Ухвала суду № 28694005, 08.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 січня 2013 року м. Київ К-28936/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року

у справі № 2-а-42822/09/2070

за позовом Фірми «Профіт-ДОСС» Товариства з обмеженою відповідальністю

до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року, позов Фірми «Профіт-ДОСС»Товариства з обмеженою відповідальністю (позивач) до Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова (відповідач) задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000450700/0 від 20 жовтня 2009 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Фірми «Профіт-ДОСС»ТОВ суму сплаченого судового збору в розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено невиїзну документальну перевірку Фірми «Профіт-ДОСС»ТОВ з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів за квітень 2003 року, жовтень 2003 року, січень 2004 року, лютий 2004 року, за результатами якої складено акт № 4679/07-008/31151790 від 09 жовтня 2009 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000450700/0 від 20 жовтня 2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 2 131,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 2181-III) у зв'язку із завищенням заявленої суми бюджетного відшкодування в рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів по деклараціям за квітень 2003 року, жовтень 2003 року, січень 2004 року та лютий 2004 року.

Зазначений висновок податковим органом зроблено з огляду на порушення Фірмою «Профіт-ДОСС»ТОВ граничних строків подання заяв на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових) платежів.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно з підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону № 2181-III заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Як встановлено судами, позивачем подано до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова податкові декларації з податку на додану вартість за квітень 2003 року, жовтень 2003 року, січень 2004 року та лютий 2004 року, в яких відображено напрямок зарахування суми бюджетного відшкодування в загальному розмірі 2 926,00 грн. -в рахунок зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

При цьому, суму бюджетного відшкодування, відображену в декларації за квітень 2003 року, в розмірі 979,00 грн. частково погашено позивачу в наступних податкових періодах, залишок складає 184,00 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права дійшли вірного висновку, що відображення платником в податковій декларації за звітний період суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню зарахуванням в рахунок зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, слід вважати його заявою на повернення зазначеної суми саме вказаним шляхом.

А тому, оскільки, податкові декларації, в яких заявлено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом зарахування їх в рахунок зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів подано позивачем у встановлені законом строки, тобто в межах 1095 днів, то висновок відповідача про пропуск Фірмою «Профіт-ДОСС»ТОВ вказаного строку є безпідставним.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Червонозаводському районі м. Харкова відхилити, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Федоров М.О.