Рішення № 28683392, 15.01.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.01.13 р. Справа № 5006/17/115/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,

при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.

розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ

до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні

позивача: ОСОБА_1, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг

відповідача: ОСОБА_2, с.Забір'є

про: стягнення 11914,74грн. збитків

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

треті особи: не з'явились.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

15.01.2013р. з 10-35год. до 10-40год.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення 11914,74грн. збитків.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: договір добровільного страхування наземного транспорту №78а/10Кр(во) від 11.05.2010р.; постанову Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02.11.2010р. у справі №3-2736/2010; довідку ДАІ №8696784; заяву від 01.10.2010р. про настання події, що має ознаки страхового випадку; страховий акт №78а/10кр(во)-3 від 08.12.2010р.; висновок експертного дослідження №438-10/10 від 25.10.2010р.; розрахунок страхового відшкодування від 08.12.2010р.; рахунок-фактуру №5 від 04.10.2010р.; платіжне доручення №4060 від 09.12.2010р. на суму 11914,74грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.12.2012р. (а.с.1) до участі у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні: позивача - ОСОБА_1, м.Кривий Ріг, відповідача - ОСОБА_2, с.Забір'є.

02.01.2013р. від Моторного (транспортного) страхового бюро України на виконання вимог ухвали суду від 14.12.2012р. надійшов лист №33989/7-3-11 від 27.12.2012р. з додатком - Інформацією з єдиної централізованої бази даних МТСБУ про страхове покриття цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 (а.с.74-75).

09.01.2013р. на виконання вимоги ухвали господарського суду від 14.12.2012р. від Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим надійшов адміністративний матеріал №3-2736/2010 відносно ОСОБА_2 за ст.124 КпАП України, копії якого долучено до матеріалів даної справи (а.с.85-96).

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання 15.01.2013р. не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.70).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судове засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Треті особи вимог ухвали суду від 14.12.2012р. не виконали, будь-яких пояснень по суті спору не надали, хоча про вимоги суду були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, конверт (а.с.73, 84), а також належне підтвердження надіслання їм ухвали про порушення провадження у справі (а.с.1).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2010р. між АТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (далі - позивач) та ОСОБА_1 (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №78а/10Кр(во) (далі - Договір страхування, а.с.30-38), згідно з п.п.4, 5 якого позивачем застраховані майнові інтереси Страхувальника, пов'язані володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом марки SUBARY LEGACY, реєстраційний номер НОМЕР_1 (надалі - застрахований автомобіль). Пунктом 3 Договору страхування вигодонабувачем визначено ОСОБА_1. Згідно з п.16 Договору датою закінчення дії Договору є 10.05.2011р.

30.09.2010р. на перехресті вул.Горького - вул.Жуковського в м.Сімферополі відбулась дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП): гр-н ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом GEELY, державний номер НОМЕР_2, під час маневру заднім ходом скоїв зіткнення з застрахованим автомобілем, в результаті чого останній отримав пошкодження (довідка ДАІ №8696784, а.с.28).

Наявність вини ОСОБА_2 у порушенні п.10.9 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 02.11.2010р. у справі №3-2736/2010 (а.с.94).

Згідно з Висновком експертного дослідження №438-10/10 від 25.10.2010р. вартість матеріальної шкоди, спричиненої володільцю застрахованого автомобіля в результаті ДТП, складає 12351,65грн. (а.с.50-65). Під час розрахунку розміру шкоди коефіцієнт фізичного зносу експертом було прийнято рівним «0» (а.с.67).

Повна вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля склала 12584грн., що підтверджується рахунком-фактурою СПД ОСОБА_3 №5 від 04.10.2010р. (а.с 43).

Позивачем на підставі Договору страхування та заяви ОСОБА_1 від 01.10.2010р. (а.с.44-46) був складений страховий акт №78а/10кр(во)-3 від 08.12.2010р. (а.с.39-40), з розрахунку страхового відшкодування до якого (а.с.41) вбачається, що з суми вартості відновлювального ремонту - 12584грн. - позивачем була вирахувана сума франшизи, яка складає 669,26грн. (п.12.2 Договору), та на підставі зазначених документів платіжним дорученням №4060 від 09.12.2010р. виплачено на користь ПП ОСОБА_3 страхове відшкодування у сумі 11914,74грн. на ремонт застрахованого автомобіля (а.с.42).

Під час розрахунку експертом вартості матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок ДТП володільцю застрахованого автомобіля, коефіцієнт фізичного зносу приймався рівним нулю, і різниця між сумою шкоди, розрахованої експертом, і реальною вартістю відновлювального ремонту зумовлена лише різницею в сумі 200грн. між ціною на запчастини та витратні матеріали, прийнятою експертом, та ціною, встановленою на підприємстві, що здійснювало ремонт застрахованого автомобіля.

З огляду на викладене та на підставі аналізу умов Договору страхування, приписів ст.ст.22, 1192 ЦК України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування" суд дійшов висновку про те, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно.

Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.

Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За приписами ст.228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".

Відповідно до Інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ (а.с.75) цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 - страхувальника автомобіля марки GEELY, державний номер НОМЕР_2, на час скоєння ДТП (30.09.2010р.) була застрахована Приватним акціонерним товариством «Міська страхова компанія» на підставі Полісу серії ВЕ №3059855 з лімітом відшкодування за майнову шкоду 25500грн. та франшизою 00,0грн. Період дії полісу: 28.08.2010р. - 27.08.2011р.

Таким чином, з урахуванням приписів ст.ст.22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є Приватне акціонерне товариство «Міська страхова компанія», відповідач у даній справі.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи на підтвердження здійснення позивачем страхової виплати за Договором добровільного страхування наземного транспорту №78а/10Кр(во) від 11.05.2010р. і виникнення обов'язку відповідача відшкодувати завдану цим шкоду в порядку регресу згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВЕ №3059855, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 11914,74грн. збитків є обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача на підставі абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, згідно зі ст.ст.993, 1166, 1187, 1188, 1191 Цивільного кодексу України; ст. 228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, 20, 18, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; ст.ст.12, 22, 28, 29 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, ст.49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м.Київ до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення 11914,74грн. збитків - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» (83053, м.Донецьк, вул.Краснооктябрська, 111; код ЄДРПОУ 30244124) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8; р/р №26501253730302 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005, ЄДРПОУ 20474912) 11914,74грн. збитків, 1609,50грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 15.01.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 21.01.2013р.

Суддя Шилова О.М.