Ухвала суду № 28685271, 15.01.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 212/8549/2012

Головуючий у 1-й інстанції: Федчишен С.А.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючий суддя: Совгира Д. І.

судді: Курко О. П. Матохнюк Д.Б.

при секретарі судового засідання: Лозінській Н.В.

за участю:

позивач (апелянт) : ОСОБА_1

відповідач : Корнієнко Наталія Анатоліївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Вінницького міського суду від 16 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до департаменту праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання протиправними та незаконними дій, зобов'язання до вчинення дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2012 року ОСОБА_4 звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці з адміністративним позовом до департаменту праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання протиправними та незаконними дій, зобов'язання до вчинення дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.02.2012 року адміністративний позов ОСОБА_4 залишено без розгляду з підстав пропуску останнім шестимісячного строку на звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22.05.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 29.02.2012 року скасовано, а справу направлено до Ленінського районного суду м. Вінниці для продовження розгляду.

Ухвалою Ленінського районного суду від 16.07.2012 року позовні вимоги ОСОБА_4 до Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання протиправними та незаконними дій щодо призначення та виплати позивачу як учаснику війни допомоги до 5 травня , щодо недоплати і спричинення збитків за період з 1999 року по 2011 рік, щодо виконання стосовно позивача п.п. 1 п. 3, п.п. 30, 31 п. 4 Типового положення про управління праці і соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою КМУ від 29.09.2000 року № 1498 та пп. 1 п. 3, п.п. 28,29 п. 4 Типового положення про управління праці і соціального захисту населення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2007 року № 790 про надання позивачу інформаційного доступу за період з 01.01.1999 року по 27.08.2011 року, - залишені без розгляду. Цією ж ухвалою відкрито провадження по справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та незаконними дій Департаменту праці і соціального захисту населення Вінницької міської ради, зобов'язання до вчинення дій за період з 27.08.2011 року, а також в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди. Вирішено також провести розгляд справи в порядку скороченого провадження.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06.09.2012 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 16.07.2012 року скасовано, а справу направлено до Ленінського районного суду м. Вінниці для продовження розгляду.

16 жовтня 2012 року Вінницький міський суд залишив без розгляду позовні вимоги ОСОБА_4 в період з 05 травня 1999 року по 27 серпня 2011 року.

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилалась на те, що нею приводились норми права, які дозволяють не застосовувати позовну давність.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення вищевказаної апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити частково, ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

У відповідності до ст. 100 КАС України в редакції від 07 липня 2010 року, яка діє з 30 липня 2010 року, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

З наведеної норми процесуального права вбачається, що адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду лише в тому разі, коли суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Судом першої інстанції не враховано, що у разі відсутності клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду суддя повинен діяти в порядку, встановленому ст. ст. 106, 108 КАС України.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України в позовній заяві в разі необхідності зазначається заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Вказана правова норма зобов'язує осіб, які звернулися до суду з адміністративним позовом після закінчення строку, встановленого ст. 99 КАС України, заявляти клопотання про його поновлення.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суддя, встановивши, що позивач пропустив строк звернення до суду з адміністративним позовом, проте не заявив клопотання про його поновлення, повинен був залишити такий адміністративний позов без руху в порядку, встановленому ст. 108 КАС України, з посиланням на те, що він оформлений без дотримання вимог п. 5 ч. 1 ст. 106 КАС України.

Постановляння ухвали про залишення позовної заяви без розгляду у разі відсутності клопотання про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом є порушенням норм процесуального права.

Судом встановлено, що даний адміністративний позов було подано після внесення змін до ст.ст. 99,100 КАС України, які регулюють строки звернення до адміністративного суду з позовом та наслідки його пропущення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що суддя, встановивши, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом та не заявлено клопотання про його поновлення, зобов'язаний був залишити вказаний адміністративний позов без руху.

Колегія суддів вважає за потрібне відмітити наступне. В матеріалах справи міститься копія клопотання про поновлення строків, проте суду першої інстанції не надав належної оцінки даному клопотанню, чим прошив процесуальне право.

Стосовно вимоги апеляційної скарги про винесення окремої ухвали про притягнення судді ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів вважає за потрібне відмітити наступне.

Частиною 1 ст. 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав, як, зокрема: істотні порушення норм процесуального права при здійсненні правосуддя, пов'язані, зокрема, з відмовою у доступі особи до правосуддя з підстав, не передбачених законом, порушення вимог щодо розподілу та реєстрації справ у суді, правил підсудності чи підвідомчості, необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову; невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом; порушення вимог щодо неупередженого розгляду справи, зокрема порушення правил щодо відводу (самовідводу); систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя; розголошення таємниці, що охороняється законом, в тому числі таємниці нарадчої кімнати або таємниці, яка стала відомою судді під час розгляду справи у закритому судовому засіданні; неподання або несвоєчасне подання для оприлюднення декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації), зазначення в ній завідомо неправдивих відомостей.

Вказаний перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності судді першої інстанції.

Згідно з ч.2 ст. 83 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" скасування або зміна судового рішення не тягне за собою дисциплінарної відповідальності судді, який брав участь у його ухваленні, крім випадків, коли порушення допущено внаслідок умисного порушення норм права чи неналежного ставлення до службових обов'язків.

Тобто, колегія суддів дійшла висновку, що скасовуючи ухвалу суду, тим самим виправлено процесуальну помилку суду першої інстанції.

Також, в матеріалах справи відсутні будь-які рішення суду або інші докази навмисного порушення закону суддею Федчишеном С.А. чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки.

Необхідно зазначити, що згідно ст. 84 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" право на звернення зі скаргою (заявою) щодо поведінки судді, яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, має кожен, кому відомі такі факти. Вища кваліфікаційна комісія суддів України затверджує та розміщує на своєму офіційному веб-порталі зразок скарги (заяви) щодо неналежної поведінки судді, який може використовуватися для повідомлення Вищій кваліфікаційній комісії суддів України відомостей про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов'язків чи присяги судді.

При цьому, колегія суддів вважає, що зазначена норма закону встановлює право, а не обов'язок звертатися з відповідною скаргою.

Відтак, виходячи з кола осіб яким належить право на звернення з скаргою, апелянт може сам ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді, шляхом звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питань, у зв'язку з цим апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького міського суду від 16 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до департаменту праці та соціального захисту населення Вінницької міської ради про визнання протиправними та незаконними дій, зобов'язання до вчинення дій, стягнення матеріальної та моральної шкоди, - скасувати.

Матеріали позовної зави направити до Вінницького міського суду для продовження розгляду.

В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Ухвала суду складена в повному обсязі 21 січня 2013 року.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.