Рішення № 28689106, 15.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-18/16307-2012 15.01.13За позовом Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»;

до Аграрного фонду;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»;

про стягнення 23 569,80 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача: Мельничук І. В., представник, довіреність № 175 від 22.11.2012 р.;

Від відповідача: не з'явилися;

Від третьої особи: не з'явилися.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2012 р. порушено провадження у справі №5011-18/16307-2012, розгляд справи призначено на 06.12.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2012 року залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд», відкладено розгляд справи до 15.01.2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 23 569,80 грн., а також 1 609,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач -Аграрний фонд, у своєму відзиві на позовну заяву просив відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

- відповідно до актів приймання-передавання до біржових контрактів від 31.12.2011 року №560АБ та №561АБ, ТОВ «Хліб Інвестбуд»передав, а Аграрний фонд прийняв пшеницю 2 та 3 класів 31.12.2011 року,тобто Аграрний фонд став її власником тільки 31.12.2011 року;

- пунктом 2 акту передавання-приймання до біржових контрактів Аграрної біржі від 31.12.2011 року №560АБ та №561АБ визначено, що продавець гарантує, що оплата за зберігання даного зерна до 31.12.2011 року оплачується продавцем за власний рахунок;

- саме ТОВ «Хліб Інвестбуд»має здійснювати оплату за зберігання пшениці 2 та 3 класів у період з 16.12.2011 року по 31.12.2011 року;

- в документах, доданих до позовної заяви відсутні трьохсторонні акти згідно вимог Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, які б засвідчували факт переоформлення зерна пшениці 2 класу у кількості 58,334 тонн та пшениці 3 класу у кількості 2551,179 тонн;

- акти передавання-приймання до біржових контрактів Аграрної біржі від 31.12.2011 року №560АБ та №561АБ є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію, зокрема про купівлю Аграрним фондом у ТОВ «Хліб Інвестбуд»пшениці 2 та 3 класів урожаю 2011 року та підтверджують факт того, що власником зерна Аграрний фонд став лише 31.12.2011 року.

Позивач надав суду заперечення на відзив відповідача, у яких просив суд задовольнити позовну заяву у зв'язку з нижчевикладеним:

- відповідно до складської квитанції на зерно серії АУ №694595 за номером 523 від 16.12.2011 року ПАТ «ДПЗКУ»переоформлено на підставі договору складського зберігання зерна від 04.05.2011 року №152/11 з ТОВ «Хліб Інвестбуд»у власність Аграрного фонду пшеницю 3 класу вагою 2 551 179 кг та відповідно до складської квитанції на зерно серії АУ №694594 за номером 522 від 16.12.2011 року -пшеницю 2 класу вагою 58 334 кг;

- таким чином, складська квитанція серії АУ №694595 за номером 523 від 16.12.2011 року та складська квитанція на зерно серії АУ №694594 за номером 522 від 16.12.2011 року підтверджує факт того, що ПАТ «ДПЗКУ»прийняло зерно Аграрного фонду на зберігання 16 грудня 2011 року;

- представником ТОВ «Хліб Інвестбуд»було надано довіреність від 16.12.2011 року №16 на переоформлення пшениці 2 класу вагою 58 334 кг та пшениці 3 класу вагою 2 551 179 кг.;

- Аграрний фонд надав довіреність №255 від 26.12.2011 року на свого представника щодо надання йому повноважень на отримання від філії позивача складських квитанцій у кількості 2 шт., тому на цій підставі філією позивача було видано представнику відповідача складські квитанції серії АУ №694594 та серії АУ №694595;

- біржовий контракт Аграрної біржі від 31.12.2011 року та акт передавання-приймання до нього є обов'язковими виключно для Аграрного фонду та ТОВ «Хліб Інвестбуд», а, оскільки ПАТ «ДПЗКУ»не є стороною вказаного контракту, то його положення не поширюються на позивача, тому у останнього відсутні правові підстави для пред'явлення претензій та виставлення вимог щодо оплати послуг зі зберігання зерна ТОВ «Хліб Інвестбуд»;

- Інструкція про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах не покладає обов'язок щодо складання трьохсторонніх актів, які б засвідчували факт переоформлення зерна пшениці 2 класу у кількості 58,334 тонн та пшениці 3 класу у кількості 2551,179 тонн на зерновий склад, тобто складання зазначеного акту є правом сторін біржового контракту, яке вони не реалізували.

Третя особа -Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд», було належним чином повідомлено про час, день та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення Господарського суду міста Києва, яке містяться в матеріалах справи, однак повноважних представників в судові засідання не направило, письмового пояснення по суті спору не надало.

В судовому засіданні 15.01.2013 року було відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, оскільки у вказаному клопотанні не доведено неможливість явки будь-якого представника відповідача в судове засідання, про яке сторони були повідомлені завчасно.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між Державним підприємством «Державна продовольчо-зернова корпорація Україна»в особі філії «Великолепетиський елеватор»(зерновий склад) та Аграрним фондом (поклажодавець) 04.05.2011 року було укладено договір складського зберігання зерна №152/11, відповідно до умов якого поклажодавець зобов'язується передати на зберігання зерновому складу зерно пшениці, жита, ячменю, кукурудзи (об'єктів державного цінового регулювання), якість яких відповідає діючим ДСТУ, за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.

Згідно з п. 1.1. статуту Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №634 від 17.11.2011 року, Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України»є юридичною особою згідно законодавства України, створеною шляхом перетворення Державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 6 червня 2011 року №593 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2010 року №764»та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 7 липня 2011 року №325 «Про реорганізацію шляхом перетворення Державного підприємства «Державна продовольчо-зернова корпорація України».

Відповідно до п. 3.1.5. договору, зерновий склад зобов'язаний видати складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання.

Також зерновий склад зобов'язався зберігати зерно протягом строку, визначеного в договорі (п. 3.1.6. договору).

Згідно з п. 3.3.2. договору, поклажодавець зобов'язаний відшкодувати витрати з приймання, зберігання, відвантаження, а також витрати, що виникають в порядку, визначеному підпунктом 3.1.4. цього договору.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що розмір відшкодування витрат за зберігання за тонну за 30 календарних днів становить 17,50 грн.

У п. 4.4. договору зазначено, що поклажодавець відшкодовує витрати із зберігання зерна з моменту передачі зерна поклажодавця на зберігання зерновому складу на підставі актів наданих послуг та розрахунку обсягів коштів зберігання зерна як об'єкту державного цінового регулювання.

Ціна договору становить 30 800,00 грн. (п. 4.7. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору, у разі невиконання або неналежного виконання умов цього договору, сторони несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п. 7.1. договору, строк зберігання зерна -до пред'явлення вимоги поклажодавцем.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту підписання та скріплення печатками і діє до 31.12.2011 року, але у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань у повному обсязі. Дія цього договору розповсюджується на відносини між сторонами, що виникли з 21.01.2011 року.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити грошові кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 957 Цивільного кодексу України, за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання, укладений складом загального користування, є публічним договором. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. Письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Згідно з п. 1.1. договору, поклажодавець зобов'язується передати на зберігання зерновому складу зерно пшениці, жита, ячменю, кукурудзи (об'єктів державного цінового регулювання), якість яких відповідає діючим ДСТУ, за заліковою вагою в кількості, яка визначається по фактичній кількості зерна, що надійшло на карточку поклажодавця і засвідчується відповідними складськими документами, а зерновий склад зобов'язується прийняти таке зерно для зберігання на визначених цим договором умовах і в установлений строк повернути його поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, у стані, передбаченому цим договором та законодавством.

Позивач у своїй позовній заяві стверджує, що 16 грудня 2011 року ПАД «ДПЗКУ»прийняло зерно Аграрного фонду на зберігання, що підтверджується складською квитанцією серії АУ №694595 за номером 523 від 16.12.2011 року та складською квитанцією на зерно серії АУ №694594 за номером 522 від 16.12.2011 року і на цій підставі просить суд стягнути з відповідача заборгованість за зберігання зерна пшениці 2 класу вагою 58 334 кг та пшениці 3 класу вагою 2 551 179 кг за період з 16.12.2011 року по 31.12.2011 року у сумі 23 569,80 грн.

Відповідач -Аграрний фонд, у своєму відзиві на позовну заяву зазначив наступне:

- відповідно до актів приймання-передавання до біржових контрактів від 31.12.2011 року №560АБ та №561АБ, ТОВ «Хліб Інвестбуд»передав, а Аграрний фонд прийняв пшеницю 2 та 3 класів 31.12.2011 року, тобто Аграрний фонд став її власником тільки 31.12.2011 року;

- пунктом 2 акту передавання-приймання до біржових контрактів Аграрної біржі від 31.12.2011 року №560АБ та №561АБ визначено, що продавець гарантує, що оплата за зберігання даного зерна до 31.12.2011 року оплачується продавцем за власний рахунок;

- акти передавання-приймання до біржових контрактів Аграрної біржі від 31.12.2011 року №560АБ та №561АБ є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію, зокрема про купівлю Аграрним фондом у ТОВ «Хліб Інвестбуд»пшениці 2 та 3 класів урожаю 2011 року та підтверджують факт того, що власником зерна Аграрний фонд став лише 31.12.2011 року.

Викладені відповідачем факти спростовуються наступним.

Частиною 1 статті 1 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні»визначено, що складські документи на зерно -це товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Згідно з частиною 1 статті 961 Цивільного кодексу України, товарний склад на підтвердження прийняття товару видає один із таких складських документів: складську квитанцію; просте складське свідоцтво; подвійне складське свідоцтво.

Відповідно до п. 3.1.5. договору, зерновий склад зобов'язаний видати складські документи на зерно не пізніше наступного робочого дня після прийняття його на зберігання.

Відповідно до розділу 3 «Обіг складських квитанцій»Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 року №198, складська квитанція є документом, який видається зерновим складом при прийнятті кожної партії зерна на зберігання. Підставою для видачі складської квитанції на зерно є угода про зберігання зерна, укладена між зерновим складом і поклажодавцем, та факт прийняття зерна на зберігання.

Пунктом 1.7. Положення передбачено, що при оформленні партії зерна складська квитанція виписується в обов'язковому порядку як первинний документ, що засвідчує кількість та якість прийнятого складом зерна.

У статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зазначено, що первинний документ -документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 510 від 11.04.2003 року, підставою для видачі складських документів на зерно є прийняття зерна зерновим складом на зберігання.

Тобто, вищезазначені складські квитанції серії АУ №694595 за номером 523 від 16.12.2011 року та серії АУ №694594 за номером 522 від 16.12.2011 підтверджують факт передачі відповідачем на зберігання позивачеві в особі його філії зерна пшениці 2 класу вагою 58 334 кг та пшениці 3 класу вагою 2 551 179 кг.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2. розділу V Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики від 13.10.2008 року №661, переоформлення зерна від одного власника іншому проводиться і їх присутності або в присутності уповноважених ними осіб згідно з заявою власника про переоформлення. У заяві вказуються культура, клас, обсяг переоформлення, реквізити нового власника.

В матеріалах справи містяться листи Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд», яке продало зерно Аграрному фондові, №16.12.2011-1 від 16.12.2011 року та №16.12.2011-2 від 16.12.2011 року до Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»в особі філії «Великолепетиський елеватор», у яких товариство просить переоформити зерно, а саме пшеницю 2 класу у кількості 58 334 кг та пшеницю 3 класу у кількості 2 551 179 кг, яка належить ТОВ «Хліб Інвестбуд»у власність Аграрного фонду.

Для здійснення переоформлення зерна ТОВ «Хліб Інвестбуд»видало довіреність своєму представнику№16 від 16.12.2011 року.

В цей же час, Аграрний фонд видав довіреність №255 від 26.12.2011 року на ім'я свого представника щодо надання останньому повноважень на отримання від філії ПАТ «ДПЗКУ» «Великолепетиський елеватор»складських квитанцій у кількості 2 шт.

Позивач зазначив, що саме на підставі зазначеної довіреності він видав представнику Аграрного фонду складські квитанції серії АУ №694594 та серії АУ №694595.

Відповідач також зазначав, що саме ТОВ «Хліб Інвестбуд»має здійснювати оплату за зберігання пшениці 2 та 3 класів у період з 16.12.2011 року по 31.12.2011 року.

Господарський суд не може погодитися з даним твердженням, адже між Аграрним фондом та Товариством з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»немає договірних відносин, представнику Аграрного фонду видано складські квитанції серії АУ №694594 та серії АУ №694595 як власнику зерна, Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд»листами просило переоформити зерно, а саме пшеницю 2 класу у кількості 58 334 кг та пшеницю 3 класу у кількості 2 551 179 кг, яка належить ТОВ «Хліб Інвестбуд»у власність Аграрного фонду, саме з цього моменту (16.12.2011 року) відбулося переоформлення.

Вказаної вище правової позиції щодо моменту виникнення зобов'язань Аграрного фонду з оплати послуги зберігання дотримується і Вищий господарський суд України у своїй постанові від 06.09.2012 року у справі №5001-3/3705-2012.

Як вже зазначалося, відповідач наголошує, що пунктом 2 акту передавання-приймання до біржових контрактів Аграрної біржі від 31.12.2011 року №560АБ та №561АБ визначено, що продавець гарантує, що оплата за зберігання даного зерна до 31.12.2011 року оплачується продавцем за власний рахунок і на цій підставі розраховуватись за зберігання повинно Товариство з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд».

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У статті 629 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так як біржові контракти Аграрної біржі від 31.12.2011 року та акти передавання-приймання до них, встановлюють права та обов'язки лише для Аграрного фонду та Товариства з обмеженою відповідальністю «Хліб Інвестбуд», а позивач не є стороною вказаних угод, то, відповідно, у останнього відсутні підстави для пред'явлення претензій ТОВ «Хліб Інвестбуд».

Також у відзиві відповідача зазначалося, що в документах, доданих до позовної заяви відсутні трьохсторонні акти згідно вимог Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, які б засвідчували факт переоформлення зерна пшениці 2 класу у кількості 58,334 тонн та пшениці 3 класу у кількості 2551,179 тонн.

Відповідач посилається на п. 2.4. підрозділу 2 глави 5 вказаної Інструкції, де зазначається, що до заяви про переоформлення зерна додаються складські документи і доручення, видається наказ керівника зернового складу, складається приймання-передавання зерна, який підписується в тристоронньому порядку (перший власник зерна, новий власник зерна і керівник зернового складу).

Господарський суд погоджується з доводами позивача, що Інструкція №661 не покладає обов'язок щодо складання зазначеного акту на зерновий склад, тому відповідач не може вимагати його наявності у позивача.

Як вже зазначалося, зерновий склад зобов'язався зберігати зерно протягом строку, визначеного в договорі (п. 3.1.6. договору).

Згідно з п. 3.3.2. договору, поклажодавець зобов'язаний відшкодувати витрати з приймання, зберігання, відвантаження, а також витрати, що виникають в порядку, визначеному підпунктом 3.1.4. цього договору.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що розмір відшкодування витрат за зберігання за тонну за 30 календарних днів становить 17,50 грн.

Зерновий склад виконав свої зобов'язання з приводу зберігання зерна поклажодавця, тому останній повинен відшкодувати йому понесені ним витрати у розмірі, передбаченому договором складського зберігання.

Виходячи із матеріалів справи, позивач зберігав на своєму складі зерно пшениці 2 класу в обсязі 58 334 кг та зерно пшениці 3 класу в розмірі 2 551 179 кг на протязі 16 днів з 16.12.2011 року по 31.12.2011 року.

Відповідно, розмір заборгованості відповідача перед позивачем становить 23 569,80 грн.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з «Аграрного фонду»(інд. 01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, 1, код ЄДРПОУ 33642855) на користь Публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»(інд. 01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1, код ЄДРПОУ 37243279) 23 569 (двадцять три тисячі п'ятсот шістдесят дев'ять)грн. 80 коп. заборгованості, 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяО.В. МандриченкоДата складання рішення 21.01.2013 р.