Рішення № 28690320, 16.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/17175-2012 16.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг»

до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма

«Проскурів»

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімінвест-плюс»

про стягнення 132 094,54 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Петришин С.І. - за довіреністю;

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма «Проскурів», 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімінвест-плюс» про стягнення 132 094,54 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 16.01.13 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідачів не надходило.

Враховуючи те, що у матеріалах справи наявні докази належного повідомлення відповідачів про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 16.01.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

11.04.12 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (надалі - позивач, Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма «Проскурів» (надалі - відповідач-1, Покупець) було укладено договір поставки № АП-20-0026, відповідно до п. 1.1. якого, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець прийняти й оплатити передбачені договором засоби захисту рослин, надалі Товар.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що вартість Товару на дату укладення цього договору становить 177 463,05 грн.

Згідно п. 2.1. договору, покупець зобов'язаний сплатити Продавцю вартість Товару, зазначену в п. 1.2. договору, в наступні строки: 1. не пізніше 15 квітня 2012 р. - 53 238,92 грн.; 2. не пізніше 01 вересня 2012 р. - 70 985,22 грн.; 3. не пізніше 01 жовтня 2012 р. - 53 298,91 грн.

31.05.12 р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено додатковий договір № АП-20-0026ДС2 до договору поставки № АП-20-0026 від 11.04.2012 р., пунктом 1.1. якого, сторони домовились доповнити Основний договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин, на загальну суму 5 435,55 грн.

Покупець зобов'язаний згідно даного Додаткового договору здійснити оплату в наступні строки: 1. не пізніше 05 червня 2012 р. - 1 630,67 грн.; 2. не пізніше 01 вересня 2012 р. - 2 174,22 грн.; 3. не пізніше 01 жовтня 2012 р. - 1 630,66 грн. (п. 3 додаткового договору).

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу-1 товар на загальну суму 182 898,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № АП-20-0009 від 18.04.12 р., № АП-20-0017 від 23.04.12 р., № АП-20-0023 від 26.04.12 р., № АП-20-0026 від 26.04.12 р., № АП-20-0028 від 26.04.12 р. та № АП-20-0082 від 01.06.12 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Відповідач-1 свої зобов'язання за договором щодо оплати відвантаженого товару виконав лише частково, сплативши 87 000,00 грн., у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на час розгляду справи не змінилась та становить 95 898,60 грн.

03.08.12 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромпркетинг» (Кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімінвест-плюс» (надалі - відповідач-2, Поручитель) було укладено договір поруки № ПР20-0026, у відповідності з п. 1.1. якого, поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язків Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма «Проскурів» (Боржник) за основними договорами.

Пунктом 2.1. договору поруки визначено, що під основним договором в цьому договорі розуміється договір поставки № АП-20-0026 від 11.04.12 р. та додаткова угода № АП-20-0026ДС2 від 31.05.12 р. укладені між Кредитором та Боржником.

Відповідно до п. 1.2. договору поруки, у разі порушення Боржником основного договору Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Згідно зі ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Статтею 554 цього ж Кодексу передбачено, зокрема, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно з п. 1.3. договору поруки, обсяг відповідальності Поручителя перед Кредитором за цим Договором обмежується сплатою суми основного боргу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктами 5.2., 5.4. основного договору передбачено, що покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу; у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більше ніж 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі п'ятнадцяти відсотків від ціни договору.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем-1, останній за порушення зобов'язань за договором має сплатити 6 371,75 грн. 3% річних, 2 389,40 грн. пені та 27 434,79 грн. штрафу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачами, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідачів солідарно.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма «Проскурів» (31362, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., с. Розсоша, вул. Леніна, 4/1; код ЄДРПОУ 37614512) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімінвестплюс» (02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 7-а; код ЄДРПОУ 35646846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 15; код ЄДРПОУ 30262667) 95 898 (дев'яносто п'ять тисяч вісімсот дев'яносто вісім) грн. 60 коп. заборгованості та 1 918 (одну тисячу дев'ятсот вісімнадцять) грн. 01 коп. судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрна фірма «Проскурів» (31362, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., с. Розсоша, вул. Леніна, 4/1; код ЄДРПОУ 37614512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, просп. Возз'єднання, 15; код ЄДРПОУ 30262667) 6 371 (шість тисяч триста сімдесят одну) грн. 75 коп. 3% річних, 2 389 (дві тисячі триста вісімдесят дев'ять) грн. 40 коп. пені, 27 434 (двадцять сім тисяч чотириста тридцять чотири) грн. 79 коп. штрафу та 723 (сімсот двадцять три) грн. 88 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.01.13 р.

Суддя С.М. Мельник