Постанова № 28681764, 15.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа № 5017/1990/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого -Панової І.Ю.,суддів -Білошкап О.В., Хандуріна М.І.,за участю представників сторін:

Генеральної прокуратури України - Баклан Н.Ю.,

ПАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" - Новікової Т.О.,

ДСК "Чорноморське морське пароплавство" - Диковицької Ю.Ю.,

Міністерства інфраструктури України - Глєбова С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2012р. та рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2012р. по справі №5017/1990/2012 за позовом Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" та Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" про визнання недійсним інвестиційного договору,-

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.09.2012 року задоволено позов Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" та Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" про визнання недійсним інвестиційного договору від 25.12.2006р., укладеного між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" та Приватним акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець", стягнуто з кожного з відповідачів витрати по сплаті судового збору в сумі 536,50 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2012р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" залишено без задоволення. Рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2012р. залишено без змін, викладено пункт 2 (другий) резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Визнати недійсним інвестиційний договір від 25.12.2006р., укладений між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" та Закритим акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець".

Приватне акціонерне товариство "Футбольний клуб "Чорноморець" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2012р. та рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2012р. скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25 грудня 2012р. продовжено строк розгляду касаційної скарги та відкладено розгляд справи на 15.01.2013р.

Заслухавши доповідь судді Білошкап О.В., вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Одеської області від 09.07.2012р. порушено провадження по справі за позовом Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" та Закритого акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" про визнання недійсним інвестиційного договору від 25.12.2006р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.09.2012 року задоволено позов Чорноморського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" та Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець", визнано недійсним інвестиційний договір від 25.12.2006р., укладений між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" та Приватним акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець".

При цьому суд першої інстанції виходив з того, що на час укладення спірного договору Закрите акціонерне товариство "ФК "Чорноморець" не було включено до реєстру кредиторів ДСК "Чорноморське морське пароплавство" та не подало заяву про участь у санації боржника; згідно плану санації ДСК "ЧМП", затвердженому 19.08.2008р. господарським судом Одеської області, можливість передачі у власність нерухомого майна державного підприємства, а саме - міжрейсової бази моряків по вул. С. Варламова, 30, у м. Одеса, не передбачена; п.5 плану санації передбачена можливість відчуження майна боржника тільки шляхом проведення відкритих торгів та за погодженням Мінтрансзв'язку України, всі дії керуючого санацією повинні бути регламентовані в плані санації, схваленому кредиторами та погодженому органом, уповноваженим управляти державним майном, інвестиційний договір від 25.12.2006р. укладений без згоди комітету кредиторів, крім цього, в матеріалах справи відсутні докази отримання дозволу Мінтрансзв'язку України на укладення договору про відчуження державного майна всупереч вимогам Закону України "Про управління об'єктами державної власності", а при укладенні оспорюваного договору порушені вимоги ст.ст.17,20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Крім того, як встановили суду попередніх інстанцій, позивач дізнався про порушення прав у зв'язку з одержанням листа керуючого санацією ДСК "ЧМП" від 19.06.2012р., а прокурор - із наступного звернення Міністерства інфраструктури України, тому строк позовної давності відповідно до ч.1 ст.261 ЦК України не був пропущений та для застосування позовної давності підстави відсутні.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, яким визнано недійсним інвестиційний договір від 25.12.2006р., послався на законність та обґрунтованість рішення суду, оскільки висновки суду відповідають обставинам справи та прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Водночас, суд апеляційної інстанції змінив резолютивну частину рішення суду першої інстанції, виклавши п.2 в наступній редакції: "Визнати недійсним інвестиційний договір від 25.12.2006р., укладений між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" та Закритим акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець", у зв'язку із помилковим зазначенням стороною визнаного недійсним інвестиційного договору від 25.12.2006р. Приватне акціонерне товариство "ФК "Чорноморець" замість Закритого акціонерного товариства "ФК "Чорноморець".

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Державна судноплавна компанія "Чорноморське морське пароплавство" є державним унітарним підприємством і діє як державне комерційне підприємство, що засновано на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (станом на 25.12.2006р. -Міністерство транспорту та зв'язку України).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2003р. порушено провадження по справі №4-5-32-24-2/136-03-5080 про банкрутство ДСК "ЧМП".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.02.2006р. введено процедуру санації ДСК "ЧМП". Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.04.2006р. керуючим санацією ДСК "ЧМП" призначено Президента ДСК "ЧМП" Кожевіна Є.Н.

З матеріалів справи вбачається, що 25.12.2006р. між ДСК "ЧМП" в особі Президента компанії Кожевіна Є.Н. та ЗАТ "Футбольний клуб "Чорноморець" (Інвестор) в особі в.о. президента Маруса О.Г. укладений інвестиційний договір, відповідно до п. 2.1 якого інвестор за рахунок власних та/або залучених коштів (у т.ч. банківських кредитів) зобов'язаний здійснити інвестиційний проект з подальшим розподілом результатів здійсненої інвестиційної діяльності в порядку та на умовах, що визначаються цим договором та/або додатковими угодами до нього.

27.12.2006р. сторони підписали додаткову угоду до інвестиційного договору від 25.12.2006р., якою внесли зміни та доповнення до п. 5.2 інвестиційного договору від 25.12.2006р. та яка є його невід'ємною частиною.

Відповідно до умов вказаного інвестиційного договору інвестор мав здійснити інвестиції в реконструкцію будівлі спального корпусу №2 Міжрейсової бази моряків в комплексі з вбудовано-прибудованими нежилими приміщеннями та інженерною інфраструктурою, що розташовані за адресою: м. Одеса, вул. С. Варламова, 30 на земельній ділянці загальною площею 5,2359 га та належить ДСК "ЧМП".

У зв'язку із прийнятими на себе зобов'язаннями інвестор отримує у власність 80 % всіх приміщень будівель і споруд, які є результатом здійснення інвестиційного проекту (п. 4.4 інвестиційного договору), а також інвестор (ЗАТ "ФК "Чорноморець") має отримати додатково у власність частину будівель, середньоринкова вартість якої дорівнює 3 (трьом) мільйонам гривень, в разі несвоєчасного повернення компанією отриманих від інвестора 3-х мільйонів гривень (п. 5.3 інвестиційного договору).

Відповідно до п.5.2 інвестиційного договору (в редакції додаткової угоди від 27.12.2006р.) інвестор протягом 30 днів з дати підписання договору перераховує ДСК "ЧМП" грошові кошти в розмірі 3 млн. гривень на спеціальний рахунок, відкритий для проведення санації та розрахунків з кредиторами. Після здійснення інвестиційного проекту та оформлення права власності сторін на частини будівель згідно п.4.4 договору ДСК "ЧМП" повертає грошові кошти в сумі 3 млн. гривень протягом 30 днів з дати введення об'єкта в експлуатацію. В разі несвоєчасного повернення коштів у власність інвестора додатково оформляється частина будівель вартістю 3 млн. гривень, а площа приміщень, що оформлюється у власність ДСК "ЧМП", відповідно зменшується.

Відповідно до ч.ч.2,4,5 ст.18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заходами щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, можуть бути: реструктуризація підприємства; перепрофілювання виробництва; закриття нерентабельних виробництв; відстрочка та (або) розстрочка платежів або прощення (списання) частини боргів, про що укладається мирова угода; ліквідація дебіторської заборгованості; реструктуризація активів боржника відповідно до вимог цього Закону; продаж частини майна боржника; зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника, зокрема шляхом переведення на нього боргу (частини боргу) та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; виконання зобов'язань боржника власником майна боржника та його відповідальність за невиконання взятих на себе зобов'язань; продаж майна боржника як цілісного майнового комплексу (для недержавних підприємств); одержання кредиту для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, які звільняються згідно з планом санації, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок реалізації майна боржника; звільнення працівників боржника, які не можуть бути задіяні в процесі реалізації плану санації; інші способи відновлення платоспроможності боржника. План санації розглядається комітетом кредиторів, який скликається керуючим санацією в чотирьохмісячний строк з дня винесення господарським судом ухвали про санацію, якщо інше не передбачено цим Законом. План санації вважається схваленим, якщо за нього на засіданні комітету кредиторів таке рішення було підтримано більш як половиною голосів кредиторів - членів комітету кредиторів. Комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень: схвалити план санації та подати його на затвердження господарського суду; відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про звільнення керуючого санацією від виконання ним обов'язків та про призначення нового керуючого санацією. Схвалений комітетом кредиторів план санації та протокол засідання комітету кредиторів подаються керуючим санацією в господарський суд на затвердження не пізніше п'яти днів з дня проведення засідання комітету кредиторів. Керуючий санацією зобов'язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків. Господарський суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, план санації ДСК "ЧМП" був схвалений комітетом кредиторів на засіданні 18.08.2006р., погоджений з Міністерством транспорту та зв'язку України 17.08.2006р., затверджений ухвалою господарського суду Одеської області по справі №4-5-32-24-2/136-03-5080 про банкрутство ДСК "ЧМП" 19.08.2008р.

Таким чином, спірний договір був укладений в період дії процедури санації ДСК "ЧМП", однак до затвердження плану санації боржника.

Відповідно до ч.2 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" рішення про погодження кандидатури керуючого санацією, вибір інвестора (інвесторів), схвалення плану санації боржника приймає комітет кредиторів.

Як встановили суди, в плані санації ДСК "ЧМП", схваленому на засіданні комітету кредиторів 18.08.2006р., ЗАТ "ФК "Чорноморець" не визначається як інвестор, при цьому зміни в план санації в подальшому стосовно інвестора ЗАТ "ФК "Чорноморець" та інвестиційного договору не вносились.

Відповідно до ч.9 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" власник майна боржника (орган управління майном боржника) не може обмежувати повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника. Значні угоди та угоди, щодо яких є заінтересованість, укладаються керуючим санацією тільки за згодою комітету кредиторів, якщо інше не передбачено цим Законом або планом санації.

Згідно ч.8 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про надання згоди на укладення арбітражним керуючим угод боржника, щодо яких є заінтересованість.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2006р. Кожевін Є.Н. -Президент ДСК "ЧМП" був призначений керуючим санацією ДСК "ЧМП", отже станом на 25.12.2006р. Кожевін Є.Н. виконував обов'язки керуючого санацією ДСК "ЧМП".

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній з 14.12.2006р.) значні угоди - угоди щодо розпорядження майном боржника, балансова вартість якого перевищує один відсоток балансової вартості активів боржника на день укладення угоди; угоди, щодо яких є заінтересованість - угоди, сторонами яких є заінтересовані особи зі сторони боржника, керуючого санацією чи кредиторів. Заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі і звільнені з роботи за рік до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які знаходяться у родинних стосунках із зазначеними особами та підприємцем (фізичною особою) - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки. Для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно керуючого санацією чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Оскільки при укладенні договору 25.12.2006р. Кожевін Є.Н. діяв як Президент ДСК "ЧМП" (керівник боржника) згідно його преамбули та станом на 25.12.2006р. він вже був призначений керуючим санацією ДСК "ЧМП", суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що оспорюваний інвестиційний договір є угодою, щодо якої є заінтересованість, оскільки стороною договору є Президент ДСК "ЧМП" (керівник), котрий є заінтересованою особою стосовно боржника у розумінні ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З урахуванням вимог ч.9 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" укладення інвестиційного договору від 25.12.2006р. вимагало згоди комітету кредиторів, інше не передбачено цим Законом або планом санації ДСК "ЧМП".

Як встановили суди попередніх інстанцій, інвестиційний договір від 25.12.2006р. був укладений без згоди комітету кредиторів ДСК "ЧМП" в порушення вимог ч.9 ст.17, ст.18 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що є підставою для визнання його недійсним за ч.1 ст.203 ЦК України, ч.ч.1,3 ст.215 ЦК України.

Крім цього, як вірно встановили суди попередніх інстанцій, інвестиційний договір від 25.12.2006р. укладений з порушенням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки дії керуючого санацією ДСК "ЧМП" з розпорядження майном боржника в процедурі санації не були регламентовані в плані санації, схваленому кредиторами, не були погоджені з Міністерством транспорту та зв'язку України як органом, уповноваженим управляти майном боржника, яке є державним.

Колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що оспорюваний інвестиційний договір по суті є угодою, що спрямована на відчуження державного майна, оскільки ним передбачалась передача у власність особи, яка не була інвестором боржника в процедурі санації, 80% приміщень спального корпусу №2 МБМ, та сплата інвестором боржнику 3 млн. грн. для розрахунків з кредиторами.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою відновлення платоспроможності боржника та задоволення вимог кредиторів план санації може передбачати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Керуючий санацією після проведення інвентаризації та оцінки майна боржника має право почати продаж частини майна боржника на відкритих торгах. Заходи до забезпечення вимог кредиторів стосовно частини майна боржника, яка підлягає продажу згідно з планом санації, скасовується ухвалою господарського суду. Майно боржника, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права. Продаж частини майна боржника - державного підприємства в процедурі санації проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Суди попередніх інстанцій правомірно вказали на те, що схваленим комітетом кредиторів та погодженим Міністерством планом санації ДСК "ЧМП" не передбачалась можливість передачі у власність будь-якої особи спального корпусу №2 МБМ, що є складовою частиною єдиного майнового комплексу - "Міжрейсова база моряків" -державного майна.

Відповідно до п.5 плану санації відчуження майна ДСК "ЧМП" може проводитись тільки шляхом відкритих торгів та за додатковим погодженням Міністерства.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, інвестиційний договір від 25.12.2006р. був укладений без отримання погодження Мінтрансзв'язку України, до повноважень якого згідно із ст.ст.4,6 Закону України "Про управління об'єктами державної власності" (в редакції, чинній станом на 25.12.2006р.), входить управління майном, що є у державній власності.

Відповідно до ст.326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ч.5 ст.75 Господарського кодексу України (в редакції, чинній на дату укладення договору) державне комерційне підприємство не має права безоплатно передавати належне йому майно іншим юридичним особам чи громадянам, крім випадків, передбачених законом. Відчужувати, віддавати в заставу майнові об'єкти, що належать до основних фондів, здавати в оренду цілісні майнові комплекси структурних одиниць та підрозділів державне комерційне підприємство має право лише за попередньою згодою органу, до сфери управління якого воно входить, і, як правило, на конкурентних засадах.

Відповідно до ч.2 ст.141 Господарського кодексу України управління об'єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

Як встановили суди попередніх інстанцій, при укладенні спірного інвестиційного договору не було дотримано вимог ч.2 ст.75 ГК України, ч.2 ст.141 ГК України, оскільки договором передбачено відчуження частини майнового об'єкту (МБМ) без попередньої згоди Мінтрансзв'язку України як органу, до сфери управління якого належало ДСК "ЧМП".

Крім цього, судами встановлено, що станом на дату укладення спірного договору все нерухоме майно ДСК "ЧМП" знаходилось у податковій заставі, у зв'язку з чим відчуження такого майна або його частини могло відбутися тільки за згодою податкового органу (ДПІ у Приморському районі м.Одеси), що підтверджується листом ДПА в Одеській області від 21.06.2011р.

За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про наявність підстав для визнання інвестиційного договору від 25.12.2006р., укладеного між Державною судноплавною компанією "Чорноморське морське пароплавство" та Закритим акціонерним товариством "Футбольний клуб "Чорноморець" недійсним, у зв'язку з недотриманням при його укладанні вимог чинного законодавства.

Судом апеляційної інстанції правомірно не взяті до уваги доводи скаржника про недоведеність обставини укладання спірного договору як значної угоди, оскільки прокурор та позивач не вказували на значність інвестиційного договору як обставину, що свідчить про його недійсність в контексті дотримання при його укладенні вимог ч.9 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Крім цього, такі мотиви відсутні в оскарженому рішенні, а в мотивувальній частині рішення не встановлювались факти, що мають значення для визнання спірного договору значною угодою.

Крім того, суд апеляційної інстанції правильно відхилив твердження заявника про те, що під час процедури санації майно боржника ДСК "ЧМП" вибуло з управління Мінтрансзв'язку України відповідно до ч.ч.4,5,9 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" .

Відповідно до ч.ч.4,5,9 ст.17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції, чинній з 14.12.2006р.) з дня винесення ухвали про санацію: керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону; припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей; арешт на майно боржника та інші обмеження дій боржника щодо розпорядження його майном можуть бути накладені лише в межах процедури санації, у разі, якщо вони не перешкоджають виконанню плану санації та не суперечать інтересам конкурсних кредиторів. Керуючий санацією має право: розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом; укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди; подавати заяви про визнання угод, укладених боржником, недійсними. Власник майна боржника (орган управління майном боржника) не може обмежувати повноваження керуючого санацією щодо розпорядження майном боржника.

Отже з 24.02.2006р. (дати винесення ухвали про введення санації ДСК "ЧМП") припинились повноваження органів управління ДСК "ЧМП" як юридичної особи, зокрема, Президента ДСК "ЧМП", а не повноваження органу управління майном боржника, яким залишилось Міністерство, оскільки правовий титул нерухомого майна ДСК "ЧМП" як державного не змінився.

Стосовно пропуску прокурором та позивачем строку позовної давності для звернення до суду з позовом про визнання недійсним інвестиційного договору, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що загальний строк позовної давності не був пропущений, виходячи з підтвердженості матеріалами справи цієї обставини, крім того, підстав для застосування судом позовної давності не вбачається, оскільки за змістом ст.267 ЦК України (ч.4) для цього необхідна заява сторони про застосування позовної давності. Між тим, до прийняття судом першої інстанції рішення такої заяви ПрАТ "ФК "Чорноморець" не надало, а наведені ним доводи на користь пропуску строку позовної давності не є заявою про її застосування у розумінні ч.4 ст. 267 ЦК України та поєднані з запереченнями проти позову по суті спірних правовідносин, тобто спрямовані на доведення законності спірного правочину.

Відповідно до статті 111-7 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або в постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням вищезазначеного, виходячи із меж перегляду справи касаційною інстанцією, встановлених ст. 111-7 ГПК України, відповідно до яких правова оцінка обставин та достовірності доказів є виключно прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів прийшла до висновку, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно дослідили всі обставини, що мають значення для справи, надали їм належну правову оцінку та правомірно визнали інвестиційний договір від 25.12.2006р. недійсним у зв'язку з недотриманням при його укладанні вимог чинного законодавства.

Тому постанова Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2012р. та рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2012р. є законними та обґрунтованими і підстав для їх скасування немає.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, які викладені в оскаржуваних рішеннях.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Футбольний клуб "Чорноморець" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2012р. та рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2012р. по справі №5017/1990/2012 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді:Білошкап О.В. Хандурін М.І.