Постанова № 28693646, 04.01.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 січня 2013 р. Справа № 2а/2470/3168/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Чернівцях до закритого акціонерного товариства "Електро" про стягнення заборгованості, –

В С Т А Н О В И В :

Управління Пенсійного фонду України у м. Чернівцях (далі – позивач або УПФУ) звернулося до суду з адміністративним позовом до закритого акціонерного товариства "Електро" (далі – відповідач або ЗАТ «Електро») про стягнення недоїмки зі сплати збору з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 27602,95 грн.

Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується борг зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 27602,95 грн. Оскільки, заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості.

До початку судового засідання представником позивача подано клопотання, в якому просить розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами. Представник відповідача в судове засідання не з’явився, клопотання про розгляд справи за його відсутності не надав, хоча належним чином повідомлений про день, час та місце слухання цієї справи, що підтверджується відміткою про вручення рекомендованого поштового відправлення від 24.12.2012 р. Враховуючи приписи ч.4,6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) , суд вважає, що неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин не є перешкодою для розгляду і вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до змісту адміністративного позову та додатків до нього, позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі – Закон №2464) ЗАТ «Електро» є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок). Відповідно до ч. 8, ст. 9 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов’язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Згідно карток особового рахунку за відповідачем рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 43836,25 грн. 31.10.2012 року відповідачем частково проведено оплату боргу на суму 16233,30 грн., у зв’язку з чим заборгованість по єдиного внеску складає 27602,95 грн. Таким чином, зобов’язання ЗАТ «Електро» по сплаті єдиного внеску визнаються недоїмкою та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідач про свою правову позицію у справі не повідомив.

Дослідивши наявні документи та матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Законом № 2464 визначено правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно із положеннями Закону №2464 та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, йому надано право стягувати у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів. Відповідно до положень ст. 25 Закону №2464, недоїмка по єдиному внеску може стягуватись у судовому порядку після спливу 10 робочих днів з дня отримання боржником вимоги про сплату боргу. Враховуючи, що така вимога отримана відповідачем 08.10.2012 року, УПФУ має право звертатись до адміністративного суду з позовом про стягнення недоїмки по єдиному внеску.

Згідно із п. 2, ч. 1, ст. 1 Закону №2464 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Платники єдиного внеску визначені ст. 4 Закону №2464. Зокрема, до них відносяться юридичні особи утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Виходячи із змісту ч. 4, ст. 5 Закону №2464 обов'язки юридичних осіб як платників єдиного внеску виникають з моменту їх державної реєстрації. Юридичні особи-роботодавці є страхувальниками для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6 - 14 частини першої ст. 4 Закону №2464. Крім цього, відповідно до ч. 9, ст. 9 Закону №2464 обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований. Таким чином, до обов’язків юридичних осіб-роботодавців входить своєчасне нарахування та сплата нарахованого єдиного внеску до Пенсійного фонду на суми, що виплачуються ними найманим працівникам та які є базою для нарахування єдиного внеску відповідно до зазначеного Закону.

ЗАТ «Електро» зареєстроване як юридична особа та відповідно до ст.5 Закону №2464 перебуває на обліку в УПФУ та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Згідно наданих звітів у електронному вигляді за базові звітні періоди червень-серпень 2012 р. ЗАТ «Електро» використовує найману працю. Таким чином, відповідач зобов’язаний нараховувати та сплачувати до Пенсійного фонду суми єдиного внеску, нараховані ним на суми виплаченої заробітної плати та інших винагород, які він виплачує найманим працівникам відповідно до законодавства та які є базою нарахування єдиного внеску. Розмір єдиного внеску, що підлягає сплаті відповідачем до Пенсійного фонду згідно карток особового рахунку та розрахунку суми позову становить 27602,95 грн., в т.ч. за ставкою 38,52% - 24379,18 грн., за ставкою 3,6% - 2418,10 грн., за ставкою 8,41% - 202,07 грн. та за ставкою 33,2% - 569,30 грн., за ставкою 2% - 34,30 грн.

Згідно із п. 1, ч. 2, ст. 6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. При цьому, ч. 8, ст. 9 Закону №2464 встановлено базовий звітний період – календарний місяць. Відповідно до ч. 8, ст. 9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Однак, всупереч положенням вищевказаних норм, відповідач вчасно не сплатив суми єдиного внеску, про що свідчать картки особового рахунку, а також розрахунки заборгованості відповідача. Виходячи з цього та на підставі п. 6, ст.1 Закону № 2464-VI несплачені відповідачем вчасно суми єдиного внеску визнаються недоїмкою.

Відповідно до ст.25 Закону №2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У цьому разі, боржник протягом десяти робочих днів з дня її отримання повинен або узгодити суму зобов'язання з органом Пенсійного фонду, або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи до суду, або сплатити борг. У іншому разі, УПФУ надсилає вимогу для стягнення боргу до органу державної виконавчої служби або звертається з позовом про стягнення боргу до суду.

Вимога про сплату боргу №Ю-31/563 від 05.10.2012 р. отримана ЗАТ «Електро» 08.10.2012 року, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак, як випливає зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, відповідач не вчинив жодну з дій, передбачену ст. 25 Закону №2464.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не довів належними та допустимими доказами відсутності або погашення ним в добровільному порядку заборгованості по платежах перед Пенсійним фондом України.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем порушено вимоги Закону №2464 в частині порушення строку сплати єдиного внеску, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки, спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України у м. Чернівцях до закритого акціонерного товариства "Електро" про стягнення недоїмки зі сплати збору з єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 27602 (двадцять сім тисяч шістсот дві) грн. 95 коп. – задовольнити.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариство “Електро” (ідентифікаційний код 00132629) на користь управління Пенсійного фонду України у м. Чернівцях заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у сумі 27602 (двадцять сім тисяч шістсот дві) грн. 95 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Анісімов