Постанова № 28693388, 16.01.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2013 року 2а-6029/12/1070

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі

Київської області

до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Дружба»

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області з позовом до Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Дружба» про стягнення заборгованості по сплаті недоїмки по штрафних санкціях та пені у розмірі 13 549,57 грн.

Та в резолютивній частині позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 14 835, 43 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у відповідача наявна заборгованість по сплаті фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхових внесків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2012 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 16.01.2013.

Позивач та відповідач повідомлені належним чином про розгляд справи в судове засідання не з’явились.

Належне повідомлення позивача про розгляд справи підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого листа № 0113315250160.

Відповідачу рекомендований лист з ухвалою суду направлявся за адресою вказаною позивачем у позовній заяві та у Довідці з ЄДРПОУ, а саме: вул. Київська, 30, с. Пірново, Вишгородський район, Київська область, однак до суду повернувся конверт з довідкою пошти ф. 20 «за зазначеною адресою не знаходиться».

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності, належним чином повідомлених, сторін та у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.

9 жовтня 2006 року начальником Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області прийнято рішення № 604 про застосування до відповідача штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Зазначеним рішення позивачем відповідачеві нараховані штрафні санкції та пеня у розмірі 32 833, 55 грн. Згідно даних позивача сума вказаного рішення частково відповідачем сплачена та станом на день подання позову становила 13 549, 57 грн. (розрахунок суми заборгованості наявний в матеріалах справи).

Вказане рішення отримане уповноваженою особою відповідача 17.10.2006 про, що свідчить підпис на поштовому повідомленні про вручення рекомендованого листа № 765080 (копія поштового повідомлення наявна в матеріалах справи).

Оскільки, відповідачем в добровільному порядку не було сплачено суму штрафних санкцій та пені у повному обсязі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон України № 1058-IV).

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1058- IV.

Відповідно до частин шість та дванадцять статті 20 Закону України № 1058-IV, страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених в абзаці сьомому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму грошового забезпечення, оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності; допомоги або компенсації відповідно до законодавства.

Нарахування та сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 10, 12, 13 та 14 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, але не менше мінімального страхового внеску за кожну особу.

Частиною першою статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що єдиний внесок обчислюється виключно у національній валюті, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (частина друга статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування»).

Відповідно до частини третьої статті 9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» обчислення єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до територіальних органів Пенсійного фонду, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Відповідно до частини десятої статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» територіальний орган Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Рішення позивача від 09.10.2006 № 604 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені, відповідачем у встановленому законом порядку не оскаржувалась. Станом на день розгляду справи доказів щодо оскарження рішення, або сплати суми заборгованості, яка в ньому зазначена в повному обсязі, відповідачем суду не надано.

Зважаючи на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач допустив несвоєчасну сплату єдиного внеску, а тому позивач правомірно заявляє вимоги про стягнення з відповідача сум штрафу та пені у розмірі відповідно 10% своєчасно несплачених сум заборгованості та 0,1% суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Приписами статті 67 Конституції України визначений обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Крім того, суд зазначає, що сума заявлена позивачем в резолютивній частині позовної заяви, а саме 14 835, 43 грн. є необґрунтованою та не підтвердженою доказами наданими позивачем. Отже, стягненню з відповідача підлягає сума заборгованості у розмірі 13 549,57 грн., а позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 14, 35, 69, 70, 71, 128, 160, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Виробничого сільськогосподарського кооперативу «Дружба» (ідентифікаційний код – 05431325, місцезнаходження: Київська область, Вишгородський район, с. Пірново, вул. Київська, 30) на користь Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області заборгованість по сплаті штрафних санкцій та пені у розмірі 13 549 (тринадцять тисяч п’ятсот сорок дев’ять) грн. 57 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.