ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
______________
Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.
Суддя-доповідач:Зарудяна Л.О.
УХВАЛА
іменем України
"24" жовтня 2012 р. Справа № 0670/7844/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Зарудяної Л.О.
суддів: Іваненко Т.В.
Кузьменко Л.В.,
при секретарі Хаюк Т.В. ,
за участю сторін:
від позивача: Паращенюк І.В., Лось С.І., представники за довіреностями
від відповідача: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Малинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" березня 2012 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" до Малинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.03.2012 року позов задоволено.
Визнано протиправними і скасовано податкові повідомлення-рішення Малинської міжрайонної державної податкової інспекції від 12 липня 2011 р. № 0000542340 та № 0000552340.
Не погоджуючись з ухваленою судом першої інстанції постановою, відповідач у справі подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам процесуального й матеріального права, просить оскаржену постанову скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні представник позивача проти доводів й вимог скарги заперечив, вважаючи оскаржену постанову законною і обґрунтованою, просив залишити її без змін, а скаргу - без задоволення.
Відповідач в судове засідання не з"явився, хоч був повідомлений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Згідно ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає , виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігран" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Малинської міжрайонної державної податкової інспекції від 12 липня 2011 року № 0000542340 про збільшення Товариству грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 35899, 00 грн.. у тому числі: 28719. 00 грн. основного платежу і 7180, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0000552340 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 319047, 00 грн. При цьому зазначало, що вказані суми зобов'язань були визначені за порушення Товариством пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: до складу податкового кредиту за грудень 2010 року безпідставно віднесено ПДВ у сумі 479930. 00 грн. із ціни нафтопродуктів, придбаних у ТОВ "Квінта" на підставі нікчемного правочину, який не спричинив реального настання юридичних наслідків, відсутній факт отримання палива від контрагента, підприємства фактично не здійснювали господарські операції, а проводили лише їх документування. З такими висновками відповідача Товариство не погоджується, оскільки укладений з ТОВ "Квінта" договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 130-10 від 01 січня 2010 року не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним. Крім того, господарські операції між позивачем і ТОВ "Квінта" по придбанню нафтопродуктів підтверджуються всіма документами, складання і зберігання яких передбачено правилами бухгалтерського та податкового обліку.
В ході перегляду рішення апеляційним судом встановлено, що під час проведеної Малинською міжрайонною державною податковою інспекцією невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігран" з питань правовідносин з ТОВ "Квінта" за грудень 2010 року виявлено порушення пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення податкового кредиту у грудні 2010 року у сумі 479930, 00 грн. у результаті чого донараховано податку на додану вартість у сумі 160883, 00 грн. та зменшено суму бюджетного відшкодування на 319047, 00 грн. внаслідок укладення угод без мети настання реальних наслідків.
За наслідками перевірки складено акт № 47/23-12/24584514 від 05 квітня 2011 року.
На підставі вказаного акта Малинською міжрайонною державною податковою інспекцією 20 квітня 2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000302340 про зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 319047, 00 грн. та № 0000292340 про збільшення Товариству грошового зобов'язання по податку на додану вартість всього 201104, 00 грн., у тому числі: 160883, 00 грн. основного платежу і 40221, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Не погоджуючись із цими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігран" зверталося до Державної податкової адміністрації у Житомирській області зі скаргою на них.
Рішенням № 14687/Д-С/25-009 від 07 липня 2011 року скарга позивача була частково задоволена. З врахуванням викладених у вказаному рішенні висновків, Малинською міжрайонною державною податковою інспекцією 12 липня 2011 року були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000542340 про збільшення Товариству грошового зобов'язання по податку на додану вартість всього 35899, 00 грн., у тому числі: 28719, 00 грн. основного платежу і 7180, 00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0000552340 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 319047, 00 грн.
В акті перевірки податковим органом вказано, що вчинені позивачем правочини, а саме укладений з ТОВ "Квінта" договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 130-10 від 01 січня 2010 року, відповідно до статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України, є нікчемним, не спричинив реального настання юридичних наслідків, відсутній факт отримання палива від контрагента, підприємства фактично не здійснювали господарські операції, а проводили лише їх документування. У зв'язку з цим, Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігран", на думку податкового органу, до складу податкового кредиту за грудень 2010 року безпідставно віднесено ПДВ у сумі 479930, 00 грн. із ціни придбаного у ТОВ "Квінта" товару.
Такий висновок відповідача апеляційний суд, погоджуючись з позицією суду першої інстанції, вважає безпідставним, оскільки частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Відповідно до статей 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України недійсними, зокрема є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку статті 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Також, відповідно до статті 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до статті 207 Господарського кодексуУкраїни господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Аналізуючи наведені правові норми, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.
Апеляційний суд вважає, що укладений між позивачем та ТОВ "Квінта" договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 130-10 від 01 січня 2010 року не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним. Іншого відповідачем не доведено, хоча, відповідно до статті 71 КАС України, він як суб'єкт владних повноважень має довести суду правомірність свого рішення.
За таких обставин, висновки податкового органу щодо фіктивності (нікчемності) вказаного договору не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання його таким.
Крім того, згідно з пунктом 1.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктами 7.4.4. 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту також і суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Суд зазначає, що господарські операції між позивачем і ТОВ "Квінта" по придбанню нафтопродуктів підтверджуються податковими і видатковими накладними, товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, актами прийому-передачі продукції, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, копії яких є у матеріалах справи.
Всі документи складені належним чином, відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Крім того, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Згідно з пунктом 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість", свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку на додану вартість діє до дати його анулювання.
Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва ТОВ "Квінта" судом не встановлено. Отже, його реєстрація у якості платника податку на додану вартість - чинна та передбачає право і зобов'язання платника видавати податкові накладні на загальних підставах.
З врахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнігран" правомірно було віднесено до складу податкового кредиту за грудень 2010 року 479930, 00 грн. ПДВ з ціни придбаних у ТОВ "Квінта" нафтопродуктів, тому податкові повідомлення-рішення Малинської міжрайонної державної податкової інспекції від 12 липня 2011 року № 0000542340 та № 0000552340 є протиправними і підлягають скасуванню.
Підсумовуючи вищевикладене, слід вказати, що оскаржена постанова законна і обґрунтована, відповідає матеріалам справи та вимогам чинного законодавства.
Доводи скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Підстави для скасування постанови відсутні, а тому її слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 195,198,200,205,206,212,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Малинської об"єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "13" березня 2012 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Л.О. Зарудяна
судді: Т.В. Іваненко Л.В. Кузьменко
Повний текст Ухвали виготовлено "26" жовтня 2012 р.
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігран" вул.Шевченка,15,смт.Гранітне,Малинський район, Житомирська область,11634
3- відповідачу Малинська міжрайонна державна податкова інспекція Житомирської області пл.Соборна, 10,м.Малин,Житомирська область,11601 (р/п)
Судове рішення № 28687761, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.10.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 0670/7844/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: