Рішення № 28689856, 15.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-56/17362-2012 15.01.13

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовомПублічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто»доПублічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»простягнення 2 988,86 грн. Представники сторін: від позивачаВеликородний А.О. - представник за довіреністю; від відповідачане з'явились.

С У Т Ь С П О Р У :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» 2 988,86 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5011-56/17362-2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі полісу добровільного страхування транспортних засобів № 19 G-0254310 на період з 19.03.2009 р. по 18.03.2010 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер АХ 8478 ВН, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки ГАЗ - 3302, державний реєстраційний номер АХ 7185 АЕ, яким скоєно дорожньо-транспортну пригоду, застрахована Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/9561779), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Представник позивача в судове засідання 15.01.2013 р. з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Відповідач відзив на позов не надав, вимоги ухвал суду у справі не виконав, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив, про поважні причини неявки до суду не повідомив.

Ухвали суду надсилались відповідачу на адресу вказану позивачем, та яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду, що надсилались відповідачу на адресу вказану позивачем, та яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були отримані відповідачем, про що свідчать поштові повідомлення повернуті відділенням поштового зв'язку з відміткою про вручення поштової кореспонденції, наявні в матеріалах справи.

За таких обставин, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

19.03.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі гарант», яке в подальшому було перейменоване у Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» (надалі - позивач), та Гудзенко Олегом Леонідовичем (надалі - страхувальник) було укладено поліс добровільного страхування транспортного засобу, водія та пасажирів від нещасних випадків, цивільної відповідальності № 19 G-0254310, за яким був застрахований транспортний засіб марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер АХ 8478 ВН.

27.05.2009 р. на вул. Кільцевий шлях, 6 в с. М. Данилівка, Харківської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер АХ 8478 ВН, під керуванням Гудзенко Олени Леонідівни, та автомобіля марки ГАЗ - 3302, державний реєстраційний номер АХ 7185 АЕ, під керуванням Гоми Олександра Вікторовича.

Згідно із Довідкою ВДАІ УМВС України в Харківській області дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм автомобіля марки ГАЗ - 3302, державний реєстраційний номер АХ 7185 АЕ - Гоми Олександра Вікторовича п. 12.1. Правил дорожнього руху України.

Постановою Дергачівського районного суду харківської області від 13.08.2009 р. по справі № 3-2133/2009 Гому Олександра Вікторовича визнано винним у порушенні п. 12.1. Правил дорожнього руху України та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до Акту № 80358 від 06.10.2009 р. дослідження спеціаліста-автотоварознавця вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер АХ 8478 ВН, в результаті його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, складає 3 125,46 грн.

03.12.2009 р. позивачем було складено страховий акт № 80358, та визнано дорожньо-транспортну пригоду що сталася 27.05.2009 р. страховим випадком та визначено розмір збитку завданого автомобілю марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер АХ 8478 ВН у розмірі 3 021,76 грн.

Відповідно до платіжного доручення № 2043 від 09.12.2009 р. позивач випалвив власнику автомобіля марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер АХ 8478 ВН - Гудзенко Олегу Леонідовичу - 3 021,76 грн. страхового відшкодування.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки ГАЗ - 3302, державний реєстраційний номер АХ 7185 АЕ - Гоми Олександра Вікторовича - була застрахована Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна», на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9561779 зі строком дії з 17.11.2008 р. по 16.11.2009 р.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля марки Daewoo Lanos, державний реєстраційний номер АХ 8478 ВН ,в результаті дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 3 021,76 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, позивач відповідно до вищенаведених положень законодавства має право зворотної вимоги до Гоми О.В., який зобов'язаний у порядку регресу відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, цивільна відповідальність Гоми О.В. за шкоду, завдану майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу марки ГАЗ - 3302, державний реєстраційний номер АХ 7185 АЕ, застрахована Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна», на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9561779.

Позивачем направлено відповідачу лист-вимогу № 383/12-8 від 12.11.2012 р. про виплату в порядку регресу 2 988,86 грн. страхового відшкодування.

Відповідач відповіді на вказаний лист-вимогу не надав, сплату страхового відшкодування в порядку регресу не здійснив.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом «а» пункту 41.1. статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Як передбачено п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Позивачем при зверненні до суду не враховано вимоги п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не зменшено страхове відшкодування на суму франшизи.

Так як, згідно копії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9561779, що наявна в матеріалах справи, неможливо встановити розмір франшизи, а сторонами не надано суду іншу копію, судом здійснено її розрахунок виходячи з наступного.

Згідно п. 9.1. - 9.2., п. 9.4. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній станом на момент дії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9561779, обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 гривень на одного потерпілого. У разі коли загальний розмір шкоди за одним страховим випадком перевищує п'ятикратний ліміт відповідальності страховика, відшкодування кожному потерпілому пропорційно зменшується. До договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності та виплат страхового відшкодування за цими договорами застосовуються норми щодо ліміту відповідальності страховика, які діяли на дату укладення договору.

Відповідно до п. 12.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», в редакції чинній станом на момент дії полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9561779, розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Отже, судом розраховано розмір франшизи наступним чином: ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25 500,00 грн., а розмір франшизи 2% від вказаної суми, що становить 510,00 грн.

За таких обставин, розмір страхового відшкодування судом зменшено на розмір франшизи - 510,00 грн.

Отже, розмір страхового відшкодування становить 2 478,86 грн.

Як свідчать матеріали справи та надані представником позивача пояснення, станом на дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 2 478,86 грн.

Відповідачем не були надані суду належні докази на спростування викладеного в позові.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальної шкоди є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 2 478,86 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (місцезнаходження: 01030, місто Київ, вулиця Б.Хмельницького, будинок 48-А; ідентифікаційний код 20113829) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» (місцезнаходження: 01042, місто Київ, провулок Новопечерський, будинок 19/3; ідентифікаційний код 16467237) суму страхового відшкодування у розмірі 2 478,86 (дві тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 86 коп. та витрати з оплати судового збору у розмірі 1 334,87 (одна тисяча триста тридцять чотири) грн. 87 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складення повного рішення 18.01.2013 р.

Суддя В.В. Джарти