Постанова № 28682883, 06.11.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 листопада 2012 р. Справа № 2а/0270/4375/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

за участю секретаря судового засідання: Побережської В.В.

представника позивача: Михайленко А.Ю.

представника відповідача: Богатиря С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: відкритого акціонерного товариства "Брацлав"

до: державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області

про: оскарження та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось відкрите акціонерне товариство "Брацлав" з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Немирівському районі Вінницької області про оскарження та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю висновку податкового органу щодо виявлених порушень строків зарахування виручки згідно ст. ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю та просила суд позов задовольнити, посилаючись на викладені у позовній заяві обставини.

Окремо зазначила, що відповідачем не враховувався факт прийняття судовими інстанціями позовних заяв ВАТ "Брацлав" до нерезидентів, що має наслідком зупинення відповідних строків та нарахування пені за їх порушення.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, окремо зазначивши, що в ході проведення перевірки будь яких відомостей з приводу наявності позовних заяв резидента не було надано. А надані в судовому засіданні копії позовних заяв не є доказом їх прийняття судом до розгляду. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову, в зв'язку з наступним.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 11.06.2012 року, виданих ДПІ у Немирівському районі Вінницької області, відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання та наказу ДПІ у Немирівському районі Вінницької області від 01.06.2012 року № 93, працівниками податкового органу проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Брацлав" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.03.2012 року, результати якої оформлено актом від 30.07.2012 року № 406/22/05768237. ( а.с. 6- 47).

Згідно акту встановлено порушення вимог:

- ст. ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині прострочення 180 денного терміну надходження валютної виручки по контракту № 14Р від 24.11.2009 року з фірмою ООО "Брацлав РУ" (Російська Федерація), по контракту № 2/У від 07.03.2011 року з фірмою ООО "Брацлав РУ" (Російська Федерація), по контракту № 5-R від 09.08.2010 року з фірмою "Білгородський завод доїльних машин" (Російська Федерація), по контракту № 1-К від 25.01.2011 року з фірмою ООО "Брацлав-KZ" (Республіка Казахстан), по контракту № Д-2 від 22.06.2011 року з фірмою "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка), по контракту № Д-1 від 04.04.2011 року з фірмою "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка), по контракту № Д-3 від 18.08.2011 року з фірмою "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка), по контракту № 3-Р від 28.07.2010 року з фірмою ООО "Калідон" (російська Федерація).

- ст. 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" та п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" в частині невиконання вимог щодо порядку декларування валютних цінностей.

Враховуючи виявлені порушення, ДПІ у Немирівському районі Вінницької області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000082200, № 0000092200 від 13.08.2012 року, якими визначено суму грошового зобов'язання (пені) за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД у розмірі 214816,76 грн. та за застосовано штраф в сумі 680 грн. Дані рішення податкового органу одночасно є предметом оскарження у даній справі.

За висновками ДПІ у Немирівському районі Вінницької області, викладеними в акті перевірки, позивач порушив строки зарахування виручки при здійсненні розрахунків в іноземній валюті, за наступними контрактами:

- від 24.11.2009 року № 14Р укладеним з ООО "Брацлав РУ" (Російська Федерація) на поставку продукції - установка доїльна УІД-10 згідно ВМД № 4888 від 04.10.2010 року на суму 195165 руб. РФ з граничним терміном надходження валютних коштів 02.04.2011 року, установка доїльна УДЕ-16 згідно ВМД № 8051 від 14.12.2010 року на суму 507016,6 руб. РФ з граничних терміном надходженням валютних коштів 12.06.2011 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

- від 07.03.2011 року № 2/У укладеним з ООО "Брацлав РУ" (Російська Федерація) на надання послуг - маркетингові послуги по розповсюдженню та просуненню власної продукції на території РФ згідно акту надання послуг №1 від 01.02.2011 року на суму 2270302 руб. РФ. Відповідно до додаткової угоди від 02.09.2011 року про проведення взаємозаліку зустрічних вимог між двома сторонами було домовлено включити до взаєморозрахунків суму дебіторської заборгованості 2170301,89 руб. РФ, яка виникла по контракту № 3-Р від 21.03. 2011 року. В послідуючому за ВАТ "Брацлав" утворилася дебіторська заборгованість з граничним терміном повернення 09.10.2011 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

- від 09.08.2010 року № 5-R укладеним з ТОВ "Білгородський завод доїльних машин" (Російська Федерація) на поставку продукції - установка доїльна УДМ-200 та УДЕ-16 згідно ВМД № 6390 від 08.11.2012 року на суму 3924161,30 руб. РФ з граничним терміном надходження валютних коштів 07.05.2011 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

- від 25.01.2011 року № 1-К укладеним з ООО "Брацлав KZ" (Республіка Казахстан) на поставку продукції - стійлове обладнання ОС-00.000ПС згідно ВМД № 4550 від 14.04.2011 року на суму 36839 дол. США з граничним терміном надходження валютних коштів 11.10.2011 року та стійлове обладнання ОС-00.000ПС згідно ВМД № 10235 від 29.08.2011 року на суму 36839 дол. США з граничним терміном надходження валютних коштів 25.02.2012 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

- від 22.06.2011 року № Д-2 укладеним з "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка) на поставку продукції - установки індивідуальні доїльні УІД-10 згідно ВМД № 7463 від 23.06.2011 року на суму 22600 дол. США з граничним терміном надходження валютних коштів 20.12.2011 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

- від 04.04.2011 року № Д-1 укладеним з "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка) на поставку продукції - установки індивідуальні доїльні УІД-10 згідно ВМД № 5335 від 05.05.2011 року на суму 2400 дол. США з граничним терміном надходження валютних коштів 01.01.2011 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

- від 18.08.2011 року № Д-3 укладеним з "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка) на поставку продукції - установки індивідуальні доїльні УІД-10 згідно ВМД № 9964 від 22.08.2011 року на суму 13000 дол. США з граничним терміном надходження валютних коштів 18.02.2012 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

- від 28.07.2010 року № 3-Р укладеним з ООО "Калідон" (Російська Федерація) на поставку продукції - установки доїльні УДМ-200 згідно ВМД № 3810 від 10.09.2010 року на суму 2405161,66 руб. РФ з граничним терміном надходження валютних коштів 09.03.2011 року. Оплата в установлені терміни не надійшла і утворилась прострочена дебіторська заборгованість.

Доводи позивача про протиправність висновку податкового органу щодо виявлених порушень строків зарахування виручки згідно ст. ст. 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", що стало підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно ст. 2 цього Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

У разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Як вбачається з матеріалів справи, як доказ протиправності нарахування пені за порушення законодавства у сфері ЗЕД, позивач посилається на позовні заяви (а.с.82-91), подані до міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та арбітражного інституту Торгової палати м. Стокгольма.

Разом з тим, допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор податкового органу ОСОБА_3 пояснив, що на момент проведення перевірки, документи, які б підтверджували факт прийняття судом позовних заяв резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, не були надані, як і копії позовних заяв, що містяться в матеріалах справи.

Щодо належності та допустимості вказаних документів як доказів, суд зазначає, що вказані позовні заяви підтверджують лише факт направлення та жодним чином не свідчать про їх прийняття судами до розгляду. Для підтвердження факту прийняття судами позовних заяв суд зобов'язував представника позивача надати необхідні докази (судові рішення про відкриття провадження чи прийняття до провадження). Разом з тим представник позивача такі докази не надала.

Отже, встановлені в справі фактичні обставини жодним чином не свідчать про обґрунтованість доводів позивача щодо зупинення строків і пені згідно ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Також судом не береться до уваги надана позивачем практика Вищого адміністративного суду та Верховного суду України як доказ обґрунтованості позовних вимог, оскільки зміст наданих судових рішень підтверджує позиція суду про те, що належними доказами можливості зупинення строків і пені відповідно до ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" є докази прийняття судами позовних заяв до провадження, а не лише наявність таких заяв.

Що стосується дотримання вимог Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" та Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами"

Згідно ст. 1 Указу Президента України "Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами" суб'єктів підприємницької діяльності України, незалежно від форм власності, у десятиденний строк зобов'язано продекларувати у Національному банку України наявність (або відсутність) з визначенням сум усіх належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, в тому числі одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України та подати Головній державній податковій інспекції України декларацію щодо сум на їх рахунках у банках та інших іноземних фінансових установах, а також щодо сум надходжень валютних цінностей у вигляді доходів (дивідендів), одержаних у результаті здійснення підприємницької діяльності за межами України.

Надалі декларування суб'єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, наявності належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України, здійснюється щоквартально.

Згідно з п. 1 ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Як вбачається з матеріалів справи, ВАТ "Брацлав" 20.07.2011 року за № 17 зареєструвало в податковій інспекції довідку про відсутність за межами України валютних цінностей та майна. Однак, під час перевірки встановлено, що станом на 01.07.2011 року у підприємства рахувалась прострочена дебіторська заборгованість по контракту № 14-Р від 24.11.2009 року із нерезидентом фірмою ООО "Брацлав РУ" (Російська Федерація) в сумі 507016,6 руб. РФ та по контракту № 5R від 09.08.2010 року із нерезидентом фірмою "Білгородський завод доїльних машин" (Російська Федерація) в сумі 572215,10 руб. РФ.

Також ВАТ "Брацлав" 19.10.2011 року за № 30 зареєструвало в податковій інспекції довідку про відсутність за межами України валютних цінностей та майна. Однак, перевіркою встановлено, що станом на 01.10.2011 року у підприємства рахувалась прострочена дебіторська заборгованість по контракту № 5-R від 09.08.2010 року із нерезидентом фірмою "Білгородський завод доїльних машин" (Російська Федерація) в сумі 248911,10 руб. РФ.

В подальшому, позивачем подано декларацію про валютні цінності, доходи та майно, що належать резидентам України і знаходяться за її межами, вх. № 626 від 21.02.2012 року (довідка про проведення декларування подана до регіонального управління НБУ 24.02.2012 року). В розділі 3.5 товари (роботи, послуги), що експортовані резидентом за межі України з оплатою в іноземній валюті за які на звітну дату не надійшли в установлені законодавством терміни валютні кошти було вказано суму 2170301,89 руб. РФ по розрахунках з фірмою ООО "Брацлав РУ" (Російська Федерація). Однак, перевіркою встановлено, що станом на 01.01.2012 року у підприємства рахувалась прострочена дебіторська заборгованість по контракту № 5-R від 09.08.2010 року із нерезидентом фірмою "Білгородський завод доїльних машин" (Російська Федерація) в сумі 248911,10 руб. РФ, прострочена дебіторська заборгованість по контракту № Д-2 від 22.06.2011 року із нерезидентом фірмою "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка) в сумі 22600 дол. США та прострочена дебіторська заборгованість по контракту № Д-1 від 04.04.2011 року із нерезидентом фірмою "Rishmili-all exporimport" (Домініканська Республіка) в сумі 1130 дол. США.

Таким чином, під час перевірки податковим органом та в судовому засіданні встановлено, що позивачем при наявності простроченої дебіторської заборгованості по вищенаведеним контрактам не декларувались суми валютних цінностей, доходи та майно, що належать резидентам України і знаходяться за її межами.

Пунктом 2 ст. 16 Декрету Кабінету Міністрів "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" встановлено відповідальність за порушення валютного законодавства, а саме до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Згідно пп. 2.7 п. 2 постанови НБУ "Про затвердження Положення про валютний контроль" невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: - порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Порушенням строків декларування валютних цінностей та іншого майна є неподання до податкових органів Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами.

Невиконання резидентом вимог щодо порядку декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні відповідачем надано достатніх аргументів та доводів, які свідчать, що оскаржувані рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Альчук Максим Петрович