Постанова № 28693230, 24.12.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16088/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретарі Мангуш З.В.

за участю

представників позивача Макіян Г.М.,

представників відповідача Олійникова С.І.

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" до Слов*янської об*єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003541542 від 06 листопада 2012 року,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранум" звернулося до суду з позовом до Слов*янської об*єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003541542 від 06 листопада 2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що на підставі акта перевірки № 4425/15-210/31586254 від 17 вересня 2012 року відповідачем було прийнято спірне податкове повідомлення-рішення № 0003541542 від 06 листопада 2012 року, відповідно до якого товариству нараховано суму грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 100 грн.

Підставою зазначених донарахувань став висновок податкового органу про те, що підприємством порушено п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями).

Позивач не згоден з висновками податкового органу, оскільки податкове повідомлення-рішення було прийняте за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. Однак акт № 4425/15-210/31586254 від 17 вересня 2012 року, який був складений за результатами перевірки вважає незаконним, тому що, камеральні перевірки проводяться податковим органом в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2011 року від 25.10.2011 року мав бути перевірений до 24 листопада 2011 року, однак в супереч нормам Податкового кодексу України перевірка була проведена з порушенням порядку проведення перевірок. Також зазначає, що уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (щодо діяльності відповідно до ст. 209 розділу V Кодексу), який є податковою звітністю, затверджений Наказом Державної податкової Адміністрації України № 41 від 25 січня 2011 року, що діяв на той час, не містить рядок для визначення суми штрафу, нарахованої платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки. Отже для підприємств, що обрали оподаткування в порядку ст. 209 Податкового кодексу України не передбачено обов'язку розраховувати та сплачувати до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати. Листом Державної податкової служби України від 09 вересня 2011 року № 14/7/15-3417-04 «Щодо виправлення помилок у звітності з податку на додану вартість» визначено, що у випадку виявлення помилок (порушень), що не вплинули на розрахунки з бюджетом, штрафні санкції відповідно до норм Податкового кодексу України до платника податку не застосовуються.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надавши суду письмове заперечення, пояснивши, що позивачем 25 жовтня 2011 року до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2010 року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на 2000 грн. Таким чином, ТОВ «Гранум» у податковій декларації з податку а додану вартість за вересень 2010 року було завищено суму податкового кредиту та занижено суму податкового зобов'язання з цього податку на 2000 грн.

На підставі вищевикладеного, відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти нього, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранум» (далі за текстом - ТОВ «Гранум») згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 17 грудня 2001 року, включено до ЄДРПОУ за № 31586254 та перебуває на обліку в Слов'янській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби як платник податків.

Відповідач, - Слов'янська об'єднана державна податкова інспекція у Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом - Слов'янська ОДПІ у Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.

Слов'янська ОДПІ у Донецької області ДПС проводила камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Гранум», за результатами якої було складено акт № 4425/15-21/31586254 від 17 вересня 2012 року /а.с. 6-8/ (далі за текстом - акт перевірки) та встановлено порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями).

За змістом акту перевірки № 4425/15-21/31586254 від 17 вересня 2012 року вбачається, що платником по факту самостійного виявлення заниження податкових зобов'язань минулих податкових періодів було подано 25 жовтня 2011 року уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2010 року. Так, товариством самостійно збільшено суму податку на додану вартість, яка у поточному звітному (податковому) періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства в розмірі 2000,00 грн. Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Податкового кодексу України) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів зобов'язаний, за виключенням випадків, встановлених п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, в ході проведення перевірки було встановлено, що в порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) підприємством не розраховано та не сплачено до бюджету суму штрафу в розмірі трьох відсотків від суми недоплати.

06 листопада 2012 року Слов'янською ОДПІ Донецької області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення ТОВ «Гранум»:

- № 0003541542 згідно з п.п. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 120.2 ст. 120 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки № 4425/15-21/31586254 від 17 вересня 2012 року за порушення п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 100 грн.

26 жовтня 2012 року позивачем до Слов'янської ОДПІ Донецької області ДПС було подано заперечення на акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 4425/15-21/31586254 від 17 вересня 2012 року, в яких ТОВ «Гранум» просив відмінити акт перевірки /а.с. 10-12/.

Листом від 26 листопада 2012 року № 91 відповідачем була надана відповідь на заперечення ТОВ «Гранум», в якій податковий орган повідомляє, що підприємством не були виконані вимоги ст. 50 Податкового кодексу України, тому вищезазначений акт перевірки був складений з відповідними висновками, які узгоджуються з діючим законодавством /а.с.13/.

Суд, розглянувши подані документи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

20 жовтня 2010 року ТОВ «Гранум» до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби було надано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2010 року. У рядку 10.1 декларації підприємством вказано суму податкового кредиту: обсяги придбання - 1373612 грн., дозволений податковий кредит - 274722 грн.; у рядку 18 - сума податку на додану вартість, яка у поточному звітному періоді підлягає відображенню в особовому рахунку платника (різниця між сумою податкового кредиту та сумою податкового зобов'язання) зазначено 1117 грн. До зазначеної декларації позивачем було надано додаток № 2 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» у якому зазначено перелік контрагентів з якими він мав господарські угоди та сформував податкові зобов'язання та податковий кредит.

ТОВ «Гранум» 25 жовтня 2011 року до Слов'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Донецької області Державної податкової служби було надано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2010 року та додаток №2 до цього розрахунку, відповідно до якого позивачем збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства на 2000 грн.

Порядок внесення змін до податкової звітності встановлено ст. 50 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно з п.п. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

У відповідності до п.п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Таким чином, згідно з положеннями п.п. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, платник який самостійно виявляє факт заниження податку на додану вартість минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, встановлених п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем при наданні уточнюючого розрахунку вимоги щодо уточнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які передбачені ст. 50 Податкового кодексу України, виконані не були.

Крім того, позивач стверджує, що Слов'янською ОДПІ Донецької області ДПС були порушені строки проведення камеральної перевірки уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Пунктом 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України встановлено, що у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, строки проведення камеральної перевірки уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за вересень 2010 року, що був наданий у жовтні 2011 року, податковим органом порушені не були.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як передбачено п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні " органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранум" до Слов*янської об*єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0003541542 від 06 листопада 2012 року не підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року було завищено суму податкового кредиту та занижено суму податкового зобов'язання з цього податку на 2000 грн. та при наданні уточнюючого розрахунку вимоги щодо уточнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які передбачені ст. 50 Податкового кодексу України, товариством не було виконано.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранум» до Слов'янської об'єднаної Державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003541542 від 06.11.2012 - відмовити повністю.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошена у судовому засіданні 24 грудня 2012 у присутності представників сторін.

Повний текст постанови виготовлений 29 грудня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.