Рішення № 28689865, 15.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.01.13 р. Справа № 5006/13/104/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за позовом: Підприємства з іноземним капіталом «Індраяні Оверсіз», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар'їнський укрпромзбут», Донецька обл., м. Мар'їнка

про: стягнення 108835грн.12коп.

За участю представників сторін

від позивача: Малишев Д.Є. (за довіреністю № 30/08-01 від 30.08.2012р.);

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ

Позивач, Підприємство з іноземним капіталом «Індраяні Оверсіз», м. Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар'їнський укрпромзбут», Донецька обл., м. Мар'їнка про стягнення 108835грн.12коп., що складається з суми основного боргу в розмірі 100500грн.00коп., пені в сумі 6914грн.40коп. та 3% річних у сумі 1420грн.72коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 13/10-17 ПМ від 13.10.2011р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

20.12.2012р. позивач через канцелярію суду супровідним листом б/н від 19.12.2012р. у підтвердження здійснення відповідачем часткової оплати спірного товару надав завірені копії банківських виписок, письмові пояснення, відповідно до яких пеня та 3% річних нараховуються позивачем з 24.03.2012р., тобто з наступного дня після здійснення відповідачем останньої часткової оплати; надав засвідчені копії довіреностей, якими відповідач уповноважував свого працівника на отримання матеріальних цінностей від позивача.

15.01.2013р. позивач через канцелярію суду надав заяву, якою просив суд у якості остаточного розрахунку пені вважати розрахунок, який був наданий суду 02.01.2013р., при цьому розмір позовних вимог залишив таким як заявлений у позові.

У зв'язку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, справа слуханням відкладалась, але відповідач у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не надав.

Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. Ухвали суду направлялися Товариству з обмеженою відповідальністю «Мар'їнський Укрпромзбут», м. Мар'їнка, ідентифікаційний код 35740940, за адресою, вказаною у позові та Витягу з ЄДР станом на 14.09.2012р. та 10.01.2013р. - 85600, Донецька обл., м. Мар'їнка, проспект Ворошилова, будинок 16. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Факт обізнаності відповідача про розгляд справи підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про отримання ухвал суду відповідачем.

В судовому засіданні 15.01.2013р. позивач підтримав позовні вимоги, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів на обґрунтування власної правової позиції по суті спору, наполягав на прийнятті рішення в цьому судовому засіданні.

Суд вважає за можливе в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути спір за наявними в справі матеріалами, в межах передбачених ст. 69 ГПК України строків. Неявка без поважних причини у судове засідання представників відповідача не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки.

Вислухавши під час судових засідань представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:

13.10.2011р. між позивачем (продавцем) та відповідачем (покупцем) був укладений договір поставки № 13/10-17 ПМ, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати та відвантажити, а покупець прийняти та оплатити мішки поліпропіленові з поліетиленовим вкладишем для пакування цукру (далі продукція) на умовах, передбачених даним договором.

Відповідно до розділу 2 договору даний договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до 30.12.2012р. або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, передбачених даним договором. При згоді сторін договір може бути пролонгований.

Розділом 3 договору сторони визначили найменування продукції, що підлягала поставці, її технічні характеристики та кількість. Загальна кількість продукції, що поставляється за договором складає 30000 штук по ціні 3,15 грн./шт., в т.ч. ПДВ, ціна зміні не підлягає. Загальна вартість даного договору 94500грн.00коп.

Згідно із розділом 5 договору оплата здійснюється покупцем на користь продавця на умовах 100% оплати поставляємої партії продукції. Строк оплати партії продукції не повинен перевищувати 14 банківських днів з моменту доставки продукції на склад покупця.

Доповненням № 1 від 20.10.2011р. до договору № 13/10-17 ПМ від 13.10.2011р. сторони домовились о додатковій поставці поліпропіленових мішків з поліетиленовим вкладишем для пакування цукру в кількості 25000 штук, по ціні 3,15 грн./шт., на загальну суму 78750грн.00коп., з урахуванням ПДВ та доставкою на склад покупця.

Доповненням № 2 від 14.11.2011р. до договору сторони домовились о додатковій поставці поліпропіленових мішків з поліетиленовим вкладишем для пакування цукру в кількості 47000 штук, по ціні 3,15 грн./шт., на загальну суму 145700грн.00коп., з урахуванням ПДВ та доставкою на склад покупця.

Відповідно до п. 2 доповнення № 2 від 14.11.2011р. до договору, оплата в повному обсязі за поставлену кількість поліпропіленових мішків згідно даного доповнення повинна бути здійснена на розрахунковий рахунок продавця до 7 грудня 2011 року, всі інші умови даного доповнення залишаються на підставі договору № 13/10-17 ПМ від 13.10.2011р.

Доповненням № 3 від 30.11.2011р. до договору сторони передбачили додаткову поставку поліпропіленових мішків з поліетиленовим вкладишем для пакування цукру в кількості 8000 штук, по ціні 3,10 грн./шт., на загальну суму 24800грн.00коп., з урахуванням ПДВ та доставкою на склад покупця, оплата вказаної кількості товару здійснюється до 10.12.2011р. (п. 2 доповнення № 3 від 30.11.2011р. до договору).

Договір № 13/10-17 ПМ від 13.10.2011р. та доповнення до нього підписані директорами підприємств та скріплені печатками юридичних осіб, належним чином засвідчені їх копії наявні в матеріалах справи.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивач здійснив поставку обумовленого сторонами в договорі товару вартістю 94500грн.00коп. та кількістю - 30000 штук за видатковою накладною № 1310-001 від 13.10.2011р.; товар, обумовлений сторонами в доповненні № 1 від 20.10.2011р. до договору був поставлений позивачем за видатковою накладною № 2510-001 від 25.10.2011р.; відповідно до доповнення № 2 від 14.11.2011р. до договору товар кількістю 47000 штук та вартістю 145700грн.00коп. був поставлений за видатковою накладною № 1511-001 від 15.11.2011р.; товар, обумовлений доповненням № 3 від 30.11.2011р. до договору був поставлений позивачем за видатковою накладною № 3011-001 від 30.11.2011р. Всього позивачем був поставлений товар загальною вартістю 343750грн.00коп.

Для оплати поставленого товару за вказаними накладними позивачем були виставлені рахунки-фактури відповідно № 1310/002 від 13.10.2011р., № 2010/001 від 20.10.2011р., № 1511/001 від 15.11.2011р., № 3011/001 від 30.11.2011р.

Позивач стверджує, що отримавши товар, відповідач здійснив лише часткову оплату його вартості, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 100500грн.00коп., яка і заявлена до стягнення.

Вимогою б/н від 20.06.2012р. позивач просив відповідача сплатити виниклу суму заборгованості в розмірі 100500грн.00коп., однак відповідач не надав жодної відповіді на направлену вимоги, не вчинив дій, спрямованих на врегулювання спору.

Викладені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до відповідача до суду.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Предметом позову є стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 100500грн.00коп., пені в сумі 6914грн.40коп. та 3% річних у сумі 1420грн.72коп., підставою позову є договір № 13/10-17 ПМ від 13.10.2011р.

Договір № 13/10-17 ПМ від 13.10.2011р. є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона-постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні -покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивачем у виконання умов договору № 13/10-17 ПМ від 13.10.2011р. за видатковими накладними № 1310-001 від 13.10.2011р., № 2510-001 від 25.10.2011р., № 1511-001 від 15.11.2011р., № 3011-001 від 30.11.2011р. був поставлений відповідачу товар - мішки поліпропіленові з поліетиленовим вкладишем для пакування цукру, загальною вартістю 343750грн.00коп.

Поставлений згідно зазначених накладних товар на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей № 1008 від 13.10.2011р., № 1049 від 25.10.2011р., № 1169 від 14.11.2011р., № 1192 від 30.11.2011р.прийнято уповноваженими особами відповідача, що підтверджується підписом останніх на накладних.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за договором зобов'язань з поставки товару, отже суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору № 13/10-17 ПМ від 13.10.2011р.

Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У Розділі 5 договору поставки сторони дійшли згоди, що оплата здійснюється покупцем на користь продавця на умовах 100% оплати поставляємої партії продукції. Строк оплати партії продукції не повинен перевищувати 14 банківських днів з моменту доставки продукції на склад покупця.

Як вбачається із фактично склавшихся між сторін правовідносин, товар був поставлений позивачем без здійснення відповідачем попередньої оплати, у зв'язку з чим відповідно до умов розділу 5 договору строк оплати товару наступає після отримання товару відповідачем.

Додатково погоджена партія товару кількістю 47000 штук, на суму 145700грн.00коп. відповідно до Доповнення № 2 від 14.11.2011р. до договору повинна бути оплачена відповідачем до 07.12.2011р.; згідно із Доповненням № 3 від 30.11.2011р. до договору додаткова поставка товару кількістю 8000 штук, вартістю 24800грн.00коп. повинна бути оплачена відповідачем до 10.12.2011р.; строк оплати товару, обумовленого Доповненням № 1 від 20.11.2011р. до договору залишився незмінним порівняно з умовами договору № 13/10-17 ПМ від 13.10.2011р. щодо строків оплати.

Відповідно до ч. 3 розділу 10 договору № 13/10-17 ПМ від 13.10.2011р. усі зміни і доповнення до цього договору узгоджуються сторонами, оформлюються письмово та вступають в силу з моменту їх підписання уповноваженими представниками сторін. Зміни та доповнення, внесені в односторонньому порядку юридичної сили не мають.

Вказані Доповнення до договору оформлена належним чином відповідно до ч. 3 розділу 10 договору, складені в письмовій формі, підписані уповноваженими представниками обох сторін, їх підписи скріплені печатками підприємств, отже мають юридичну силу.

Відповідно до наданої позивачем через канцелярію суду 02.01.2013р. довідки за підписом директора та головного бухгалтера Підприємства з іноземним капіталом «Індраяні Оверсіз», м. Київ № 2912-01 від 29.12.2012р., поставка товару за накладною № 1310-001 від 13.10.2011р. на суму 94500грн.00коп. в повному обсязі була оплачена відповідачем 20.10.2011р., в якості підстави оплати відповідач посилається на договір № 13/10-17 ПМ від 13.10.2011р.; товар, поставлений за накладною № 2510-001 від 25.10.2011р. повністю був оплачений відповідачем платежами, здійсненими 27.10.2011р. в сумі 39375грн.00коп. та 30.11.2011р. в сумі 39375грн.00коп. Суд зазначає, що позивачем вірно врахована ця оплата саме в рахунок погашення заборгованості за накладною № 2510-001 від 25.10.2011р., оскільки в призначенні здійснених платежів відповідач посилається на рахунок № 2010/001 від 20.10.2011р., який був виставлений саме для оплати товару, поставленого за вказаною накладною. Поставка товару за накладною № 1511-001 від 15.11.2011р. на суму 145700грн.00коп. була частково оплачена відповідачем платежами 13.12.2011р. на суму 10000грн.00коп., 19.12.2011р. на суму 10000грн.00коп., 29.02.2012р. на суму 10000грн.00коп., 01.03.2012р. на суму 10000грн.00коп., 22.03.2012р. на суму 10000грн.00коп., 23.03.2012р. на суму 10000грн.00коп., борг за цією накладною складає 85700грн.00коп.; вартість товару за накладною № 3011-001 від 30.11.2011р. була оплачена відповідачем частково 21.12.2011р. в сумі 10000грн.00коп., неоплаченим за цією накладною залишився товар в сумі 14800грн.00коп.

Позивачем здійснено зарахування сплачених відповідачем грошових коштів відповідно до призначення платежу. При цьому позивач повідомив, що рахунки-фактури б/н від 22.03.2012р. відповідачу не виставлялись, тому, відповідно до довідки № 2912-01 від 29.12.2012р., сплачені відповідачем грошові кошти з посиланням на вказані рахунки віднесені позивачем самостійно на поставку товару за накладною № 1511-001 від 15.11.2011р.

Таким чином, відповідно до бухгалтерського обліку позивача зав'ялена позивачем сума боргу в розмірі 100500грн.00коп. виникла за накладними № 1511-001 від 15.11.2011р. та № 3011-001 від 30.11.2011р.

Виходячи із умов п.2 Доповнення № 2 від 14.11.2011р. до договору залишок поставленого та отриманого відповідачем за накладною № 1511-001 від 15.11.2011р. товару в сумі 85700грн.00коп. повинен бути сплачений до 07.11.2011р., а вже з 08.12.2011р. почалось прострочення виконання грошового зобов'язанні зі сплати отриманого товару; неоплачену вартість товару в сумі 14800грн.00коп. за накладною № 3011-001 від 30.11.2011р., відповідно до п. 2 Доповнення № 3 від 30.11.2011р. до договору, відповідач повинен був оплатити до 10.12.2011р., а вже з 11.12.2011р. почалось прострочення з виконання вказаного зобов'язання.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що сума боргу у розмірі 100500грн.00коп. підтверджується матеріалами справи, відповідач доказів оплати вказаної заборгованості не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині належними доказами не спростував, позовні вимоги Підприємства з іноземним капіталом «Індраяні Оверсіз» про стягнення суми боргу у розмірі 100500грн. 00коп. суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Посилаючись на несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд також стягнути з відповідача пеню в сумі 6914грн. 40коп.

15.01.2013р. позивач через канцелярію суду надав заяву, якою просив суд у якості остаточного розрахунку пені вважати розрахунок, який був наданий суду 02.01.2013р., при цьому розмір позовних вимог в частині пені залишив таким як заявлений у позові.

Оскільки позивач з письмовою заявою про збільшення розміру позовних вимог в порядку, встановленому ст. 22 ГПК України, до суду не звертався, суд при вирішенні спору розглядає первісно заявлений до стягнення розмір пені, при цьому застосовує новий розширений розрахунок цих вимог за кожною спірною накладною окремо, наданий позивачем на вимогу суду.

Як вбачається із представленого позивачем 02.01.2013р. на виконання вимог ухвали суду розрахунку пені, здійсненого за кожною спірною накладною окремо, сума пені становить 9016грн.40коп. та розрахована наступним чином:

- за накладною № 1511-001 від 15.11.2011р. за період з 03.12.2011р. по 12.12.2011р. на суму боргу 145700грн.00коп., за період з 13.12.2011р. по 18.12.2011р. на суму боргу 135700грн.00коп. (враховуючи здійснену 13.12.2011р. часткову оплату в сумі 10000грн.00коп.), за період з 19.12.2011р. по 28.02.2012р. на суму боргу 125700грн.00коп. (враховуючи часткову оплату 19.12.2011р. в сумі 10000грн.00коп.), за 29.02.2012р. на суму боргу 115700грн.00коп. (враховуючи здійснену 29.02.2012р. часткову оплату в сумі 10000грн.00коп.), за період з 01.03.2012р. по 21.03.2012р., на суму боргу 105700грн.00коп. (враховуючи здійснену 01.03.2012р. часткову оплату в сумі 10000грн.00коп.), за 22.03.2012р. на суму боргу 95700грн.00коп. (з урахуванням оплати 22.03.2012р. в сумі 10000грн.00коп.), за період з 23.03.2012р. по 01.06.2012р. на суму боргу 85700грн.00коп. (враховуючи здійснену 23.03.2012р. оплату в сумі 10000грн.00коп.);

- за накладною № 3011-001 від 30.11.2011р., починаючи з 20.12.2011р. на суму боргу 24800грн.00коп., за період з 21.12.2011р. по 22.03.2012р. на суму боргу 14800грн.00коп. (з урахуванням часткової оплати 21.12.2011р. в сумі 10000грн.00коп.), за період з 23.03.2012р. по 18.06.2012р. на суму боргу 14800грн.00коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 230 Господарського кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися в т.ч. неустойкою.

Як передбачено сторонами у ч. 1 розділу 8 договору поставки у випадку несвоєчасної оплати продукції покупець виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на період розрахунку пені від суми неоплаченої продукції за кожний день прострочення.

Суд дослідивши, представлений позивачем розрахунок дійшов наступних висновків:

- обраний позивачем за накладною № 1511-001 від 15.11.2011р. початок періоду нарахування - 03.12.2011р. суперечить встановленому судом моменту виникнення права вимагати від відповідача виконання грошового зобов'язання з оплати товару за вказаною накладною, яке відповідно до умов Доповнення № 2 від 14.11.2011р. до договору виникло з 08.12.2011р.,

- позивачем вірно при здійсненні розрахунку враховані всі часткові оплати товару;

- строк оплати товару за накладною № 3011-001 від 30.11.2011р. станом на обраний позивачем початок періоду нарахування пені 20.12.2011р. вже наступив та почалось прострочення виконання грошового зобов'язання (як встановлено судом право вимагати оплати товару за цією поставкою виникло у позивача, відповідно до Доповнення № 3 від 30.11.2011р. до договору ще 11.12.2011р.), але суд не погоджується з нарахуванням пені за вказаною накладною до 18.06.2012р., оскільки це суперечать вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України в частини законодавчо встановленого обмеження у шість місяців, з дня коли зобов'язання повинно бути виконано. Враховуючи наведені приписи законодавства та матеріали справи, граничним днем нарахування пені за цією накладною є 11.06.2012р.;

- нарахування пені здійснюється з врахуванням вимог договору № 13/10-17 ПМ від 13.10.2011р., приписів ст.ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань";

Суд, зробивши власний арифметичний розрахунок пені за формулою С х РП х Д : 100, де С - сума заборгованості за період, РП - розмір пені, вказаний у договорі, Д - кількість днів прострочення, встановив, що заявлена позивачем сума пені в розмірі 6914грн. 40коп. не перевищує розмір, який може бути нарахований на суми боргу за вірно визначені судом періоди прострочення, у зв'язку з чим вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 6914грн.40коп. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1420грн. 72коп., нарахованих на суму боргу 100500грн.00коп. за період з 24.03.2012р. по 11.09.2012р.

Системний аналіз законодавства свідчить, що обов'язок боржника відшкодувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахуванням процентів річних, випливає з вимог ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши зроблений позивачем арифметичний розрахунок 3% річних за формулою: Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення за вказаний період, встановив, що заявлена позивачем сума 3% річних у розмірі 1420грн.72коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 548, 610, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Підприємства з іноземним капіталом «Індраяні Оверсіз», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар'їнський укрпромзбут», Донецька обл., м. Мар'їнка про стягнення суми основного боргу в розмірі 100500грн.00коп., пені в сумі 6914грн.40коп. та 3% річних у сумі 1420грн.72коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мар'їнський укрпромзбут» (юридична адреса: 85600, Донецька обл., м. Мар'їнка, проспект Ворошилова, будинок 16, код ЄДРПОУ 35740940) на користь Підприємства з іноземним капіталом «Індраяні Оверсіз» (юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 25398535) суму основного боргу в розмірі 100500грн.00коп., пеню в сумі 6914грн.40коп. та 3% річних у сумі 1420грн.72коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 2176грн.70коп.

У судовому засіданні 15.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 21.01.2013р.

Суддя Макарова Ю.В.