Постанова № 28682956, 06.06.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 р. Справа № 2а-16454/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потолової Г. В. . при секретарі - Тимцунік Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Західно-Донбаська ОДПІ звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості в розмірі 3268грн.62коп.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с.36). Заперечення проти позову не надав, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.

В матеріалах справи наявне клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Згідно ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справі у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За викладених обставин та відповідно до вимог ст.128 КАС України судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження, за наявними в ній доказами.

Суд, розглянувши подані документи, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду справи КП «Павлоградводоканал» має податковий борг перед Державним бюджетом України у розмірі 17062,6тис.грн., який виник внаслідок несплати самостійно визначених платником податкових зобов'язань.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - Закон 2181) все майно та майнові права КП «Павлоградводоканал» знаходяться в податковій заставі. У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано податкову заставу 17.10.2002 р. за № 973-553. Термін дії продовжено до 19.09.2012 р.

Позивач зазначає, що станом на 01.11.2010 р. мобілізовано в рахунок погашення податкового боргу 2620,7тис.грн., а саме: стягнення органами виконавчої служби - 316,5тис.грн., надання фінансової підтримки - 1700,0тис.грн., застосування адміністративного арешту - 40,0тис.грн., вилучення готівки - 481,8тис.грн., самостійна сплата - 82,4тис.грн.

У підрозділі примусового виконання рішень ВДВС Дніпропетровського ГУЮ станом на 01.11.2010 р. перебувають на виконанні виконавчі листи щодо звернення стягнення активи КП «Павлоградводоканал» на загальну суму 5347,40тис.грн.

Однак, як зазначає позивач, вжитими заходами Західно-Донбаської ОДПІ і боржником, податковий борг перед бюджетом повністю не погашено.

На виконання пп.7.4.4, п.7.4 ст.7 Закону № 2181 наказом ДПА України від 19.09.2003р. №439 (зареєстровано в Мінюсті України 13.10.2003р. №926/8247) затверджено Порядок використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення (далі - Порядок 439).

Згідно з пп. 4.5, 4.6 п. 4 Порядку 439 переведення платником податків прав вимоги боргу (дебіторської заборгованості), що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, укладеного в письмовій формі між платником податків та податковим органом.

Платник податків передає податковому органу всі документи, що свідчать про право вимоги і відповідає за недійсність переданої йому вимоги.

27.10.2010 року Західно-Донбаською ОДПІ прийнято рішення №29159/10/24 про продаж активів КП «Павлоградводоканал», які віднесені до додаткових джерел погашення податкового боргу платника податків (усі види дебіторської заборгованості, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення), згідно з пп.1.3 п.1 Порядку 439. Рішення вручено головному бухгалтеру підприємства під підпис 28.10.2010 р.

Матеріалами справи встановлено, що 28.10.2010 року між КП «Павлоградводоканал» (платник податків) та Західно-Донбаською ОДПІ (орган стягнення) укладено договір про переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків.

Відповідно до п.1.1 вказаного договору платник податків переводить на орган стягнення право вимоги дебіторської заборгованості, а орган стягнення набуває право вимоги дебіторської заборгованості, належне такому платнику податків відповідно до договору № 1015124 від 15.12.2006р., укладеного між платником податків КП «Павлоградводоканал» та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). За цим договором орган стягнення набуває право вимагати (замість платника податків) від дебітора сплати тільки основних зобов'язань в сумі 3268,62 грн. (пп.1.2 договору).

Згідно пп.1.4 Договору право вимоги засновано на наступних документах:

- довідка про стан заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення станом на 01.11.2010р.;

- договір про надання населенню послуг з водопостачання та водовідведення №1015124 від 15.12.2006р.;

- особовий рахунок №6-1015124, за яким сума заборгованості ОСОБА_2 за послуги з водопостачання та водовідведення перед КП «Павлоградводоканал» складає 3268грн. 62коп.

Згідно з п.п.4.8 п. 4 Порядку 439 Західно-Донбаською ОДПІ 28.10.2010 року ОСОБА_2 поштою направлено повідомлення №29238/10/24 про застосування заходів стягнення за рахунок додаткових джерел погашення податкового богу, в якому зазначалось про переведення на орган стягнення дебіторської заборгованості, яка виникла внаслідок несплати за послуги, надані згідно договору №1015124 від 15.12.2006р. Також вказано на необхідність сплатити заборгованість у розмірі 3268грн 62коп. в п'ятиденний термін з дати отримання даного повідомлення, яке вручено поштою відповідачу 12.11.2010р. за № 5141300728996.

Таким чином, на момент звернення до суду загальна сума узгодженого податкового боргу відповідача склала 3268грн.62коп., яку відповідач у встановлені терміни та в повному обсязі не сплатив.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд виходить з наступного.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини у даній адміністративній справі виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, в даному випадку, при розгляді справи, слід застосовувати норми раніше діючого законодавства, так як згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Згідно ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Відповідно до п.п.4.1.1, 4.1.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон 2181), що діяв на час виникнення правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

За приписами п.п. 2.1.4 Закону 2181 податкові органи є контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону 2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Згідно аб.1 пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 цього Закону для подання податкової декларації.

У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону 2181 вказано, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно п.п.3.1.1 ст.3 Закону 2181 активи платника можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Будь-які активи платника податків в силу п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» являються джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення.

Відповідно до п.7.4 ст.7 Закону 2181 у разі коли заходи з продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не привели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення органом стягнення може бути визначено продаж активів платника податків, попередньо переданих ним у тимчасове користування чи розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів, або сума заборгованості інших осіб перед платником податків, право на вимогу якої переводиться на орган стягнення, включаючи право на отримання основної суми депозиту або кредиту, а також доходу за ними.

Як зазначено вище, згідно з пп. 4.5, 4.6 п. 4 Порядку використання додаткових джерел погашення податкового боргу за рішенням органу стягнення № 439 переведення платником податків прав вимоги боргу (дебіторської заборгованості), що випливає з відносин платника податків з дебітором, на орган стягнення здійснюється на основі договору переведення права на отримання суми заборгованості інших осіб перед платником податків, укладеного в письмовій формі між платником податків та податковим органом.

Платник податків передає податковому органу всі документи, що свідчать про право вимоги і відповідає за недійсність переданої йому вимоги.

На час розгляду справи сума заборгованості у розмірі 3268 грн.62коп. ОСОБА_2 перед КП «Павлоградводоканал» у добровільному порядку не сплачена, відповідних доказів суду не надано, а тому підлягає примусовому стягненню.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 158-163, 183-2, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на розподільчий рахунок Державного казначейства у м. Павлограді (№34121999700032, УДКУ м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код платежу 24237540) заборгованість в розмірі 3268грн. 62 коп. (три тисячі двісті шістдесят вісім грн. 62 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови..

Суддя Г. В. Потолова