Рішення № 28685230, 06.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-12/11808-2012 06.11.12

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто"

До Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "СТАТУС"

Про відшкодування шкоди в порядку регресу 4 520,69 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача Кірсанова К.О. -представник (дов. № 311-1-4/38 від 23.10.2011)

Від відповідача не з'явився

Суть спору:

Публічним акціонерним товариством "Українська страхова компанія "Гарант-Авто" заявлений позов до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "СТАТУС" про відшкодування шкоди в порядку регресу 4 520,69 грн.

Ухвалою суду від 30.08.2012 за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі №5011-12/11808-2012 та призначено розгляд справи на 14.09.2012.

В судове засідання 06.11.2012 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 06.11.2012 представник відповідача не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.11.2012 оголошено вступну та резолютивні частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.2009 в м. Києві по вул. Мельникова Асмоковець Д.І. керуючи автомобілем Рено д.н.№ АА 7375 не переконавшись в безпеці руху в результаті чого здійснив наїзд на автомобіль Заз-Деу д.н.№ 25368 КА.

Автомобіль Заз-Деу д.н.№ 25368 КА станом на 09.09.2009 було застраховано у Відкритому акціонерному товаристві "Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", відповідно до полісу № 19G-0235748 від 11.12.2008

Рішенням Загальних зборів акціонерів від 20.04.2011 змінено найменування Відкритого акціонерного товариства Українська страхова компанія "Дженералі Гарант", а саме: перейменовано на Публічне акціонерне товариство "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО"

Відповідно до постанови Печерського районного суду міста Києва від 30.10.2009 № 3-11250/09 гр Асмаковець Д.І. було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно із Звітом № C-1245 оцінку автомобіля Заз-Деу д.н.№ 25368 КА збиток, складає 5236,69 грн.

Відповідно до страхового акту № 90266 від 29.10.2009, пошкодження транспортного засобу марки Заз-Деу д.н .№ 25368 КА., внаслідок ДТП, яка сталася 09.09.2009 в м. Києві за участю застрахованого автомобіля, визнано позивачем страховим випадком.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування на виконання своїх зобов'язань за договором страхування № 19G-0235748, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 1307 від 04.11.2009 на суму 4 394,26 грн.

Між відповідачем (страховик) та гр. Асмаковець Д.І.. було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ/9969198.

03.02.2010 в порядку досудового врегулювання спору ВАТ „Українська страхова компанія "Дженералі Гарант"" звернулося до відповідача з претензією на суму 4794,26 грн. Проте відповідач залишив дану претензію без відповіді та задоволення.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 22 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Стаття 979 ЦК України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Відповідно до п.1 ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як встановлено судом, цивільно-правова відповідальність Асмаковець Д.І.., була застрахована у відповідача на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс ВВ/9969198)

Вина водія, який керував автомобілем Рено реєстраційний номер № АА7375СА, підтверджується постановою Печерського районного суду міста Києва від 30.10.2009.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Заз-Деу д.н.№ 25368 КА, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВВ/9969198), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування автотранспорту № №190-0231786 від 05.09.2008, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

Оскільки ліміт відповідальності страховика за полісом № ВВ/996918 становив 25 500,00 грн. та франшиза рівна 510,00 грн., до стягнення з відповідача підлягає 3 884,26 грн. (4794,26 грн. -510,00 грн. = 3884,26 грн.).

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У статті 979 ЦК України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний виплатити страхувальникові грошову суму (страхову виплату). Оскільки зобов'язання страховиків у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена ч.2 ст.625 ЦК України, зокрема сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. Проценти річних так само, як інфляційні втрати на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання. Така позиція викладена Верховним судом України в аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування.

Позивач, виплативши страхове відшкодування, отримав право регресної вимоги до відповідача на стягнення цієї суми, відтак, зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивач правомірно нарахував інфляційні втрати в сумі 376,77 грн. та 3% річних в сумі 259,66 грн., які підлягають до стягнення.

Таким чином, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню повністю у розмірі 4520,69 грн.

Частина 1 ст. 33 ГПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Судовий збір, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Статус" (02160, м. Київ, просп. Возз'єднання,15, офіс 109 , ідентифікаційний код 31201694) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "ГАРАНТ-АВТО" ( 01042, м. Київ, пров. Новопечерський,19/3, ідентифікаційний код 16467237) 4520(чотири тисячі п'ятсот двадцять) грн. 69 коп. страхового відшкодування, 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Л.В. Прокопенко

Првний текст рішення складено 20.11.2012