Рішення № 28689978, 15.01.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р.Справа № 5023/5251/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

при секретарі судового засідання Васильєвою К.М.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Іскра", м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансімперіал-М", с. Подольох про стягнення коштів у сумі 14377,87 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача про стягнення коштів у сумі 14377,87 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього обов'язків за договором про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11/11 від 11 листопада 2011 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 13080,00грн., індекс інфляції в розмірі 130,80 грн., 3 % річних в розмірі 331,12 грн. та пеню в розмірі 835,95 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20 листопада 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/5251/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 11 грудня 2012 року о 10:00.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 грудня 2012 року розгляд справи відкладено на 15 січня 2013 року о 10:20.

10 січня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 781) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

14 січня 2013 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшов супровідний лист (вх. № 1084) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання позивач не з'явився.

Під час розгляду справи відповідач в призначені судові засідання не з'являвся, причини неявки суду не відомі.

Судом перевірено адресу відповідача, відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 11 грудня 2012 року місцезнаходження відповідача - 62495, Харківська область, с. Подольох, вул. Лісна, буд. 8.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду на те, що ухвалою суду від 14 березня 2011 року сторони були попередженні про розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду, суд, за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

01 листопада 2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11/11 (далі-Договір) (арк. справи 9-10), відповідно до умов якого позивач (перевізник) зобов'язується на підставі письмових заявок від експедитора (відповідача) виконати транспортне перевезення вантажу шляхом залучення транспортних засобів, що належать перевізнику (позивачу) на умовах даного договору та заявок.

Пунктами 4.2 та 4.3 вищенаведеного Договору, вартість послуг за перевезення вантажу є договірною та вказується в Заявці. Всі розрахунки між сторонами здійснюються в національній валюті України. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача (перевізника) на протязі трьох банківських днів з моменту отримання від позивача (перевізника) оригіналів документів: акту виконаних робіт, податкової накладної, товарно-транспортної накладної та інших документів, передбачених заявкою.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Згідно приписів статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

12 листопада 2011 року, на виконання вищенаведеного договору про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11/11 від 11.11.2011р., між сторонами була укладена відповідна заявка на вантажоперевезення № 1/12-11 (арк. справи 11), відповідно до умов якої відповідач замовив у позивача послугу з перевезення вантажу за маршрутом м. Харків (Україна) - Плана над Лужниці (Чехія). Грузоотримувач за вищенаведеною заявкою № 1/12-11 від 12.11.2011р. - ТОВ "ТП "НТС "Сілон". Перевезення здійснювалось автомобілем Позивача марки МАН: ВС 4260 АТ/ВС 6300 ХХ за міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 032907 від 14.11.2011 року. Замовлення з погодженими з замовником умовами перевезення було позивачем виконано, вантаж доставлений 24 листопада 2011 року отримувачу (ТОВ "ТП "НТС "Сілон"), про що свідчить наявна в матеріалах справи міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 032907 від 14.11.2011р. (з підписом та штампом отримувача вантажу) (арк. справи 13).

Сума фрахту (узгоджена вартість перевезення) згідно умов вищевказаної заявки склала 13080,00 грн.

Відповідно до приписів ст. 908 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або Інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

За фактом виконання перевезення вантажу та на виконання п. 4.3 спірного договору про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11/11 від 11.11.2011р., позивач 12 грудня 2011 року надіслав відповідачу оригінали наступних документів: рахунок-фактуру № ТІ-00001387 від 22.11.2011 року; міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 032907 від 14.11.2011р.; акт здачі-приймання робіт № ТІ-00001387 від 22.11.2011р. та податкову накладну, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи подано: супровідний лист до відправлених оригіналів документів, витяг з журналу вихідної кореспонденції позивача та список (реєстр) поштових відправлень № 947 від 12.12.2011 року.

Проте, відповідач, оплату в строки, встановлені п. 4.3 договору про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11/11 від 11.11.2011р. не здійснив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

У зв'язку з існуючою заборгованістю позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 130/12ю від 13.04.2012 року, в якій просить останнього в семиденний термін провести оплату здійсненого позивачем (перевізником) перевезення за договором про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11/11 від 11.11.2011р. в розмірі 13080,00 грн., проте відповідач відповіді на вимогу не надав та суму боргу позивачу не сплатив, що й стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно суми заборгованості в розмірі 13080,00 грн.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення з відповідача 835,95 грн. пені суд виходить до висновку, що вона не підлягає задоволенню, при цьому суд бере до уваги вимоги частини другої статті 547 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, таким чином суд приходить до висновку про безпідставність такої вимоги позивача, оскільки такий вид відповідальності, як нарахування пені сторонами в спірному договорі про організацію перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11/11 від 11.11.2011р. не передбачена, у зв'язку з чим в частині стягнення з відповідача 835,95 грн. пені суд відмовляє.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам в частині стягнення інфляційних витрат та 3 % річних, суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З приписи цієї статті Кодексу встановлюють право кредитора вимагати з боржника стягнення інфляційних витрат, як збільшення суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України та 3% річних, як плату за користування боржником його грошовими коштами, саме за увесь період прострочення виконання грошового зобов'язання.

Між тим, позивачем здійснений невірний розрахунок інфляційних витрат в розмірі 130,80 грн. за період з грудня 2011 року по березень 2012 року та вересень 2012 (арк. справи 7), оскільки при розрахунку розміру інфляційних втрат позивачем не враховано дефляційних процесів за квітень 2012р., травень 2012р., червень 2012р., липень 2012. та серпень 2012р.

Перевіряючи правильність розрахунку заявлених позивачем до стягнення сум інфляційних втрат, суд встановив, що при нарахуванні зазначених сум для розрахунку інфляційного відшкодування позивач визначив період: з грудня 2011р. по березень 2012р. та за вересень 2012 року, а період нарахування 3% річних - з 23.12.2011р. по 25.10.2012р., тобто 3% річних у сумі 331,12 грн. розраховані правильно (за увесь час прострочення відповідачем платежів), а період нарахування інфляційних втрат не відповідає вимогам ст. 625 ЦК України, оскільки неправомірно є скороченим з метою штучного завищення розміру інфляційних втрат. За розрахунком суду розмір інфляційних втрат, з врахуванням дефляційних процесів за квітень, травень, червень, липень та серпень 2012 року, відсутній. При цьому, суд враховує індекс інфляції за кожний місяць періоду прострочення платежу, в тому числі і від'ємний (дефляцію). А відтак, суд відмовляє в стягнення з відповідача 130,80 грн. інфляційних втрат.

При цьому, суд враховує приписи постанови Вищого господарського суду України від 03 грудня 2012 року у справі № 5023/129/12.

Щодо стягнення 3 % річних в розмірі 331,12 грн. за період з 23.12.2011р. по 25.10.2012р., то суд зазначає, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Наведені обставини є підставою для часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 509, 624-626, 908 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансімперіал-М", 62495, Харківська область, село Подольох, вул. Лісна, буд. 8 (р/р 26006060329034 в Харківський ГРУ ПАО КБ "Приватбанк", МФО 351533, код ЄДРПОУ 37682027) на користь Публічного акціонерного товариства "Іскра", 79066, м. Львів, вул. Вулецька, 14 (п/р 26000013891980 в філії ЗРУ ПАТ Банк "Фінанси і кредит", МФО 325923, код ЄДРПОУ 00214244) - 13080,00 грн. основного боргу, 331,12 грн. 3 % річних, 1501,27 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення пені в сумі 835,95 грн. та інфляційних в сумі 130,80 грн. - відмовити.

Повне рішення складено 21.01.2013 р.

Суддя Жиляєв Є.М.