Постанова № 28681685, 15.01.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2013 р. Справа № 5027/447-б/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючого), Катеринчук Л.Й. (доповідача), Коробенка Г.П.розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сведбанк"на постанову та ухвалуЛьвівського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року господарського суду Чернівецької області від 27.08.2012 року у справі господарського суду№ 5027/447-б/2012 Чернівецької областіза заявоюПублічного акціонерного товариства "Сведбанк"до Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне товариство "Арго"про визнання банкрутом розпорядник майнаБурма С.В.за відсутності явки в судове засідання учасників провадження у справі про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

у провадженні господарського суду Чернівецької області знаходиться справа про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційного товариства "Арго" (далі - боржника), порушена ухвалою господарського суду від 23.07.2012 року за заявою Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" (далі - ініціюючого кредитора) за загальною процедурою, регламентованою Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Законом) (том 1, а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 27.08.2012 року (суддя Ніколаєв М.І.) визнано безспірні вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 29 123 920 грн. основного боргу, ухвалено обліковувати вказані вимоги та понесені ініціюючим кредитором судові витрати в сумі 5 365 грн. в четвертій черзі реєстру вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Бурму С.В., зобов'язано ініціюючого кредитора у десятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство, примірник газети з надрукованим оголошенням надати суду, розпорядника майна зобов'язано скласти реєстр вимог кредиторів та подати до господарського суду на затвердження не пізніше 01.11.2012 року, попереднє судове засідання призначено на 15.11.2012 року, зобов'язано провести перші загальні збори кредиторів не пізніше 27.11.2012 року, підсумкове засідання суду призначено на 22.01.2013 року, у задоволенні клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів відмовлено (том 2, а.с. 25 - 27).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ініціюючий кредитор звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції від 27.08.2012 року, визнати грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 43 320 456, 80 грн. основного боргу, розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого Аверкина В.В.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року (колегія суддів у складі: головуючого судді - Михалюк О.В., суддів: Новосад Д.Ф., Мельник Г.І.) апеляційну скаргу залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Чернівецької області від 27.08.2012 року - без змін, судові витрати покладено на скаржника (том 2, а.с. 57 - 60).

Не погоджуючись з винесеними рішеннями, ініціюючий кредитор звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 16.10.2012 року та ухвалу суду першої інстанції від 27.08.2012 року за результатами підготовчого засідання, розпорядником боржника призначити арбітражного керуючого Аверкина В.В., аргументуючи порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 15, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статті 33 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову суду апеляційної інстанції від 16.10.2012 року та ухвалу суду першої інстанції від 27.08.2012 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 3 статті 6 Закону передбачено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно зі статтею 1 Закону, безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому, безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство, перелік яких міститься в частині 8 статті 7 Закону, в якому, зокрема, зазначено, що кредитор повинен додати до заяви виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів, а також докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена активами боржника.

Згідно з абзацами 1, 2 частини 1 статті 11 Закону, суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна призначається на підготовчому засіданні (в редакції частини 1 статті 11, чинній на момент винесення оскаржуваних судових рішень).

Частинами 4, 11 статті 11 Закону передбачено, що у підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника. За результатами розгляду заяви кредитора та відзиву боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій визначаються: розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення справи про банкрутство; дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів, який має бути складений та поданий до господарського суду на затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати проведення підготовчого засідання суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 13 Закону, з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом. Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини 3 статті 13 Закону, якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

За приписами частини 3 статті 31 та частини 5 статті 13 Закону, розпорядником майна не можуть призначатися особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які мають конфлікт інтересів, - особи, в яких виникає суперечність між особистими інтересами та повноваженнями арбітражного керуючого, що може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання повноважень арбітражного керуючого; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років, якщо інше не встановлено цим Законом; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії зазначених вище осіб (в редакції статті 31 Закону, чинній на момент винесення оскаржуваних судових рішень).

Пунктом 64 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 року №15 роз'яснено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані. При виборі кандидатури розпорядника майна судам слід враховувати освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Отже, вирішення питання про обрання та призначення кандидатури розпорядника майна (керуючого санацією, ліквідатора) підприємства-банкрута повинно здійснюватися судами з врахуванням вимог статей 31, 13 Закону та є прерогативою господарського суду.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, до господарського суду звернулося ПАТ "Сведбанк" зі заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ виробничо-комерційне товариство "Арго", обґрунтовуючи неспроможністю боржника протягом більш як тримісячного строку після відкриття виконавчого провадження погасити безспірні вимоги в сумі 43 320 456, 80 грн., що перевищує 300 мінімальних розмірів заробітної плати, та просив суд визнати його грошові вимоги до боржника, ввести процедуру розпорядження майном боржника та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Аверкина В.В. та вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів (том 1, а.с. 2 - 129).

Суд першої інстанції, за наслідками розгляду справи у підготовчому засіданні, ухвалою від 27.08.2012 року визнав грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника в сумі 29 123 920 грн. основного боргу, безспірність яких підтверджується виконавчими документами - постановою про відкриття виконавчого провадження серії ВП №30533661 від 09.12.2011 року з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва у справі №14/133 та постановою про відкриття виконавчого провадження серії ВП №30997574 від 30.01.2012 року з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва у справі №14/134, при цьому, у визнанні безспірними грошових вимог ініціюючого кредитора в сумі 14 196 536, 80 грн. відмовлено з огляду на їх непідтвердження виконавчими документами та зазначено про можливість звернення з такими вимогами до боржника в порядку, встановленому статтею 14 Закону (том 1, а.с. 96 - 97, 114 - 115).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 07.08.2012 року до господарського суду надійшла заява арбітражного керуючого Бурми С.В. з клопотанням про призначення його розпорядником майна боржника у справі про банкрутство №5027/447-Б/2012, якою він підтверджує, що не належить до жодної з категорій осіб, які відповідно до частини 3 статті 31 Закону не можуть бути призначені арбітражним керуючим (том 1, а.с. 133-136).

Також суди встановили, що 21.08.2012 року до господарського суду надійшов лист-повідомлення від боржника про відсутність заперечень стосовно призначення Бурми С.В. розпорядником майна боржника, а також клопотання ініціюючого кредитора про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Аверкина В.В. та заява зазначеного кандидата про його згоду на участь у справі про банкрутство №5027/447-Б/2012 як розпорядника майна боржника, в якій зазначено про відсутність обставин, які б перешкоджали йому у виконанні повноважень розпорядника майна боржника (том 2, а.с. 1-3, 4, 5 - 8).

Дослідивши зміст заяв арбітражних керуючих Бурми С.В. та Аверкіна В.В. і додані до них документи, суд першої інстанції дійшов до висновку про наявність правових підстав для призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бурму С.В., мотивуючи відповідністю його кандидатури приписам статті 31 Закону, зокрема, зазначено, що кандидатура арбітражного керуючого Бурми С.В. має перевагу в умовах конкуренції кандидатур, оскільки у порівнянні з іншим кандидатом він має більший досвід роботи у справах про банкрутство, на момент розгляду даної справи бере участь як арбітражний керуючий у меншій кількості справ, проживає та здійснює професійну діяльність за місцезнаходженням боржника, а також займається адвокатською діяльністю, що сприятиме належному виконанню ним функцій розпорядника майна боржника.

Також оскаржуваною ухвалою суд першої інстанції відмовив ініціюючому кредитору у задоволенні клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів з огляду на відсутність доказів наявності у спірних правовідносинах фактичних обставин, з якими пов'язується застосування таких заходів.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку в повному обсязі, апеляційний господарський суд погодився з такими висновками суду першої інстанції та не знайшов правових підстав для скасування винесеної у справі ухвали від 27.08.2012 року.

Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та зазначає про те, що господарський суд у підготовчому засіданні за наявності конкурентних кандидатур на виконання повноважень розпорядника майна боржника у справі №5027/447-Б/2012 розглянув кожну кандидатуру та належно мотивував своє рішення про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бурму С.В. та обґрунтував підстави відхилення заяви арбітражного керуючого Аверкина В.В.

Доводи скаржника про безпідставність відхилення кандидатури арбітражного керуючого Аверкина В.В. та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бурму С.В., який поєднує діяльність арбітражного керуючого з адвокатською практикою, що може перешкоджати належному виконанню ним обов'язків розпорядника майна, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає необґрунтованими, з огляду на те, що вони спрямовані на переоцінку касаційним судом обставин справи, що виходить за межі компетенції касаційного суду відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України.

Доводи скаржника про перевагу арбітражного керуючого Аверкина В.В., кандидатура якого запропонована ініціюючим кредитором, згідно з частиною 2 статті 15 Закону, колегія суддів касаційного суду вважає необґрунтованими з огляду на те, що боржник, як сторона у справі про банкрутство, відповідно до статті 1 Закону та статей 42, 22 Господарського процесуального кодексу України, має рівні процесуальні права на участь в судовому процесі поряд з іншою стороною (кредитором, комітетом кредиторів), зокрема, право щодо подання заяв та клопотань про призначення того чи іншого арбітражного керуючого розпорядником майна боржника. При цьому, призначення конкретної кандидатури розпорядника майна боржника належить до компетенції господарського суду і жодна з кандидатур не є для суду обов'язковою, незалежно від того, хто з учасників провадження про банкрутство клопотав про її призначення.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції, згідно з приписами статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України, погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та не вбачає підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.10.2012 року та ухвалу господарського суду Чернівецької області від 27.08.2012 року у справі №5027/447-Б/2012 залишити без змін.

Головуючий Н.Г. Ткаченко

Судді Л.Й. Катеринчук

Г.П. Коробенко