Рішення № 28686693, 15.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/17300-2012 15.01.13

За позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 3 054,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Гермаш С.М. (дов. № б/н від 11.12.2012)

Від відповідача Лисенко В.А. (дов. № 305D/2011 від 29.05.2012)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АХА Страхування»(надалі- ПрАТ «СК «АХА Страхування»та/або позивач) звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсльна»(надалі -ПАТ «СК «Універсальна»та/або відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 3 054,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо - транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 03.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/17300-2012, розгляд справи призначено на 26.12.2012.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 26.12.2012 з'явилися, витребувані судом докази подали, але у зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів на підставі ч.3 ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 15.01.2013.

Представник позивача в судове засідання 15.01.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити. Представник позивача надав суду письмову заяву про зменшення позовних вимог, суд її визнав обґрунтованою та прийняв.

Представник відповідача в судове засідання 15.01.2013 з'явився, подав відзив на позовну заяву, просив в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2010 між Акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»та Ярусевич М.М. (надалі -«страхувальник») було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 368-а/10ЛВ, за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу легкового автомобіля «Джилі», д.н. ВО 4961 АН (надалі -«застрахований автомобіль»)

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання страхових подій, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

05.04.2011 в м. Стебник Львівської області по вул.Сагайдачного сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів : застрахованого позивачем автомобіля «Джилі», д.н. ВО 4961 АН, під управлінням власника Ярусевича М.М. та автомобіля «ГАЗ 330707», д.н. ВС 9109 АС, під керуванням власника Шкрамка М.М.

Із довідки ВДАІ № 8794386 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб -«ГАЗ 330707», д.н. ВС 9109 АС, яким спричинено ДТП , що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Джилі», д.н. ВО 4961 АН, знаходився під керуванням громадянина Шкрамка М.М.

Згідно з постановою Турківського районного суду Львівської області від 21.06.2011 у справі № 3-406/11 Шкрамка Михайла Миколайовича за вчинення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль «Джилі», д.н. ВО 4961 АН, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.

На підставі акту огляду транспортного засобу, заяви на виплату страхового відшкодування, рахунку № 856 від 12.04.2011, страхового акту № 2011/V/OMOD04195/VESKO8200 від 05.05.2011, розрахунку суми страхового відшкодування, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 3 054,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 10741 від 10.05.2011.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування " та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Вина Шкрамко М.М. встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «ГАЗ 330707», д.н. ВС 9109 АС, ним відшкодовується.

Цивільно-правова відповідальність Шкрамко М.М. як власника та водія даного автомобіля, на дату ДТП була застрахована ПАТ «СК «Універсальна»згідно із полісом № АА/1197530, що підтверджується Довідкою МТСБУ № 33601/7-3-11 від 24.12.2012, відповідно до якого ліміт відповідальності страховика за шкоду заподіяну майну становить 50 000, 00 грн., франшиза становить 510,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів "(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

У зв'язку з наведеним суд заявлену позивачем до стягнення сума основного боргу не зменшує на суму франшизи , так як до прийняття рішення позивач сам її зменшив та в даний час вона становить : 3 054.00 грн. -510,00 грн. = 2 544 ,00 грн.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 2 544,00 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно з ст. 38.2.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів " страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика, якщо забезпечений транспортний засіб, що заподіяв шкоду, було встановлено та страховик був зобов'язаний, але не виплатив страхове відшкодування у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Позивач з претензією вих.№РГ/4195/11/3 від 02.04.2012 звернувся до відповідача з проханням відшкодувати заподіяну в результаті ДТП шкоду.

Відповідачем доказів виконання зобов'язання не надано, як не надано доказів звільнення його від виконання свого обов'язку.

Доводи відповідача про те, що позивачем не надано суду звіту про оцінку шкоди, заподіяної в результаті ДТП застрахованому автомобілю з урахуванням його зносу , судом не приймаються у зв»язку з таким.

Відповідно до приписів п.22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.

Пунктом 34.1 статті 34 цього Закону у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно пункту 34.2 цієї статті, якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з»явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

З приписів вказаних норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», вбачається, що ними врегульовано правовідносини, пов'язані у тому числі із визначенням розміру збитків у врегульовано правовідносини, пов'язані у тому числі із визначенням розміру збитків у правовідносинах, щодо дій, пов'язаних із страхуванням цивільно-правової відповідальності, а із встановлених судами обставин справи вбачається, що саме відповідач, що ним і не заперечувалось, застрахував цивільно-правову відповідальність винної у ДТП особи.

При цьому наведені приписи Закону за встановлених судами обставин не дають підстав вважати, що позивач при визначенні розміру страхового відшкодування повинен був здійснювати обов'язки, покладені вказаним Законом на відповідача.

Крім того, статтею 25 Закону України «Про страхування» визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступників або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Пунктами 9.3 та 8.2 Правил добровільного страхування транспортних засобів /КАСКО/, затверджених Укрстрахнаглядом 25.03.1997р., визначено, що розмір завданих збитків визначається страховиком за участю страхувальника на підставі документів: у яких визначено перелік знищених, пошкоджених або викрадених складових частин об'єкта страхування (самого об'єкта в цілому); документа, складеного компетентними органами про час, обставини і причини знищення, пошкодження або викрадення складових частин об'єкта страхування (самого об'єкта в цілому); документа про витрати на компенсацію скоєних збитків. А пунктом 9.5. цих Правил передбачено, що відшкодування збитків провадиться за вирахуванням амортизаційного зносу запасних частин, що підлягають заміні, деталей і приладдя, якщо інше не обумовлено при укладенні договору страхування.

Відповідно ж до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч.1). Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ч.2).

Таким чином обов'язок доказування невідповідності розміру виплаченого позивачем страхового відшкодування розміру заподіяних збитків покладається на відповідача, судами ж не встановлено, а відповідачем не доведено, що позивач діяв з наміром перекласти майновий тягар відповідальності на відповідача, або з порушенням Правил добровільного страхування транспортних засобів.

Позивачем, як встановлено судом , на підтвердження своїх вимог надались, зокрема, страховий акт, рахунки-фактури.

Відповідач же, не вчиняв під час розгляду справи, процесуальних дій, спрямованих на перевірку вказаних обставин.

При цьому, відповідно до пунктів 3.1, 3.3, 3.4, 3.9 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №142/5/2092, визначення вартості матеріального збитку (реальні збитки) з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування колісним транспортним засобом (втрати товарної вартості), здійснюється на підставі аналізу цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках. При цьому можливе визначення збитків відповідно до цінових даних, аналогічних, але не ідентичних КТЗ, з належним або скоригованим строком експлуатації.

Таким чином положення цієї Методики, за наявності процесуального волевиявлення відповідача, давали можливість перевірити розмір збитків, завданих потерпілому у ДТП.

Аналогічна позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України від 14.11.2012 №5011-67/7989-2012, від 13.04.2011 №20/309, тощо.

Разом з тим, згідно статті 993 Цивільного кодексу України, та статті 27 Закону України «Про страхування», яка містить подібні положення, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже за встановлених судом обставин справи позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту, отримав право вимоги, яке особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки, у межах фактичних витрат, однак відповідач невизнанням позову та своїми рішеннями незаконно бажає позбавити його такого права.

Між тим, враховуючи приписи статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України, оскільки обов'язок доказування покладається на сторін, та враховуючи, що відповідач не спростував під час розгляду справи судами доводів позивача, суд приходить до висновку щодо відсутності правових підстав для відмови у задоволенні позову з тих мотивів, що позивачем не надано суму звіту про оцінку шкоди.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені Позивачем вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно статті 49 ГПК України, при задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01030, м. Київ, Шевченківський р-н, вул.. Богдана Хмельницького, буд.48А, ідентифікаційний код 20113829) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(04070, м. Київ, Подільський р-н, вул. Іллінська, буд.8, ідентифікаційний код 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 2 544 (дві тисячі п'ятсот сорок чотири) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять ) грн. 50 коп.

3. Видати наказ.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Л. Д. Головатюк

Дата підписання повного тексту рішення -21.01.2013