Постанова № 28693395, 24.07.2012, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2012 року 12:47 2а-1960/12/1070

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Горбунова К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" до Таращанського відділення Рокитнянської міжрайонної Державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002621500 від 20.12.2011 року,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Таращанського відділення Рокитнянської міжрайонної Державної податкової інспекції (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002621500 від 20.12.2011 року (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято незаконно, а виявлена відповідачем розбіжність, яка полягала в тому, що відповідач з 14.07.2011 не проводить податкові зобов'язання згідно з податковою декларацією з плати на землю, є необґрунтованою. Зазначає, що про виявлену відповідачем розбіжність товариство належним чином повідомлено не було. Вважає, що на підставі укладення договору оренди земельної ділянки з сільською радою податкову декларацію позивачем відповідно до п.286.4 ст.286 Податкового кодексу України подавалась вчасно. Просить суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним і скасувати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. У призначений день і час до суду відповідач не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, явку свого представника в судове засідання не забезпечив. Ухвала про відкриття провадження у справі та призначення її до судового розгляду, а також повістки про виклик в судове засідання надсилались відповідачу за адресою, за якою відповідач зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. В Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи чи адресу місця проживання фізичної особи. Згідно зі статтею 18 вказаного Закону якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними.

Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідач заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав. Справа розглядалась судом без представника відповідача за наявними в ній матеріалами та доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерагроінвест» є юридичною особою, зареєстрованою Шевченківською районною у місті Києві Державною адміністрацією 05.02.2004, як платник податків перебуває на обліку у Таращанському відділенні Рокитнянської міжрайонної Державної податкової інспекції з 17.02.2004 за №509.

1 травня 2011 р. між ТОВ «Інтерагроінвест» та Чапаєвською сільською радою Таращанського району Київської області укладено договір оренди земельної ділянки площею 27,7 га строком на 1 рік, починаючи з дати його реєстрації. Договір зареєстрований в Чапаєвській сільській раді 02.06.2011 за № 349.

Позивач 14.07.2011 відповідно до п.286.4 ст.286 Податкового кодексу України подав до податкового органу нову звітну податкову декларацію з плати за землю. Цю декларацію відповідачем отримано 14.07.2011, про що є відмітка Таращанського відділення Рокитнянської МДПІ Київської області.

7 жовтня 2011 р. між ТОВ «Інтерагроінвест» та Чапаєвською сільською радою Таращанського району Київської області було підписано угоду про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 01.05.2011 в зв'язку з укладенням договору оренди земельної ділянки площею 27,7 га в новій редакції від 07.10.2012, який діє до 02.05.2012, починаючи з дати його реєстрації. Договір від 07.10.2011 зареєстрований в Чапаєвській сільській раді 07.10.2011 за № 355.

20 грудня 2011 р. відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації з орендної плати за землю, про що складено акт №624/1500/32855584. Із Акта перевірки вбачається, що позивачем порушено п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, тобто позивачем несвоєчасно подано податкову декларацію з орендної плати за землю за травень 2011 р. При цьому термін подання вказаної декларації за травень 2011 р. - 20.06.2011, а фактично подано 14.07.2011.

20 грудня 2011 р. на підставі акту перевірки № 624/1500/32855584 за порушення п.п.49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002621500, яким позивачу визначено зобов'язання по сплаті штрафних санкцій у розмірі 170 грн.

Позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення від 20.12.2011, за наслідками оскарження це рішення не скасовано.

Відповідачем 13.01.2012 проведено камеральну перевірку податкової декларації з орендної плати за землю за період 01.05.2011 по 06.10.2011, про що складено акт №0001/1500/32855584. Із Акта перевірки вбачається, що позивачем порушено п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України, заниження податкового зобов'язання внаслідок неподання податкової декларації з орендної плати за землю відповідно до договору оренди б/н від 01.05.2011 на суму 7350,79 грн., та завищення податкового зобов'язання по договору оренди від 07.10.2011 по податковій декларації №14826 від 17.11.2011 - 7350,79 грн. Відповідно до п.1 ст.123 Податкового кодексу України в разі визначення контролюючим органом податкового зобов'язання це тягне накладення штрафу у розмірі 50% від суми податкового зобов'язання. 13.01.2012 на підставі акту перевірки № 00001/1500/32855584 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000011500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по сплаті штрафних санкцій у розмірі 1837,70 грн.

Позивач 23.01.2012 надіслав скаргу №54 до ДПА в Київській області на податкове повідомлення-рішення від 13.01.2012 за №0000011500. Рішенням Державної податкової адміністрації в Київській області від 26.01.2012 продовжено строк розгляду повторної скарги до 23.03.2012. За результатами розгляду скарги Державною податковою службою в Київській області 23.03.2012 прийнято рішення, яким податкове повідомлення-рішення від 13.01.2012 №0000011500 скасовано, а скаргу позивача задоволено.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України).

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пунктом 15.1 статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Підпунктами 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів, у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.48.1 ст.48 ПК України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.4 статті 46 цього Кодексу та чинному на момент її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідного податку та збору.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі» від 8 вересня 1999 року №1019-XIV, визначено поняття договору оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 14 Закону України «Про оренду землі» визначено форму договору оренди землі, який укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 18 закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Строки подання податкової декларації визначені статтею 49 ПК України.

Так, податкові декларації подаються за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді (п.49.1 та п.49.2 ст.49 ПК України). Так, податкові декларації, крім випадків, передбачених ПК України, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі, в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі, в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб-підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пункт 49.18 статті 49 Податкового кодексу України).

Згідно з п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.48.7 ст.48 ПК України податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією.

Згідно з п.49.3 ст.49 ПК України податкова декларація подається до органу державної податкової служби за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з п.49.8 ст.49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. При прийманні податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до п.49.9 ст.49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація надана платником також вважається прийнятою:

пп.49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких вона складається та, за бажанням платника податків, на його копії податкової декларації відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації, у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою.

пп.49.9.2. у разі, коли орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті, не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або, у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно з вимогами п.49.10 ст.49 ПК України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин не визначених цією статтею, в тому числі, висунення будь-яких, не визначених цією статтею, передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Відповідно до приписів п.49.11 ст.49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 цієї статті, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації, із зазначенням причин такої відмови:

49.11.1. у разі отримання податкової декларації надісланою поштою або засобами електронного зв'язку - протягом 5 робочих днів з дня її отримання;

49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом 3 робочих днів з дня її отримання.

Згідно з вимогами п.49.12 ст.49 ПК України у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право:

49.12.1. подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;

49.12.2. оскаржити рішення органу державної податкової служби в порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу.

Відповідно до приписів п.49.15 ст.49 ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Підпунктом 49.18.2 ст.49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

В силу приписів підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, визнаються податковим боргом платника податків.

Штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.265 ПК України).

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн. 00 коп., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Особливості застосування штрафних фінансових санкцій за період з 1 січня по 30 червня 2011 року передбачено пунктом 7 підрозділу 10 Розділу XX "Прикінцеві та перехідні положення" ПК України.

Статтею 286 Податкового кодексу України визначено порядок обчислення плати за землю. Зокрема пунктом 286.3 цієї статті визначено, що платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни (пункт 286.4 статтею 286 ПК України).

Згідно з ч.1 ст. 287 Податкового кодексу України землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права користування земельною ділянкою. А відповідно до п.287.4 цієї ж статті податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 31.3. ст.31 Податкового кодексу України визначено, що державній податковій службі забороняється змінювати строк сплати податку.

Судом встановлено, що договір оренди земельної ділянки укладено 01.05.2011, зареєстровано 02.06.2011.

Суд зазначає, що податкову декларацію з плати за землю позивач повинен був подати до 20.07.2011, позивачем податкову декларацію подано 14.07.2011, при цьому наявна відмітка податкового органу про її отримання 14.07.2011.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач подав декларацію з плати за землю без затримки та у строк, визначений Податковим кодексом України, а отже відповідач не вірно розрахував період подання податкової декларації позивачем строком до 21.05.2011.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Усупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів ні факту несвоєчасного подання декларації, ні правомірності своїх дій при визначенні штрафних фінансових санкцій за ці дії, а також не спростував твердження позивача про те, що декларацію ним подано у визначений Податковим кодексом України строк.

Оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002621500 від 20.12.2011, яким позивачу визначено зобов'язання по сплаті штрафу у розмірі 170 грн. за несвоєчасне подання податкової декларації.

Із урахуванням викладених обставин суд вважає, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Рокитнянської міжрайонної державної податкової інспекції (Таращанське відділення) від 20 грудня 2011 року за №0002621500.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" судовий збір у сумі 107 (сто сім) грн. 30 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 28 липня 2012 р.