вказуються ним в заявці на поставку.

Згідно з п. 5.8. договору, термін поставки товару може бути продовжений на 1 рік у разі виникнення об'єктивних обставин, що спричинили затримку його виконання, втому числі форс-мажор, затримки з фінансуванням видатків покупця.

Пунктом 6.1.1. договору передбачено обов'язок покупця здійснити оплату вартості поставленого товару в порядку і на умовах установлених договором.

У п. 7.3. договору зазначено, що в разі порушення покупцем зобов'язань по сплаті вартості продукції він несе відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором, але не більше 2 років (п. 10.1. договору).

Додатком №1 до договору слугує специфікація №1, в якій зазначається назва предмету закупівлі, його кількість та вартість.

Згідно зі статтею 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (ч. 1ст. 612 ЦК України).

Відповідно до умов договору, продавець зобов'язався у 2011-2012 році поставити покупцю товари, зазначені в оголошенні про проведення відкритих торгів, а покупець - прийняти і оплатити такі товари.

Відповідно до п. 5.5. договору, конкретна кількість продукції, що підлягає поставці, її номенклатура та асортимент, місце знаходження приоб'єктного складу покупця, вантажоотримувачі та платники визначаються покупцем в односторонньому порядку та вказуються ним в заявці на поставку.

Позивач на протязі дії договору виконував взяті на себе зобов'язання, постачав відповідачеві товар, який зазначався у специфікації.

У зв'язку з поставкою товару, на підставі рахунку-фактури №Ю-0004836 від 18.06.2012 року, відповідачеві для оплати були надані видаткові накладні №Ю-00004248 від 25.06.2012 року на суму 69 019,39 грн. та №Ю-00004247 від 25.06.2012 року на суму 105 131,72 грн.

У п. 4.1. договору зазначено, що оплата вартості товару здійснюється покупцем протягом 30-ти календарних днів з дня поставки йому товару шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок продавця.

Пунктом 6.1.1. договору передбачено обов'язок покупця здійснити оплату вартості поставленого товару в порядку і на умовах установлених договором.

У своїй позовній заяві позивач зазначив, що відповідачем було сплачено лише 20 000,00 грн. з необхідних 174 151,11 грн., тому його заборгованість становить 154 151,11 грн.

У заяві про уточнення позовних вимог від 15.01.2013 року позивач зазначив, що 28.11.2012 року відповідач сплатив на користь позивача суму у розмірі 20 000,00 грн., тому Товариство з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова компанія» просить стягнути з відповідача 134 151,11 грн. основного боргу.

Після подачі позовної заяви до господарського суду відповідач сплатив на користь позивача ще 20 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1672 від 31.10.2012 року.

Отже, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 114 151,11 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини 6 статті 265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Згідно з статтею 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором або законом правові наслідки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений договором або законом строк (частина 1 статті 612 ЦК України).

У п. 7.3. договору зазначено, що в разі порушення покупцем зобов'язань по сплаті вартості продукції він несе відповідальність, передбачену ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 1 502,46 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми. Після перерахунку вказаної суми, господарський суд приходить до висновку, що дана вимога відповідача підлягає задоволенню в повному обсязі, так як нарахування 3% річних позивач просить здійснити лише до 08.11.2012 року.

В постанові пленуму Вищого господарського суду Україна №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Так як в даній справі відбулося зменшення позовних вимог, господарський суд, приймаючи рішення, виходив із наступних позовних вимог позивача: 134 151,11 грн. основного боргу і 1 502,46 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми.

Крім того, як вже зазначалося, після порушення провадження у справі, відповідач сплатив ще 20 000,00 грн. заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за можливе задовольнити лише частково позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості, адже, відповідно до п. 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Визнання боржником претензії кредитора не є способом припинення зобов'язання і не свідчить про відсутність спору; особа, претензія якої визнана боржником, вправі звернутися до господарського суду з позовом про стягнення визнаної суми коштів.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Господарський суд вважає за можливе припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 20 000,00 грн.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, п.1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача 20 000,00 грн. основного боргу.

2. В решті позовні вимоги задовольнити.

3. Стягнути з Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (інд. 01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1, код ЄДРПОУ 30019801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» (юридична адреса: інд. 69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 22, кв. 6; поштова адреса: інд. 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-г, код ЄДРПОУ 31507980) 114 151 (сто чотирнадцять тисяч сто п'ятдесят одна) грн. 11 коп. заборгованості, 1 502 (одна тисяча п'ятсот дві) грн. 46 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 2 173 (дві тисячі сто сімдесят три) грн. 44 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

4. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна Промислова Компанія» (юридична адреса: інд. 69120, м. Запоріжжя, вул. Мікояна, 22, кв. 6; поштова адреса: інд. 69006, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 3-г, код ЄДРПОУ 31507980) 939 (дев'ятсот тридцять дев'ять) грн. 64 коп. судового збору. Видати наказ.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. МандриченкоДата складання рішення 22.01.2013 р.