Ухвала суду № 28682625, 13.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/19579/11

№ К/9991/19579/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Рибченка А.О., при секретарі: Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12.07.2010

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011

у справі № 2а-1775/10/2370 Черкаського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський агропродукт»

до Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12.07.2010, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.03.2010 № 0000122301/0.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що факт недоведеності сплати сум ПДВ до бюджету за фактично здійсненими господарськими операціями контрагентом платника податків не може впливати на правомірність формування ним податкового кредиту за такими операціями, який у подальшому відповідно до підпунктів 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 пункту 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі -Закон № 168/97-ВР) був врахований при визначенні чистої суми податкових зобов'язань та суми бюджетного відшкодування, яка підлягає поверненню.

У касаційній скарзі ДПІ у Катеринопільському районі Черкаської області просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за податковою декларацією за грудень 2009 року у розмірі 328087,00 грн. згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 18.03.2010 № 0000122301/0 стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 15.03.2010 № 22/23-017/35821448. Згідно з цим актом підприємство порушило норми підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 ст.7 Закону № 168/97-ВР, що мало наслідком завищення від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та податкового кредиту за листопад 2009 року на суму 328087,00 грн., а також завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2009 року у розмірі 328087,00 грн. Вказані порушення мали місце за господарськими операціями з поставки соняшникової олії позивачу ТОВ «Промсвітгруп», в якого ДПІ була виявлена розбіжність у зв`язку з невідображенням у податковій звітності податкових зобов`язаннями з ПДВ за листопад 2009 року у сумі 328087,00 грн. за вказаними господарськими операціями, що стало наслідком висновку про завищення суми податкового кредиту позивачем за листопад 2009 року на цю суму, згідно акту перевірки від 26.02.2010 № 19/23-4/35821448.

У відповідності до пункту 1.8 ст.1 Закону № 168/97-ВР бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

У судовому процесі встановлено, що на виконання контракту від 06.10.2009 № CSFO/UKR/2009/P0032, укладеного між позивачем та ТОВ «Промсвітгруп», останнім було поставлено позивачу соняшникову олію на загальну суму 1640436,98 грн. (у т.ч. ПДВ -328087,39 грн.). За наслідками поставки ТОВ «Промсвітгруп» виписав позивачу податкові накладні, ПДВ у вартості яких позивач включив до складу податкового кредиту за листопад 2009 року та у подальшому до бюджетного відшкодування за грудень 2009 року. Виконання вказаного контракту підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових та податкових накладних (а.с. 28-44 т.1), товарно-транспортними накладними, сертифікатами якості на партію вантажу, актами пропарки автоцистерни, санітарних паспортів (а.с. 45-88 т.1).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (абзац перший підпункту 7.4.5 пункту 7.4 цієї статті у редакції Закону України від 25.03.2005 р. № 2505-IV).

При цьому законодавцем презумується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку, якщо не буде доведено інше. У силу норми частини 2 ст. 71 КАС України обов'язок доказування невідповідності наданих платником податків документів податкового обліку фактичним даним покладається на податковий орган як суб'єкта владних повноважень.

За змістом наведених норм право платника податку на включення сум ПДВ, сплачених у вартості отриманих товарів (послуг), до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання платником податку у інших платників цього податку товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям господарської діяльності платника податку; підтвердження податковою накладною, виписаною постачальником -платником податку, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР) суми нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. (підпункт 7.7.2 пункту 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР).

Згідно з підпунктом 7.7.4 цієї статті платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Вищенаведені норми не ставлять у залежність право платника податку на формування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування від фактичної сплати сум ПДВ до бюджету іншим платником податку -постачальником товару по всьому ланцюгу поставки, якщо цей платник (покупець) сплатив податок в ціні придбаних товарів (послуг), а реальність поставок у судовому процесі не спростована.

На підставі досліджених у судовому процесі доказів, а саме: видаткових та податкових накладних (а.с. 28-44 т.1), товарно-транспортними накладними, сертифікатами якості на партію вантажу, актами пропарки автоцистерни, санітарних паспортів (а.с. 45-88 т.1), оцінка яким дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, з врахуванням доказів подальшої поставки позивачем у режимі експорту отриманої продукції компанії «Альфа Трейдінг Лімітед», а саме: копіями контракту з компанії «Альфа Трейдінг Лімітед»від 21.09.2009, договору доручення на митне оформлення товару від 16.09.2009, договору про надання послуг по перевалці олії соняшникової від 01.09.2009, виписок по валютному рахунку позивача, інвойсу, фітосанітарного сертифікату - суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про підтвердження факту поставки товару (олії) позивача та подальшу поставку цього товару.

Щодо не відповідності особи, уповноваженої на здійснення операцій з поставки від імені ТОВ «Промсвітгруп», яка фактично підписала податкові накладні та інші первинні документи, враховані позивачем в податковому обліку, із вказаним в цих документах директором цього товариства Благієвим С.Г., то оцінка цієї обставини судами попередніх інстанцій як такої, що не позбавляє права позивача на податковий кредит сплачених сум ПДВ за такими податковими накладними, з огляду на встановлений в судовому процесі факт поставки відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій в постанові від 21.01.2011 у справі за позовом ТОВ «СІБ»до ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська про визнання недійсним податкового повідомленн-рішення, згідно з якою неналежним чином оформлена (підписана невідомою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Катеринопільському районі Черкаської області залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12.07.2010 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2011 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: А.О. Рибченко М.І. Костенко