Рішення № 28688989, 16.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-7/17759-2012 16.01.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»

до Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-7»

про стягнення 771 948,84 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Гаркавенко С.В. -довіреність б/н від 13.02.2012;

від відповідача: Стужук П.П. -довіреність б/н від 01.10.2012;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго»звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-7» про стягнення 771 948,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності оплати вартості спожитої теплової енергії згідно умов Договору № 26-0067 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 07.08.2000 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 737 495,53 грн. -основного боргу, 3 942,04 грн. -інфляційних втрат, 18 537,12 грн. -пені, 11 974,15 грн. -3% річних, 15 438,98 грн. -судового збору.

Ухвалою від 12.12.2012 порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.01.2013.

Представник позивача в судовому засіданні 16.01.2013 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.01.2013 позовні вимоги визнав та просив суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців.

Представник позивача в судовому засіданні 16.01.2013 не заперечував проти розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.01.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2000 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Київенерго», далі по тексту -позивач, енергопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом «Автотранспортник-7»(далі по тексту -відповідач, абонент) було укладено Договір № 26-0067 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі по тексту -Договір), за умовами якого (п. 1 Договору) предметом цього Договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді, на умовах, передбачених цим Договором.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2000 року (п. 8.1. Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін (п. 8.4. Договору).

Суду не надано жодних доказів припинення дії Договору.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору.

Згідно з п. 2.3.1. Договору абонент зобов'язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у Додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 5.1. Договору облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку, розрахунковим способом.

Згідно з п. 2 Додатку № 4 до Договору «Порядок розрахунків за теплову енергію»(далі по тексту -Додаток № 4) абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у Районному відділі теплозбуту № 3 за адресою: вул. Щекавицька 37/48, розрахункова група, тел. 416-13-64, табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки «Абонент»повертає в РВТ), та платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду.

Пунктом 3.1. Додатку № 4 встановлено, що в разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку, йому пред' являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць (згідно Додатку №1 до Договору). У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо сплати вартості спожитої теплової енергії відповідно до умов Договору у останнього за період з 01.10.2010 року по 01.11.2012 року (спірний період) перед позивачем виникла заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 737 495,53 грн..

На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав суду копії облікових карток (табуляграм) за спірний період (копії табуляграм містяться в матеріалах справи), за спожиту теплову енергію за Договором.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що договір, укладений між сторонами є договором енергопостачання.

Згідно ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 ст. 276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, поставляв споживачу теплову енергію згідно умов Договору, а відповідач в супереч умовам Договору не сплатив вартість спожитої теплової енергії за період з 01.10.2010 року по 01.11.2012 року.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав позовні вимоги повністю, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 737 495,53 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 3.5. Додатку № 4, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 18 537,12 грн.

Пунктом 3.5. Додатку № 4 встановлено, що у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду (п. 3 цього Додатку), енергопостачальна організація нараховує абоненту пеню на суму фактичного боргу в розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ч. 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 18 537,12 грн. є обґрунтованими, нараховані відповідно до законодавства, тому підлягають задоволенню.

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 11 974,15 грн. -3% річних та 3 942,04 грн. -інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 11 974,15 грн. та 3 942,04 грн. -інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення строком на 12 місяців, в задоволенні якої позивач не заперечував строком на 6 місяців, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно з п. 7.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України»господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення строком на 6 місяців, починаючи з 01.02.2013 року.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідач.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85, ГПК України, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-7»(04201, м. Київ, Оболонський район, ВУЛ.ПЕТРА ПАНЧА, будинок 11-Б, код ЄДРПОУ 22894848) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, Печерський район, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) 737 495 (сімсот тридцять сім тисяч чотириста дев'яносто п'ять) грн. 53 коп. -основного боргу, 18 537 (вісімнадцять тисяч п'ятсот тридцять сім) грн. 12 коп. -пені, 11 974 (одинадцять тисяч дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 15 коп. -3% річних, 3 942 (три тисячі дев'ятсот сорок дві) грн. 04 коп. -інфляційних втрат, 15 438 (п'ятнадцять тисяч чотириста тридцять вісім) грн. 98 коп. -судового збору (зазначені кошти зарахувати на поточний рахунок № 26000306201 у ГУ по м. Києву та Київській обл. ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669, Одержувач - ПАТ «Київенерго»(м. Київ, пл. Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305)).

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду м. Києва від 16.01.2013 року у справі № 5011-7/17759-2012 строком на 6 (шість) місяців, починаючи з 01.02.2013 року, визначивши сплату боргу Житлово-будівельного кооперативу «Автотранспортник-7»(04201, м. Київ, Оболонський район, ВУЛ.ПЕТРА ПАНЧА, будинок 11-Б, код ЄДРПОУ 22894848) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, Печерський район, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5, код ЄДРПОУ 00131305) наступним чином:

- до 01.03.2013 року -122 915 (сто двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 92 коп. -основного боргу, 3 089 (три тисячі вісімдесят дев'ять) грн. 52 коп. -пені, 1 995 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 69 коп. - 3% річних, 657 (шістсот п'ятдесят сім) грн. 01 коп. -інфляційних втрат, 2 573 (дві тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 16 коп. -судового збору.

- до 01.04.2013 року - 122 915 (сто двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 92 коп. -основного боргу, 3 089 (три тисячі вісімдесят дев'ять) грн. 52 коп. -пені, 1 995 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 69 коп. - 3% річних, 657 (шістсот п'ятдесят сім) грн. 01 коп. -інфляційних втрат, 2 573 (дві тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 16 коп. -судового збору.

- до 01.05.2013 року - 122 915 (сто двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 92 коп. -основного боргу, 3 089 (три тисячі вісімдесят дев'ять) грн. 52 коп. -пені, 1 995 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 69 коп. - 3% річних, 657 (шістсот п'ятдесят сім) грн. 01 коп. -інфляційних втрат, 2 573 (дві тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 16 коп. -судового збору.

- 01.06.2013 року - 122 915 (сто двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 92 коп. -основного боргу, 3 089 (три тисячі вісімдесят дев'ять) грн. 52 коп. -пені, 1 995 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 69 коп. -3% річних, 657 (шістсот п'ятдесят сім) грн. 01 коп. -інфляційних втрат, 2 573 (дві тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 16 коп. -судового збору.

- до 01.07.2013 року - 122 915 (сто двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 92 коп. -основного боргу, 3 089 (три тисячі вісімдесят дев'ять) грн. 52 коп. -пені, 1 995 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 69 коп. - 3% річних, 657 (шістсот п'ятдесят сім) грн. 01 коп. -інфляційних втрат, 2 573 (дві тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 16 коп. -судового збору.

- до 01.08.2013 року - 122 915 (сто двадцять дві тисячі дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 92 коп. -основного боргу, 3 089 (три тисячі вісімдесят дев'ять) грн. 52 коп. -пені, 1 995 (одну тисячу дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 69 коп. - 3% річних, 657 (шістсот п'ятдесят сім) грн. 01 коп. -інфляційних втрат, 2 573 (дві тисячі п'ятсот сімдесят три) грн. 16 коп. -судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата підписання рішення: 17.01.2013 року.