Рішення № 28690297, 16.01.2013, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2013 р. Справа № 5027/776/2012.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Три ведмеді» м. Київ

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Чернівці

про стягнення - 35500 грн.

Суддя М.І.Ніколаєв

Представники сторін:

Від позивача - Вініченко А.І., дов. від 14.01.2013 року, Ковтун М.І., дов. від 14.01.2013 року.

Від відповідача - ОСОБА_4, дов. від 10.01.2013 року

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Три ведмеді» м. Київ звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Чернівці про стягнення 35500 грн. вартості неповернутого торговельного обладнання.

Ухвалою від 29.10.2012 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 12.11.2012 року за участю представників сторін.

У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи неодноразово відкладався.

У судовому засіданні 11.01.2013 року представник відповідача позовні вимоги визнав, зобов'язався до 15.01.2013 року повернути спірне обладнання, у зв'язку з чим оголошено перерву до 16.01.2013 року.

До початку судового засідання від позивача надійшло клопотання про припинення провадження в частині стягнення 27 900 грн. у зв'язку з тим, що відповідач повернув 9 одиниць торговельного обладнання. Відтак, позивач просить суд стягнути з відповідача 7 600 грн. збитків за 4 одиниці неповернутого обладнання, 1 677 грн. судового збору та 487,50 грн. витрат на проведення експертизи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 січня 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Три ведмеді» м. Київ («продавець») та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.(«дистриб'ютор») укладено дистриб'юторська угоду №8д, згідно якої продавець зобов'язався протягом дії угоди поставляти товар у власність дистриб'ютора, а дистриб'ютор зобов'язався приймати товар, сплачувати його вартість та здійснювати його продаж на умовах даної угоди (п. 1.1 угоди).

Відповідно до п. 7.1 угоди з метою покращення ефективності продаж товару на території дистриб'ютора продавець надає дистриб'ютору на підставі акта приймання-передачі торговельне обладнання.

Згідно п. 10.1. угоди строк її дії встановлено до 31.12.2011 року.

Дана угода може бути змінена чи доповнена виключно за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди або додатку до угоди (п. 10.4 угоди).

Як встановлено судовим слуханням, сторони жодних додаткових угод щодо продовження строку її дії не підписали, відтак 31.12.2011 року строк дії дистриб'юторської угоди №8д закінчився.

На підставі акта приймання-передачі від 01.01.2012 року, що оформлений з посиланням на дистриб'юторську угоду №8д, відповідач прийняв 21 одиницю обладнання, що належить позивачу на праві власності, в підтвердження чого останнім надано копії видаткових накладних та декларації ІМ 40 від 25.03.2011 року.

Згідно актів від 11.01.2012 року та 24.01.2012 року частину обладнання в кількості 8 одиниць відповідач позивачу повернув.

24.09.2012 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення обладнання, яка залишена останнім без відповіді.

Відтак, станом на день звернення з позовом до суду, в користуванні відповідача без належної правової підстави знаходилось 13 одиниць обладнання.

Згідно балансової довідки та звіту суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна ринкова вартість переданого відповідача обладнання в кількості 13 одиниць становить 35 500 грн.

Відповідно до актів від 14.01.2013 року відповідачем повернуто 9 одиниць обладнання.

Станом на день вирішення спору відповідач не повернув позивачу 4 одиниці обладнання, а саме - ларь Климасан D 400 DFG FC, ларь Климасан D 300, морозильник (ларь) D 400 DF, ларь морозильний UGUR UDD 400 SCEB загальною ринковою вартістю 7 600 грн.

Відсутність обладнання підтверджується актами від 15.01.2013 року та представником відповідача не заперечується.

Згідно ч. 2-3 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України особа передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Враховуючи, що відповідач безпідставно не повернув позивачу 4 одиниці торговельного обладнання, з нього слід стягнути ринкову вартість неповернутого обладнання, яка відповідно до звіту про оцінку майна становить 7 600 грн.

В частині стягнення 27 900 грн. провадження у справі слід припинити у зв'язку з відсутністю предмета спору, оскільки відповідач під час розгляду справи повернув позивачу 9 одиниць торговельного обладнання.

За таких обставин справи позов слід задовольнити частково, стягнути з відповідача 7 600 грн., а в частині стягнення 27 900 грн. провадження у справі припинити.

Судові витрати віднести на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

При цьому 67,50 грн. судового збору слід повернути позивачу, оскільки судовий збір внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом (замість 1609,50 грн. внесено 1677 грн.).

В частині стягнення 487,50 грн. витрат на проведення експертизи слід відмовити, оскільки відповідно до ст. 44 ГПК України дана сума не відноситься до судових витрат, а проведена оцінка майна не є судовою експертизою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідент. ном. НОМЕР_1 п/р НОМЕР_2 в ПАТ «Кредитпромбанк» м. Вінниця, МФО 302623, а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Три ведмеді» (м. Київ вул. Зрошувальна, 7 код 31450478) 7 600 грн. та 1609,50 грн. судового збору.

4. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Три ведмеді» (м. Київ вул. Зрошувальна, 7 код 31450478) сплачений згідно платіжного доручення від 19.10.2012 року №16989 та внесений в більшому розмірі, ніж встановлено законом судовий збір в сумі 67,50 грн.

Повне рішення складено та підписано 21.01.2013 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя М.І. Ніколаєв