Постанова № 28693512, 14.01.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2013 року № 2а-9303/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря судового засідання Козак Н.Є.,

за участю представника позивача Худоби Г.М., представників відповідача

Шокало В.С., Кузнєцової О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові адміністративну справу за позовом ПОГ «Класика-сервіс» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ПОГ «Класика-сервіс» звернулося у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування повідомлень-рішень від 03.09.2012 року № 70 та № 71. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами планової невиїзної документальної перевірки відповідачем складено акт № 30/12/209000000/33073966 від 14.08.2012 року та зроблено висновок про невірне визначення ПОГ «Класика-сервіс» коду за УКТ ЗЕД товарів «висушені не подрібнені (подрібнені) квітки гібіскусу для приготування трав'яних напоїв», в результаті чого встановлено заниження суми податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита в сумі 38 633,45 грн. та податку на додану вартість в сумі 7 726,69 грн., та внаслідок таких висновків винесені повідомлення-рішення від 03.09.2012 року № 70 та № 71. Проте з такими висновками відповідача позивач не погоджується, оскільки під час здійснення митного оформлення товарів по вантажних митних деклараціях (далі - ВМД) від 24.01.2012 р., від 26.06.2011 р., від 21.06.2011 р., від 27.01.2011 р., від 20.05.2010 р., від 31.12.2009 р., Львівською митницею перевірено і підтверджено правильність визначення декларантом коду УКТ ЗЕД та віднесено ці товари до відповідних класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, тому відсутні підстави для донарахування податкових зобов'язань по сплаті ввізного мита і податку на додану вартість, в зв'язку з чим, оскаржувані повідомлення-рішення вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Вважає, що дії відповідача по донарахуванню податкових зобов'язань вчинені на основі Додатку № 1 до листа Державної митної служби України № 11.1/2-16.2/16787-ЕП від 16.12.2011 року, в якому Методичні рекомендації щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД доповнено пунктом 27 про класифікацію квіток гібіскусу та визначено його класифікаційний код 1212 99 70 00, проте такий лист має рекомендаційний характер. Крім того зазначає, що при заповненні ВМД для визначення коду УКТЗЕД позивач керувався законними рішеннями Львівської митниці про визначення коду товару, а саме: рішенням № КТ 209-384-06 від 02.10.2006 року та рішенням № 200-058-04 від 02.03.2004 року, в яких висушеним квіткам гібіскусу визначено код 121190 95 00.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали з підстав, викладених у запереченнях та зазначили, що за результатами невиїзної документальної перевірки, проведеної у відповідності до вимог митного та податкового законодавства, було встановлено, що позивачем під час митного оформлення товарів згідно ВМД № 209120000/2012/002303, № 209120000/2011/018176, № 209120000/2011/017392, № 209000009/2011/001874, № 209000009/2010/012470, №20900004/2009/031763 віднесено цей товар до підкатегорій 1211909700 і 1211908500 УКТ ЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України «Про митний тариф України». Проте, враховуючи, що розмитнений товар - «висушені квітки гібіскуса, що використовуються для приготування напою «каркаде», як зазначено у ВМД, він повинен класифікуватись у товарних підкатегоріях 1212997000 та 1212998000, про що зазначено в роз'ясненнях Державної митної служби України, наданих листом № 11.1/2-16.2/16787-ЕП від 16 грудня 2011 р. Зазначили, що відбулось заниження суми податкового зобов'язання по сплаті ввізного мита та заниження суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість, тому оскаржувані повідомлення-рішення вважають обґрунтованими і законними, в зв'язку з чим, просили у задоволені позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи встановлено, що ПОГ «Класика-сервіс» у грудні 2009 року, травні 2010 року, січні та червні 2011 року та січні 2012 року здійснювало поставку на територію України товару, що був розмитнений за: ВМД № 209120000/2012/002303 від 24.01.2012 року як «сушені рослинні продукти, які використовуються для приготування трав'яних настоянок чи трав'яного «чаю», без домішок інших видів рослин: квіти гібіскусу» та задекларовано за кодом згідно з УКТЗЕД 1211908500 (мито-0%); ВМД № 209120000/2011/018176 від 24.06.2011 року «висушені не подрібнені квітки гібіскусу, для приготування трав'яних напоїв, без домішок інших видів рослин та смакоароматичних добавок» та задекларовано за кодом згідно з УКТЗЕД 1211908500 (мито-0%); ВМД № 209120000/2011/017392 від 21.06.2011 року «висушені не подрібнені квітки гібіскусу, для приготування трав'яних напоїв, без домішок інших видів рослин та смакоароматичних добавок» та задекларовано за кодом згідно з УКТЗЕД 1211908500 (мито-0%); ВМД № 209000009/2011/001874 від 27.01.2011 року «висушені подрібнені частини рослин для приготування трав'яних напоїв, без смакоароматичних добавок: квітки гібіскусу» та задекларовано за кодом згідно з УКТЗЕД 1211908500 (мито-0%); ВМД № 209000009/2010/012470 від 20.05.2010 року «Висушені подрібнені квітки Суданської мальви (Гібіскусу), без домішок інших видів рослин та смакоароматичних добавок, для приготування трав'яних напоїв» та задекларовано за кодом згідно з УКТЗЕД 1211909700 (мито-0%); ВМД № 209000004/2009/031763 від 31.12.2009 року «висушені подрібнені квітки гібіскусу без домішок інших видів рослин та смакоароматичних добавок» та задекларовано за кодом згідно з УКТЗЕД 1211909700 (мито-0%).

На підставі вимог статті 351 Митного кодексу України, статті 54.3.6 Податкового кодексу України, п.6.1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 року № 71 «Про затвердження Порядку проведення митними органами невиїзних документальних перевірок» проведено невиїзну документальну перевірку на предмет своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів платником податків Підприємством об'єднання громадян (релігійної організації, профспілки) «Класика-сервіс» при митному оформленні товарів за ВМД: № 209120000/2012/002303 від 24.01.2012 р.; № 209120000/2011/018176 від 26.06.2011 р.; № 209120000/2011/017392 від 21.06.2011 р., № 209000009/2011/001874 від 27.01.2011 р. за кодом 1211908500 згідно з УКТ ЗЕД та № 209000009/2010/012470 від 20.05.2010 р., №20900004/2009/031763 від 31.12.2009 р. за кодом 1211909700 згідно з УКТ ЗЕД.

За результатами проведеної перевірки встановлено, що товар з найменуванням «висушені квіти гібіскуса без домішок інших видів рослин та смакоароматичних добавок для приготування напоїв, що оформлені за ВМД: №20900004/2009/031763 від 31.12.2009 р. товар № 1 відповідає коду 1212998000 згідно з УКТ ЗЕД (мито - 15%); № 209000009/2010/012470 від 20.05.2010 р. товар № 1 відповідає коду 1212998000 згідно з УКТ ЗЕД (мито - 15%); № 209000009/2011/001874 від 27.01.2011 р. товар № 3 відповідає коду 1212997000 згідно з УКТ ЗЕД (мито - 15%); № 209120000/2011/017392 від 21.06.2011 р. товар № 2 відповідає коду 1212997000 згідно з УКТ ЗЕД (мито - 15%); № 209120000/2012/002303 від 24.01.2012 р. товар № 1 відповідає коду 1212997000 згідно з УКТ ЗЕД (мито - 15%); № 209120000/2011/018176 від 26.06.2011 р. товар № 4 відповідає коду 1212997000 згідно з УКТ ЗЕД (мито - 15%), що викладено в Акті перевірки № 30/12/209000000/33073966 від 14.08.2012 року.

На підставі вказаних висновків Львівською митницею винесено повідомлення-рішення № 70 від 03 вересня 2012 року яким ПОГ «Класика-Сервіс» визначено зобов'язання за платежем ввізне мито в сумі 43 498,20 грн. (за основним платежем - 38 633,45 грн. та штрафними санкціями - 4 864,75 грн.) та повідомлення-рішення № 71 від 03 вересня 2012 року яким ПОГ «Класика-Сервіс» визначено зобов'язання за платежем податок га додану вартість в сумі 9 012,19 грн. (за основним платежем - 7 726,69 грн. та штрафними санкціями - 1 285,50 грн.).

Проте, суд не погоджується з висновками відповідача виходячи з наступного.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України визначаються Митним кодексом України.

Відповідно до пункту 35 статті 1 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент митного оформлення товарів) пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 цієї статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Відповідно до статті 78 Митного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент митного оформлення товарів) митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі цього Кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

Враховуючи викладені вище законодавчі положення, з моменту проведення всіх митних процедур митне оформлення є завершеним, наслідком завершення митного оформлення є пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України.

Згідно з пунктом 16 розділу 3 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого Наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.04.2005 р. за № 439/10719 при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів. Пунктом 29 цього Порядку передбачено, що підрозділом митного оформлення за результатами перевірки документів та/або митного огляду, у разі потреби вирішення складних питань класифікації та кодування товарів, може оформлюватись запит до підрозділу, до компетенції якого належить контроль за виконанням вимог товарної номенклатури Митного тарифу України при класифікації товарів для цілей митного оформлення.

За змістом статті 313 Митного кодексу України (чинної на момент здійснення розмитнення товару) класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Враховуючи приписи вказаних норм, на підставі наданих ПОГ «Класика-сервіс» ВМД та інших документів, саме Львівська митниця віднесла імпортований товар «каркаде (гібіскус)» до підкатегорій 1211909700 і 1211908500 УКТ ЗЕД.

Позивачем не порушено вимог щодо класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД та, як наслідок, не порушено вимог законодавства щодо сплати податку на додану вартість в частині визначення бази оподаткування товарів, які возяться на митну територію України.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 345 Митного кодексу України митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; 4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі; 5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Відповідно до частини 2 статті 351 Митного кодексу України документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих митному органові документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до підпункту 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

Як вбачається з Акту перевірки, під час перевірки використано інформацію з ЄАІС Держмитслужби України по перелічених вище ВМД, належних до цих декларацій товаро-супровідних документів, інформацію яка стосується товарів з мережі «Інтернет».

В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, підставою для митного контролю (проведення невиїзної документальної перевірки) після митного оформлення товарів згідно ВМД № 209120000/2012/002303, № 209120000/2011/018176, № 209120000/2011/017392, № 209000009/2011/001874, № 209000009/2010/012470, №20900004/2009/031763, Львівська митниця визначає лист Державної митної служби України № 11.1/2-16.2/16787-ЕП від 16 грудня 2011 року, яким надані роз'яснення про необхідність віднесення товарів «каркаде (гібіскус) квіти (цвіт)» до підкатегорій 1212997000 і 1212998000 УКТ ЗЕД, а також інформацію, яка міститься в мережі Інтернет. При цьому, будь-яких інших обставин та доказів на їх підтвердження, що свідчать про допущення порушень законодавства під час митного оформлення товарів згідно зазначених ВМД, відповідачем надано не було.

Також суд зазначає, що роз'яснення Державної митної служби України стосовно класифікації товарів «каркаде (гібіскус) квіти (цвіт)» надані після здійснення позивачем митного оформлення товару за ВМД у грудні 2009, травні 2010, січні та червні 2011 років, і не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття роз'яснення. Правила визначення коду товару не змінювалися і при здійсненні митного оформлення товару у січні 2012 року, митний орган погодився з визначенням коду товару та товар оформлено у митному відношенні і він був випущений у вільний обіг. Будь-яких порушень з боку ПОГ «Класика-сервіс» при митному оформленні товару та сплаті митних платежів не встановлено.

Враховуючи обставини справи, суд встановив, що підставою для здійснених донарахувань Львівською митницею стала зміна позиції самого митного органу щодо кодування товару «каркаде (гібіскус) квіти (цвіт)».

Відповідно до вимог ст.ст. 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення та підтвердити їх належними доказами.

Як зазначив відповідач у поданих запереченнях, що рослина ботанічного роду Hibiscus, виду Hibiscus sabdariffa (розелла, суданська роза) - чагарник родини Мальвові (Malvaceae), з сушених квіток якого виготовляють солодкувато-кислий на смак напій яскраво-червоного кольору «каркаде». В товарній позиції 1211 УКТ ЗЕД класифікуються рослини, частини рослин, насiння та плоди, які використовуються в основному у парфумерiї, медицинi або для боротьби з комахами, паразитами тощо. Включення рослинних продуктів до товарної позиції 1211 передбачає їхнє першочергове використання в парфумерних, фармацевтичних, інсектицидних, фунгіцидних, паразитицидних або аналогічних цілях. Натомість, в товарній позиції 1212 УКТ ЗЕД класифікуються продукти рослинного походження, які використовуються в основному для харчових цiлей. «Каркаде» є національним єгипетським напоєм та споживається без обмежень, що свідчить про використання висушених квіток гібіскуса в основному для харчових цілей, а саме - для приготування гарячих та холодних напоїв.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем зроблено висновок, що відповідно до п.1,6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД, товар «висушені квітки гібіскуса, що використовуються для приготування напою «каркаде» класифікується в товарній підкатегорії 1212 99 70 00 згідно з вимогами УКТЗЕД.

Проте суд зазначає, що до підкатегорій 1211909700 і 1211908500 УКТ ЗЕД відносяться рослини, частини рослин, насіння та плоди, які використовуються в основному, а не виключно, у парфумерії, медицині та ін. Отже такі твердження митного органу не можуть бути підставою для висновків щодо неправильної класифікації позивачем під час митного оформлення товарів «каркаде (гібіскус)», оскільки не підтверджені належними доказами.

Також суд зауважує, що мета використання імпортованого товару у відповідній графі ВМД, а також інших графах, не зазначається, в зв'язку з чим мета використання імпортованого товару не може бути безумовною підставою для віднесення імпортованого товару до певної підкатегорії класифікаційних групувань товарів УКТ ЗЕД.

Відповідно до підпункту 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Виходячи зі змісту перелічених норм, обов'язковою умовою для визначення митним органом грошових зобов'язань за результатами митного контролю, здійсненого після закінчення митного оформлення та випуску товарів, є наявність порушень митного або іншого законодавства з боку платника податків.

Враховуючи те, що, якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мали правових підстав для прийняття податкових повідомлень у зв'язку з виявленням помилки у класифікації товару. Така правова позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України при вирішенні спорів цієї категорії (постанови від 21.02.2012 року по справі № 21-813во10, від 12.06.2012 року по справі № 21-181а12, від 21.01.2011 року по справі № 21-64а10) яка, згідно статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх судів України.

Матеріалами справи підтверджено, що при здійсненні митного оформлення товарів «каркаде (гібіскус)» ПОГ «Класика-сервіс» порушень митного та іншого законодавства, зокрема порушення вимог щодо класифікації товарів, не допускало, докази наявності таких порушень відповідачем суду не надані, що свідчить про відсутність підстав у Львівської митниці для визначення грошових зобов'язань.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши оскаржувані повідомлення-рішення Львівської митниці, суд приходить до переконання що такі прийняті з порушенням вимог чинного законодавства та передбачених ч.3 ст.2 КАС України принципів.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд прийшов до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на законі, підтверджені матеріалами справи та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Щодо судових витрат, то у відповідності до ст.94 КАС України слід стягнути з Державного бюджету України на користь ПОГ «Класика-сервіс» 525,10 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати повідомлення-рішеня Львівської митниці від 03.09.2012 року № 70 та № 71.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПОГ «Класика-сервіс» 525,10 грн. судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2013 року.

Суддя Журомська М.В.