ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
____________
______________
Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.
Суддя-доповідач:Одемчук Є.В.
УХВАЛА
іменем України
"12" грудня 2012 р. Справа № 0670/9911/11
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Одемчука Є.В.
суддів: Бучик А.Ю.
Майора Г.І.,
при секретарі Самченко В.М. ,
за участю представників позивача сторін,
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Баранівському районі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" лютого 2012 р. у справі за позовом Колективного підприємства "Катіль" до Державної податкової інспекції у Баранівському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,
ВСТАНОВИВ:
Колективне підприємство "Катіль" звернулось з вказаним позовом до Державної податкової інспекції у Баранівському районі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу у якій, покликаючись на порушення судом матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи , дослідивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що за результатами виїзної перевірки КП "Катіль" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 30.06.2011 року Баранівська МДП1 склала акт №239/231/2418291 від 08.09.2011р. та винесла податкові повідомлення - рішення №0000162301, №0000182301, №0000172301 від 23 вересня 2011 року, якими збільшила податкові зобов'язання позивачу по податку на прибуток, податку на додану вартість та екологічного податку на загальну суму 487595,29 грн.
Висновки щодо заниження податку на прибуток та податку на додану вартість відповідачем зроблено у зв'язку з тим, що підприємством не підтверджено факт отримання паливно-мастильних матеріалів від ТОВ "Незалежна нафтова компанія", оскільки на товарно-транспортних накладних на місці "вантаж отримав" стоїть штамп зовсім іншого суб'єкта господарювання, саме штамп ТОВ "Український індустріальний союз". З таких обставин податковий орган вважає, що КП "Катіль" взято до обліку та віднесено до валових витрат придбаного пального від ТОВ "Незалежна нафтова компанія" на суму 1268274 грн. та віднесено до податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 211339 грн.
Відповідно до п. 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пп. 5.2.1. п. 5.2. ст.5 зазначеного Закону до валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Відповідно до абз. 4 пп.5.3.9. п.5.3 ст. 5 Закону про прибуток валові витрати підтверджується відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Спеціального вичерпного переліку первинних бухгалтерських документів обов'язкових для формування валових витрат зазначений Закон не містить, а відповідно до п. 5.11. ст.5 цього ж Закону установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Таким чином підставою для віднесення витрат підприємства до валових може бути будь-який розрахунковий, платіжний та інший документ, який підтверджує придбання товарів (робіт, послуг) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Висновок про порушення підприємством податкового законодавства з даного приводу спростовується наступними аргументами.
Факт наявності господарських відносин між КП "Катіль" та ТОВ "Незалежна нафтова компанія" з купівлі-продажу нафтопродуктів підтверджується договором № МО- ННК-30-06 від 15.06.09 р. відповідно до якого продавець зобов'язаний передати у власність покупцю нафтопродукти (далі-товар), а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах цього договору. Відповідно до п. 3.3.1 Договору поставка товару продавцем покупцю здійснюється автоцистернами, причіпними цистернами та напівпричепними цистернами, шляхом самовивозу товару покупцем та (або) транспортування товару автотранспортом продавця. Поставка товару шляхом самовивозу здійснюється на підставі належним чином оформленої довіреності покупця (п.3.3.3 Договору). З моменту передачі товару покупцю або перевізнику відбувається перехід права власності на товар і ризик випадкової загибелі (псування) товару переходить від продавця до покупця(п. 3.5. Договору).
Підтвердженням того факту, що товар був поставлений є підпис представника КП "Катіль" ОСОБА_4, який отримав товар на підставі довіреностей при транспортуванні товару самовивозом, а саме №256149 від 13.04.10 року, №4 від 30.04.10 року №9 від 18.05.10 р., №14 від 02.06.10р., №22 від 01.07.10р. Крім того на підтвердження факту отримання та транспортування товару свідчать надані в судове засідання копії подорожніх листів та посвідчень на відрядження.
Відповідно до п. 1.6, 1.7 ст. 1, пп.7.2.6 п.7 с.7 Закону України „Про податок на додану вартість ", податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом, а податкове зобов'язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податкова накладна видається платником податку , який поставляє товари (послуги). На вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Абзацом 1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями ( іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). При цьому абз. пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону встановлено, що платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредит), не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами, лише у разі коли на момент перевірки платника податку органом податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, Законом України „Про податок на додану вартість " передбачено лише єдиний випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - це відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає. Наявність чи відсутність окремих умов договору не може бути підставою для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість.
Правомірність віднесення нами сум податку на додану вартість з господарських операцій з ТОВ «Незалежна нафтова компанія» підтверджується податковими накладними № 818 ви 31.07.2010р., №703 від 30.06.2010р., №581 від 31.05.2010р., №406 від 30.04.2010р.
Факт наявності штампу ТОВ "Український індустріальний союз" на товарно - транспортних накладних пояснюється тим, що дане підприємство являлося пунктом навантаження товару і на це є відповідна графа. А в графі "отримав" стоїть підпис представника КП "Катіль" та зазначена довіреність за якою товар був отриманий. Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно визначив, що понесені позивачем витрати підтверджені належним чином складеними первинними документами.
На зауваження відповідача про те, що позивачем не надано доказів зберігання товару ТОВ "Незалежна нафтова компанія" у ТОВ "Український індустріальний союз" а саме договору зберігання чи інших підтверджень то, оскільки господарські договірні відносини по зберіганню паливно-мастильних матеріалів виникли і діяли між ТОВ "Незалежна нафтова компанія" і ТОВ "Український індустріальний союз", КП "Катіль" не має до них відношення і, відповідно, документів та інших доказів, крім тих, що це зазначено в товарно-транспортних накладних, мати не може.
Щодо визначення зобов'язання по екологічному податку, то відповідно до п. 240.2 ст. 240 розд. VIII Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива.
Податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення у разі використання палива, утримується і сплачується до бюджету податковими агентами під час реалізації такого палива (п. 241.1 ст. 241 ПКУ).
Згідно із п. 241.2. ст.241 ПКУ до податкових агентів належать суб'єкти господарювання, які:
- здійснюють оптову торгівлю паливом (пп. 241.2.1. п. 241.2 ст. 241 ПКУ);
- здійснюють роздрібну торгівлю паливом (крім тих, які реалізують паливо, придбане у суб'єктів господарювання, зазначених у пп. 241.2.1 п. 241.2 ст.241 ПКУ (тобто ті, які здійснюють оптову торгівлю)) (пп. 241.2.2. п. 241.2 ст. 242 ПКУ).
Об'єктом та базою оподаткування податку є, зокрема, обсяги та види палива, реалізованого податковими агентами (пп. 242.1.4 п. 242.1 ст. 242 ПКУ).
Тобто, норми ст. 241 ПКУ звільняють від обов'язку утримувати та сплачувати до бюджету екологічний податок тих суб'єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю паливом, придбаним у оптових постачальників (пп.241.2.2. п.241.2 ст.242 ПКУ). Оскільки КП «Катіль» здійснює роздрібну торгівлю паливом, придбаним у оптових покупців (ТОВ "Барви" та ТОВ "Незалежна нафтова компанія") воно звільнене від сплати екологічного податку.
Факт придбання позивачем товару у оптових постачальників відповідачем не спростовувався.
Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову чи ухвалу суду - без змін, якщо визнає , що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому за таких обставин колегія суддів залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Баранівському районі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" лютого 2012 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Є.В.Одемчук
судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Колективне підприємство "Катіль" вул.Чапаєва 50,м.Баранівка,Баранівський район, Житомирська область,12700 (рекомендоване з повідомленням)
3- відповідачу Державна податкова інспекція у Баранівському районі вул. Першотравенська, 17,смт. Баранівка,Баранівський район, Житомирська область,12700 (рекомендоване з повідомленням)
Судове рішення № 28686368, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.12.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 0670/9911/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: