Постанова № 28688455, 11.12.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2012 року 12:14 Справа № 0870/10144/12 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.,

при секретарі Чистяковій К.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний

завод», м. Запоріжжя,

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками

податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби,

м. Запоріжжя

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень;

за участю представників сторін:

від позивача: Новаковська О.В., за довіреністю № 782 від 15.02.2012,

Мальчев В.Є., за довіреністю №339 від 19.01.2012,

від відповідача: Крошка В.В., за довіреністю № 25/8/10 від 28.03.2012,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» (далі - позивач, ПрАТ «ЗЕРЗ») звернулося із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби (далі - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №000086025 та №0000890025 , прийняті відповідачем 16.10.2012.

В обґрунтування позову посилається зокрема на те, що постачання товарів по господарським операціям, які на думку відповідача не були спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, підтверджується первинними документами. Також позивач посилається на неправомірність застосування відповідачем штрафних санкцій у розмірі 50%, оскільки попередні податкові повідомлення-рішення були скасовані рішеннями суду.

У судових засіданнях представники позивача підтримали позовні вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягають на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваних рішень.

Відповідач адміністративний позов не визнає. У письмових запереченнях вх.. №48030 від 12.11.2012р. зазначає, що під час проведення документальної позапланової перевірки ПрАТ «ЗЕРЗ» було встановлено, що підприємство відповідача мало взаємовідносини з контрагентами, по яким встановлено нереальність господарських операцій та відсутність поставок товарів, послуг, а саме: ТОВ НВП «КВАЗАР КОМПЛЕКС», ТОВ НВФ «Промкомплект», ТОВ «Транс Восток», ТОВ Фірма «Вертон Сервіс», ТОРВ «В.Д.В.-Електро», ПП 2Аверс», ТОВ «Альфатрансгруп», ТОВ «Велдінг груп». Оскільки фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення проти позову з підстав, викладених вище.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі №399 від 20.09.2012 посадовими особами відповідача у період з 20.09.2012р. по 04.10.2012р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПрАТ «ЗЕРЗ» з питання повноти визначення податку на прибуток та податку на додану вартість при господарських взаємовідносинах з ТОВ «НВП «КВАЗАР КОМПЛЕКС» за жовтень, листопад 2009 року, січень, травень 2010 року, ТОВ НВФ «Промкомплект» за вересень, жовтень 2011 року, ТОВ «Транс Восток» за серпень 2011 року, ТОВ Фірма «Вертон Сервіс» за квітень, червень 2011 року, ТОВ «В.Д.В.-Електро» за червень 2011 року, ПП «Аверс» за червень 2011 року, ТОВ «Альфатрансгруп» за червень, серпень 2011 року, ТОВ «Велдінг груп» за січень 2012 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 400/25-0/0156273 від 04.10.2012.

Перевіркою встановлено порушення ПрАТ «ЗЕРЗ»:

- п. 5.1 ст.5, п.п. 5.2.1. п. 5.2, абз.4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 846 424 грн.;

- П.п.138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 33233 грн.,

- п.п. 7.4.1 п. 7.4, абз. 2, 3 п.п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення сум податкового кредиту у розмірі 1 513 337 грн.

16.10.2012р. на підставі акта перевірки № 400/25-0/0156273 від 04.10.2012 відповідачем убори прийняті податкові повідомлення-рішення №000086025, яким ПрАТ «ЗЕРЗ» булл збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 1 891 506 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем у розмірі 1 513 337 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 378 169,50 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000890025 від 16.10.2012, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 803 827 грн. 50 коп., у тому числі за основним платежем у розмірі 1 879 657 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 924 170, 50 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ПрАТ «ЗЕРЗ» звернулося до суду.

Вислухав пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Так, в акті перевірки № 400/25-0/0156273 від 04.10.2012 (стр. 3-8 та стр. 33-41 акту перевірки) зазначено, що ПрАТ «ЗЕРЗ» мало господарські відносини щодо постачання товарів з ТОВ «НВП «КВАЗАР КОМПЛЕКС» у жовтні, листопаді 2009 року, січні, травні 2010 року, при цьому, до складу валових витрат позивачем включено у IV кварталі 2009 року суму у розмірі 4 541 065 грн., у І кварталі 2010р. суму у розмірі 1 620 937 грн., у ІІ кварталі 2010р. суму у розмірі 1 212 581 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «КВАЗАР КОМПЛЕКС», крім цього, позивачем завищено суму податкового кредиту по ТОВ «НВП «КВАЗАР КОМПЛЕКС» у т.ч. по періодам: жовтень 2009р. - у сумі 693 803,71 грн., листопад 2009р. - у сумі 214 409, 38 грн., січень 2010р. - у сумі 324 187,37 грн., травень 2010р. - у сумі 242 516,37 грн. У акті перевірки встановлено, що контрагент позивача ТОВ «НВП «КВАЗАР КОМПЛЕКС» знаходиться на обліку в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва Київської області ДПС.

Посилаючись на акт документальної планової виїзної перевірки ТОВ «НВП «КВАЗАР КОМПЛЕКС» № 2164/23-03/30219297 від 12.10.2011 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.06.по 31.03.11, яка проводилась ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, на те, що позивачем були надані до перевірки товарно-транспортні документи, які були оформлені з помилками, на те, що ТОВ «НВП «КВАЗАР КОМПЛЕКС» придбавав товари у осіб, які не сплачували податки, відповідач зробив висновок проте, що господарські операції здійснені не були, а ПрАТ «ЗЕРЗ» завищено суму валових витрат на загальну суму 7 374 583 грн. та завищено суму податкового кредиту у розмірі 1 474 916,83 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «НВП «КВАЗАР КОМПЛЕКС».

У цей же час актом перевірки було встановлено, що взаємовідносини між ПрАТ «ЗЕРЗ» та ТОВ «НВП «КВАЗАР КОМПЛЕКС» щодо постачання товарів відбувалось на підставі договору № 17 від 12.05.2009р (ЗЕРЗ-09-112/28) та додаткової угоди на нього про поставку електрообладнання до електровозів, договору № 24 (ЗЕРЗ-09-246/28) від 24.12.2009 та додаткової угоди до нього на поставку, комплектуючих виробів та додаткових комплектів до електровозів серії ЧС4, договору №209/28 від 20.10.2009 та додаткових угод до нього, договору №ЗЕРЗ-09-66/28 від 15.04.2009р. та додаткових угод до нього, договору № 18 від 01.04.2009р. та додаткових угод до нього на поставку діодів, договору №42 від 23.07.2009р. (ЗЕРЗ-09-180/28) та додаткових угод до нього на поставку коліс зубчатих, договору №7 від 03.12.2007р. та додаткових угод до нього на поставку лічильників, договору №15 від 14.05.2009р. (ЗЕРЗ 09-109/28) та додаткових угод до нього на поставку ізоляторів фарфорових, договору поставки КР-40 від 28.05.2010р. хрестовини зовнішньої, договору поставки №8 від 01.06.2009р. та додаткових угод до нього на поставку діодів, договору поставки №1 від 01.04.2009р та додаткових угод до нього, договору поставки №13 від 28.04.2009р. та додаткових угод до нього, договору поставки №ЗЕРЗ-09-85/28 від 28.04.2009 та додаткових угод до нього (опис договорів наведено відповідачем у додатку №6 до акту перевірки), видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, прибуткових ордерів та інших первинних документів. Крім того, у акті перевірки зазначено, що ПрАТ «ЗЕРЗ» надано до перевірки документи, що є підтвердженням якості з боку постачальника: сертифікат відповідності (декларація про відповідність) та паспорт якості на кожну партію товару.

Жодних зауважень до вищенаведених первинних документів відповідачем у акті перевірки не зазначено. Однак у акті перевірки відповідач посилається на факт надання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних (ф. 31-ТН), в яких не зазначено пункти навантаження та розвантаження товару і точна адреса навантаження отримуваного товару, має місце відсутність переліку продукції. Крім того, у акті перевірки відповідач зазначає про надання позивачем до перевірки первинної транспортної документації - вантажно-транспортних документів (ВТД), в яких вказано перевізника ТОВ «Євро Експерес» - термінова доставка вантажів, при цьому в зазначених документах на перевезення у рядку «інформація про вантаж» не вказано найменування товарів, їх кількість, лише зазначено вагу товару, у зв'язку з чим перевіряючи зазначили про неможливість встановити який товар транспортувався по нижчезазначеним документам.

На стор. 8-11, 39, 41-44 акта перевірки зазначено, що ПрАТ «ЗЕРЗ» мало господарські відносини щодо постачання товарів з ТОВ «В.Д.В.-Електро» у червні 2011 року, при цьому завищено суму витрат, що враховується при обчисленні об'єкту оподаткування за ІІІ квартал 2011р. на суму 6090 грн., за ІV квартал 2011р. на суму 1005 грн. та завищено суму податкового кредиту у червні 2011 року на суму 1465 грн.

Посилаючись на те, що у періоді за січень-жовтень 2011 року серед постачальників ТОВ «В.Д.В.-Електро» виявлено платника, яким надано ризиковий кредит, посилаючись на акти перевірок податкових органів щодо контрагентів ТОВ «В.Д.В.-Електро», на те, що позивачем були надані до перевірки товарно-транспортні документи, які були оформлені з помилками, відповідач зробив висновок про те, що господарські операції здійснені не були, у зв'язку з чим ПрАТ «ЗЕРЗ» було занижено податок на прибуток та податок на додану вартість у періоді і розмірах, зазначених вище.

У цей же час у акті перевірки зазначено, що взаємовідносини між ПрАТ «ЗЕРЗ» та ТОВ «В.Д.В.-Електро» щодо постачання товарів (реле герконове у кількості 40 шт.) відбувались на підставі договору купівлі-продажу №12 від 01.06.2011 року (опис договорів наведено у додатку №6 до акту перевірки), видаткових накладних, податкових накладних, актів приймання-передачі товару, платіжних доручень, інших первинних документів. Жодних зауважень до цих документів, відповідачем у акті перевірки не наведено. Однак на стр. 9 акту перевірки міститься зауваження щодо вантажної декларації № 6664631 від 20.06.2011р. (перевізник: Термінові перевезення «Нічний експресс») - не зазначено місце навантаження та розвантаження товару, номенклатуру та кількість товару, а також особу, що отримала товар.

На стр. 11-13, 49-51 акту перевірки зазначено, що ПрАТ «ЗЕРЗ» мало господарські відносини щодо постачання товарів з ТОВ «Велдінг Груп» у січні 2012 року, при цьому завищено суму витрат, що враховуються обчисленні об'єкта оподаткування за І квартал 2012 року на суму 22347 грн. та завищено суму податкового кредиту у січні 2012 року на суму 4469,37 грн.

Посилаючись на те, що за результатами проведеної фахівцями ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя Запорізької області ДПС перевірки ТОВ «Велдінг Груп» з питання дотримання вимог іншого законодавства при взаємовідносинах ТОВ «Віп Союз» за період з 01.01.2012 по 31.01.2012 (акт від 13.07.2012 № 1587/23/37358952) встановлено, що ТОВ «Велдінг Груп» здійснило операції з постачальниками відповідно до правочинів, які укладені без дотримання вимог п. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 216 ЦК України в частині того, що в момент вчинення правочинів вони були не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, на те, що позивачем були надані до перевірки товарно-транспортні документи, які оформлені з помилками, відповідач зробив висновок про те, що господарські операції здійснені не були, у зв'язку з чим ПрАТ «ЗЕРЗ» було занижено податок на прибуток та податок на додану вартість у періоді і розмірах, зазначених вище.

У цей же час у акті перевірки зазначено, що взаємовідносини між ПрАТ «ЗЕРЗ» та ТОВ «Велдінг Груп» щодо постачання товарів відбувались на підставі договору №12006 від 17.01.2012 року про закупівлю товарів за державні кошти, видаткової накладної, податкової накладної. Жодних зауважень щодо зазначених документів акт перевірки не містить. Однак у акті перевірки відповідачем зазначено, що ПрАТ «ЗЕРЗ» до перевірки було надано товарно-транспортну накладну №36 від 24.01.2012р. на перевезення товару у якій вказано, що перевезення здійснено ТОВ «Велдінг Груп» автомобілем ИЖ НОМЕР_1, водій - ОСОБА_4, в документі не зазначено пункти навантаження-розвантаження товару, не вказана точна адреса навантаження отримуваного товару.

На стр. 13-15, 36, 51-53 акту перевірки зазначено, що ПрАТ «ЗЕРЗ» мало господарські відносини щодо постачання товарів з ТОВ «АльфаТрансГруп» у червні, серпні 2011 року, при цьому завищено суму витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011р. на суму 6244 грн., за ІІІ квартал 2011р. на суму 62874 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «АльфаТрансГруп», крім цього, позивачем завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року у розмірі 2694,83 грн. і за серпень 2011 року у розмірі 11128,73 грн.

Посилаючись на акт перевірки від 10.01.2012р. №99/23-07/32523630 з питання правомірності формування податкового кредиту ТОВ «АльфаТрансГруп» з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Компанія «Радабудсервіс» за квітень, червень, серпень 2011 року, яка проводилась ДПІ у Солом'янському районі м. Києва Київської області ДПС, відповідач зробив висновок проте, що господарські операції здійснені не були, у зв'язку з чи ПрАТ «ЗЕРЗ» було занижено податок на прибуток і податок на додану вартість у періодах і розмірах, зазначених вище.

У це же час у акті перевірки зазначено, що взаємовідносини між ПрАТ «ЗЕРЗ» та ТОВ АльфаТрансГруп» щодо постачання товарів (будівельних матеріалів) відбувались на підставі договорів № 110212 від 17.03.2011р., № 110226 від 23.03.2011р., видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, прибуткових ордерів (перелік первинних документів наведено у додатку № 3 до акту перевірки). Зауважень до зазначених документів у акті перевірки не наведено.

На стр. 15-18, 39, 54-56 акта перевірки зазначено, що ПрАТ «ЗЕРЗ» мало господарські відносини щодо постачання товарів з ТОВ «Транс-Восток» у серпні 2011 року, при цьому завищено суму витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування за ІІІ квартал 2011 року на суму 7500 грн. та завищено суму податкового кредиту на суму 1500 грн.

Посилаючись на результати проведеної фахівцями ДПІ у Жовтенвому районі у м. Луганську Луганської області ДПС перевірки ТОВ 2Трас-Восток» з питання неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Транс-Восток» щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «ЛБФ» «Укрпромгруп» за серпень 2011р., на те, що позивачем були надані до перевірки товарно-транспортні документи, які були оформлені з помилками, відповідач зробив висновок, що господарські операції здійснені не були, а ПрАТ «ЗЕРЗ», у зв'язку з чим ПрАТ «ЗЕРЗ» були занижені податкові зобов'язання у періодах і розмірах, зазначених вище.

У цей же час, у акті перевірки зазначено, що взаємовідносини між ПрАТ «ЗЕРЗ» та ТОВ «Транс-Восток» щодо постачання товарів (кран водоспускний) відбувались на підставі договору поставки № 110394 від 05.07.2011 року та додаткових угод до нього, видаткової і податкової накладних, акту приймання-передачі товару, прибуткового ордеру. Реалізовану продукцію отримано за довіреністю № 5744т від 22.08.2011. До зазначених документів у акті перевірки зауважень не зазначено. Разом з тим у акті перевірки відповідач зазначив, що позивачем до перевірки була надана вантажна декларація № ЛГ 2016966 від 22.08.2011р.(послуги надавались ТОВ «Транспортна компанія САТ») в якій не вказано, який товар підлягав перевезенню (номенклатура товару та його кількість).

На стр. 18-21, 59-62 акту перевірки зазначено, що ПрАТ «ЗЕРЗ» мало господарські відносини щодо постачання товарів з ПП «Аверс» у червні 2011 року, при цьому завищено суму витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011р. на суму 7261 грн. та завищено суму податкового кредиту за червень 2011 року на суму 1452,24 грн.

Посилаючись на акт перевірки ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 30.07.2012р. № 67/22-11/31312556, відповідач зробив висновок, що господарські операції здійснені не були,у зв'язку з чи позивачем були занижені податкові зобов'язання у періодах та розмірах, зазначених вище.

Разом з тим, у акті перевірки зазначено, що взаємовідносини між ПрАТ «ЗЕРЗ» та ПП «Аверс» щодо постачання товарів відбувались на підставі видаткових, податкових накладних, товарно-транспортної накладеної №4843 від 10.06.2011, інших первинних документів (перелік наведено у додатку №3 до акту перевірки). Зауважень до цих документів у акті перевірки не зазначено.

На стр. 21-24, 39-40, 56-59 акту перевірки зазначено, що ПрАТ «ЗЕРЗ» мало господарські відносини щодо постачання товарів з ТОВ НВФ «Промкомплект» у вересні та жовтні 2011 року, при цьому завищено суму витрат, що враховується при обчисленні об'єкту оподаткування за ІІІ квартал 2011р. на суму 126 грн., за IV квартал 2011р. на суму 10679 грн. та завищено суму податкового кредиту за вересень 2011 року у сумі 1224,30 грн., за жовтень 2011 року у розмірі 2056,70 грн. Посилаючись на результати зустрічної звірки, на те, що позивачем були надані до перевірки товарно-транспортні документи, оформлені з помилками, відповідач зробив висновок про те, що господарські операції здійснені не були, у зв'язку з чим позивачем були занижені податкові зобов'язання.

У той же час у акті перевірки зазначено, що взаємовідносини між ПрАТ «ЗЕРЗ» та ТОВ НВФ «Промкомплект» щодо постачання товарів відбувались на підставі договору поставки №110146 від 07.02.2011 року, видаткових і податкових накладних, актів приймання-передачі товару, інших первинних документів (додаток №3 до акту перевірки). Продукцію одержано за довіреностями. Зауважень до зазначених документів акт перевірки не містить. Разом з тим, у акті перевірки зазначено, що у наданих до перевірки вантажних транспортних деклараціях не зазначено номенклатуру та кількість поставленого товару, адрес місць навантаження та розвантаження товару.

На стр. 24-28, 44-49 акту перевірки зазначено, що ПрАТ «ЗЕРЗ» мало господарські відносини щодо виконання робіт з ТОВ «ВЕРТОН-СЕРВІС» у квітні, червні 2011 року, пр. цьому завищено суму валових витрат за І квартал 2011р. на 11 111 грн., завищено суму витрат, що враховуються при обчисленні об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року на суму 22 310 грн., завищено суму податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 1111,11 грн., за червень 2011 року на суму 4461,96 грн. При цьому на стр. 49 акту перевірки зазначено, що позивачем завищено суму податкового кредиту по ТОВ «Укпостач» за квітень 2011р. у сумі 2222,11 грн., червень 2011р. - 4461,96 грн.

Посилаючись на акт перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 02.08.2011 № 3400/23/25213984 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ Фірма «ВЕРТОН-СЕРВІС» з питання дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.04.2011 по 30.04.2011», на акт від 25.10.2011 року № 4499/23/25213984 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Фірма «ВЕРТОН-СЕРВІС» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість пр. взаємовідносинах з ТОВ «ТД Фінпрофіль», ТОВ «Сміла Енергоінвест» відповідальний за утримання та внесення податку до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність від 05.05.2010р. з КП «Водгео», КП «Смілакомунтеплоенерго», ДП «Агенство розвитку ЖКГ», ТОВ «Токмак Теплоенергія» за період з 01.05.2011р. по 30.06.2011р.», відповідач зробив висновок проте, що господарські операції здійснені не були, у зв'язку з чим ПрАТ «ЗЕРЗ» занизило свої податкові зобов'язання.

У цей же час у акті перевірки зазначено, що взаємовідносини між ПрАТ «ЗЕРЗ» та ТОВ Фірма «ВЕРТОН-СЕРВІС» щодо викання робіт відбувалися на підставі договору №34/11-Т від 22.02.2011р. на виконання інженерно-технічних робіт, актів виконаних робіт, податкових накладних, рахунків-фактур, платіжних доручень, інших первинних документів. Зауважень до цих документів акт перевірки не містить.

Згідно п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» N 334/94 -ВР від 28.12.1994 (далі - Закон № 334), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334 зокрема передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.п. 14.1.288 п. 14.1 ст. 14 ПК України, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу - витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п. 138.4 ст. 138 ПК України, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п. 138.8 ст. 138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138 ПК України, до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 137.1 ст. 137 ПК України, дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Пунктом 1 .7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» N 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон № 168), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168, дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Відповідно до п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно п.п. 7.2.3. п.7.2 ст. 7 Закону № 168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно д п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 200.1 ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, відповідач фактично дійшов висновків про заниження відповідачем податкових зобов'язань у зв'язку з твердженням про фактичне нездійснення зазначених господарських операцій. В обгрнутування цього відповідач наводить витяги з актів перевірок, які самі по собі на думку суду не можуть бути достатніми та допустимими доказами нездійснення господарських операцій. Належним доказом зазначеного факту можуть бути такі, що набрали законної сили рішення суду про визнання правочину недійсним або вирок суду у кримінальній справі.

Крім того, невиконання контрагентом своїх обов'язків перед бюджетом не може бути підставою для неможливості формування валових витрат та податкового кредиту на підставі господарських операцій інших суб'єктів господарювання, оскільки відповідно до ст.. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому до відповідальності може бути притягнутий лише порушник, яким у даному випадку позивач не є.

Згідно ст. 1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого Протоколу та Протоколів 2, 4, 7, 11 до Конвенції», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, України визнала джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 року у справі «Бульвес А.Д. проти Болгарії (заява №3991/03)» визначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Натомість позивачем як під час перевірки так і суду під час судового розгляду справи були надані копії первинних документів в підтвердження здійснення відповідних господарських операцій. Жодних зауважень до невідповідностей, які містяться у зазначених документах відповідачем ні у акті перевірки ні суду не було зазначено.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітнсть в Україні», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до ч.1 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В акті перевірки не наведено, у чому саме надані позивачем первинні документи не відповідають наведеним вимогам. Усі контрагенти позивача, які зазначені у акті перевірки, на момент здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстровані як юридичні особи та знаходились за податковою адресою, що підтверджується доданими позивачем до позовної заяви оригіналами довідок та витягів.

Крім того, в акті перевірки відповідач зазначив по кожній господарській операції, що при здійсненні таких операцій була відсутня ділова мета та розумна економічна причина здійснення операцій, однак при цьому відповідачем не наведено жодних доводів в підтвердження такої позиції.

Щодо посилання відповідача в обґрунтування своїх висновків на недоліки товарно-транспортної документації, наданої до перевірки позивачем суд зазначає наступне.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух актів або міни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Крім того, як вбачається з численної практики Вищого адміністративного суду України, правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придання та продажу товарно-матеріальних цінностей (ухвала ВАСУ від 26.06.2012р. по справі №К-27230/10, ухвала ВАСУ від 19.06.2012р. по справі №К-30744/10).

За наявності інших первинних документів в підтвердження здійснення господарських операцій, наведені у акті перевірки зауваження до транспортної документації, наданої позивачем, не є такими, що беззаперечно свідчать про нездійснення господарських операцій.

У зв'язку з недоведеністю відповідачем фактів порушень, які послугували підставою для визначення позивачу сум грошового зобов'язання за основним платежем, відсутні підстави і для нарахування на суму такого зобов'язання штрафних (фінансових) санкцій.

Також слід зазначити, що податковим повідомленням-рішенням №000086025 від 16.10.2012р. були неправомірно нараховані штрафні санкції у розмірі 50% згідно п. 123.1 ст. 123 ПК України з таких підстав.

При нарахуванні штрафів з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням №000086025 від 16.10.2012р. відповідач застосував розмір штрафу 50% у зв'язку з тим, що позивачу вже донараховувалися податкові зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2011 року податковим повідомленням-рішенням №0000580803 від 29.06.2011р. Однак зазначене повідомлення-рішення визнано протиправним та скасоване постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2011р. по справі №2а-0870/5171/11, залишеною без змін Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2012.

Щодо додаткових посилань відповідача у письмових поясненнях від 11.12.2012 року на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07.11.212р. по справі №3/0808/2069/2012, якою визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП головного бухгалтера ПрАТ «ЗЕРЗ» ОСОБА_1 суд зазначає, що зазначена постанова не доводить правомірності висновків акту перевірки, оскільки у зазначеній постанові суду жодним чином не зазначено, в чому саме полягає порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби , яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи зменшені податкові вигоди, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що відповідач безпідставно дійшов висновку про заниження позивачем у періоді, що перевірявся податку на прибуток та податку на додану вартість, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби № 000086025 від 16 жовтня 2012 року та № 0000890025 від 16 жовтня 2012 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» 2146 гривень 00 копійок судового збору

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова буде складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.

Суддя Н.В. Стрельнікова