Ухвала суду № 28682234, 16.01.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" січня 2013 р. м. Київ К-33676/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Острович С.Е., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Бір"(далі -Товариство)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2010

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010

у справі № 2а-42905/09/2070

за позовом Товариства

до державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова (далі -ДПІ)

про скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про скасування податкового повідомлення-рішення від 01.04.2009 № 0000382310/0 (від 12.06.2009 № 0000382310/1, від 18.08.2009 № 0000382301/2, від 23.10.2009 № 0000382310/3), за якими Товариству визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 933 174 грн. (у тому числі 622 116 грн. за основним платежем та 311 058 грн. за штрафними санкціями).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2010 позов задоволено частково; оспорювані податкові повідомлення-рішення скасовано в частині нарахування позивачеві податкового зобов'язання з названого податку в сумі 769 710 грн. (у тому числі 513 140 грн. за основним платежем та 256 570 грн. за штрафними санкціями). У прийнятті цієї постанови суд виходив з того, що придбання позивачем товарів та послуг у товариства з обмеженою відповідальністю «КП «Фасад»(далі -ТОВ «КП «Фасад»), а також використання цих товарів і послуг у господарській діяльності позивача підтверджується документально, тоді як формування даних податкового обліку за операціями з товариством з обмеженою відповідальністю «Техностар 2005»(далі -ТОВ «Техностар 2005») після скасування його державної реєстрації є неправомірним.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 назване рішення суду першої інстанції скасовано частково; у позові відмовлено повністю з мотивів фіктивності правочинів, укладених позивачем та ТОВ «КП «Фасад», як таких, що не спрямовані на настання відповідних ним правових наслідків; в решті висновків апеляційний суд погодився з судом першої інстанції.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України Товариство просить скасувати оскаржувані судові акти попередніх інстанцій та повністю задовольнити позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків судів нормам матеріального права та дійсним обставинам справи.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Для цілей оподаткування податком на прибуток під валовими витратами у розумінні пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абзацу четвертного підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наведені законодавчі положення дають підстави для висновку про те, що визначальною умовою виникнення у платника права на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат, окрім належного документального оформлення господарської операції, є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Як встановлено судами обох інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ДПІ було проведено планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 30.09.2008. За наслідками цієї перевірки було складено акт від 19.03.2009 № 754/23-104/33677144 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.04.2009 № 0000382310/0, згідно з якими позивачеві було донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 933 174 грн. (у тому числі 622 116 грн. за основним платежем та 311 058 грн. за штрафними санкціями) у зв'язку з невизнанням ДПІ права позивача на відображення у складі валових витрат у перевіреному періоді вартості тари та послуг із сортування пакування, перестарці та вибраковці продукції в рамках господарських правовідносин з ТОВ «КП «Фасад»та ТОВ «Техностар-2005».

Наведену правову позицію податковий орган мотивує тим, що:

спірні контрагенти не мають в наявності матеріально-технічної бази та трудових ресурсів для вчинення об'єктивно необхідних дій для поставки спірних робіт та послуг, позаяк у цих постачальників відсутні основні фонди, чисельність працюючих дорівнює нулю;

ТОВ «КП «Фасад»не задекларувало відповідну суму податкових зобов'язань за спірними операціями з Товариством; ТОВ «Техностар 2005»взагалі не звітує до податкового органу з 2005 року;

постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 29.11.2006 у справі № 2-а-284-1/09 було визнано недійсним статут ТОВ «Техностар 2005»та його свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ у зв'язку з реєстрацією цього товариства на підставну особу без наміру здійснювати реальну підприємницьку діяльність.

Суд апеляційної інстанції, оцінивши вказані обставини у сукупності та дослідивши наявні у справі документи, подані платником на підтвердження понесених витрат, по взаємовідносинам за названими контрагентами, дійшов обґрунтованого висновку, що первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій Товариства з його контрагентами, діяльність яких має ознаки фіктивності.

У матеріалах справи відсутні докази того, що при укладенні договорів з ТОВ «Техностар 2005»та ТОВ «КП «Фасад»Товариство діяло з проявом розумності та обачливості у сфері ділового обороту (зокрема, шляхом витребування у цих контрагентів установчих документів, перевірки наявності їх державної реєстрації, вчинення дій з перевірки реальності існування цих підприємств як суб'єктів господарювання та повноважень осіб, що представляють їх інтереси тощо).

Оскільки доводи Товариства про незаконність донарахування його податку на прибуток не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, то суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про здійснення платником дій, спрямованих на необґрунтоване отримання податкової вигоди у вигляді безпідставного зменшення бази оподаткування податку на прибуток, та правомірно відмовив у позові Товариства.

Доводи касаційної скарги відтворюють позицію платника по справі, не спростовують висновків апеляційного суду та спрямовані на переоцінку вже досліджених та оцінених судом обставин та матеріалів справи.

Порушення норм матеріального чи процесуального права, які є підставою для скасування оскаржуваної постанови апеляційного суду, судом касаційної інстанції не встановлені.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Бір" залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2010 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 у справі № 2а-42905/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:С.Е. Острович І.В. Приходько