Головуючий у 1 інстанції - Стойка В.В.
Суддя-доповідач - Блохін А. А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 січня 2013 року справа №2а/0570/12085/2012
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Міронової Г.М., Юрко І.В., секретарі Манаєві М.В., за участі представників: від позивача - Борозенцева С.В., від відповідача - Пікалова Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі № 2а/0570/12085/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіраж-51» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіраж - 51» звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення № 0003271701/17567/10/17-213 від 23.08.2012 року.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану, яка прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити.
Усудовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволені, проти чого заперечував представник позивача, який вважав постанову суду першої інстанції законною та обґрунтованою.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників позивача, відповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Тіраж-51» (далі за текстом - ТОВ «Тіраж-51») згідно свідоцтва про державну реєстрацію, - є юридичною особою, дата проведення державної реєстрації 30 жовтня 1995 року, включено до ЄДРПОУ за № 13514278 та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби як платник податків.
Відповідач - Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби (далі за текстом -ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС), у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є суб'єктом владних повноважень.
ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС проводила документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Тіраж-51» з питань ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок не укладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом за період з 01.01.2011 р. по 30.06.2012 року (далі за текстом - акт перевірки).
У акті перевірки зазначено,що позивачем допущено порушення:
- підпункту 164.2.1, підпункту 164.2.17 «г» пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті пункту 171.2 «а» статті 171, пункту 176.2 «а» статті 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на суму 145029,94 грн.: у тому числі за січень 2011 року у сумі 12310,68 грн., за лютий 2011 року у сумі 12353,52 грн., за березень 2011 року у сумі 13421, 58 грн., за квітень 2011 року у сумі 14057,79 грн., за травень 2011 року у сумі 12141,82 грн., за червень 2011 року у сумі 11553,01 грн., за липень 2011 року у сумі 11026,02 грн., за серпень 2011 року у сумі 14167,54 грн., за вересень 2011 року у сумі 2252, 48 грн., за жовтень 2011 року у сумі 12257,04 грн., за листопад 2011 року сумі 13565,45 грн., за грудень 2011 року у сумі 5923,01 грн.;
- пункту 51.1 статті 51, підпункту «б», пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України: підприємством до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і утриманого з них податку про суми виплачених доходів фізичним особам за 1 квартал 2011 року не включені відомості про виплачені доходи за отримані ТМЦ та послуги на користь ФОП ОСОБА_4 за ознакою доходу 157 - «дохід виплачений само зайнятій особі»;
- пункту 51.1 статті 51, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України: підприємством до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і утриманого з них податку за 1,2,3,4 квартали 2011 року не включені відомості про виплачені доходи фізичним особам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9 за ознакою доходу 101 «Доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту)», а по фізичній особі ОСОБА_10 відомості про виплачені доходи включені не у повному обсязі;
- пункту 51.1статті 51, підпункту «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України підприємством до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і утриманого з них податку по фізичним особам ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 за 1,2,3,4 квартали 2011 року не включені відомості про виплачені доходи за ознакою доходу 126 «Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо»;
- статті 21, 24 Кодексу законів про працю України: ТОВ «Тіраж-51» використовувалася праця працівників ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9, трудові відносини з якими не оформлені належним чином.
Податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновок, що при співставленні первинних документів, наданих ТОВ «Тіраж-51» до перевірки, податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку за формою № 1-ДФ з документами подвійного обліку, вилученими ВПМ ДПІ у м. Краматорську, було встановлено, що з 5 працівниками (ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_9) трудові угоди не були оформлені (відсутні накази про прийняття на роботу) та вони неофіційно отримували заробітну плату та інші доходи, крім того, слід зазначити, що 1 оформлений працівник (ОСОБА_10) отримував заробітну плату за двома платіжними відомостями.
На підставі акту перевірки та згідно з п.п. 54.3.5 пункту 54.3 статті 54, пунктом 119.2 статті 119, підпунктом 123.1 статті 123, статті 164, статті 168, статті 171, пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, із змінами та доповненнями ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003271701/17567/10/17-213 від 23 серпня 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 162843, 83 грн., в тому числі за основним платежем - 145029,94 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 17813,89 грн.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги зазначив наступне.
Відповідно до пп. 164.2.1. п.164.2. ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Згідно з пп. 168.1.1. п.168.1. ст..168 Податкового кодексу України оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
Відповідно до п. 171.1. ст.171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку. Згідно з пп.171.2.зазначеної статті Податкового кодексу особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
Пунктом 176.2. ст.176 Податкового кодексу України встановлено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Тіраж-51» отримало дохід за 2011 рік з продажу православної літератури, яка виготовлялась підприємством, у розмірі 11209831 грн., що підтверджується наступними документами: - копією декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року; - копією бухгалтерського балансу станом на 31 грудня 2011 року; - копією звіту про фінансові результати за 2011 рік; - копією податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ-ІV квартали 2011 року.
Заробітну плату позивач зазначив у звіті форми 1 ДФ за 1-4 квартали 2011 року та сплатив з неї податки.
У акті перевірки зазначено, що до управління оподаткування фізичних осіб від відділу податкової міліції ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС надійшли копії документів, які були отримані під час проведення дослідчої перевірки ТОВ «Тіраж-51», а саме: документу під назвою «Реєстр доходів та витрат ТОВ «Тіраж-51» за 2011 рік без обліку даних офіціальної звітності», пояснення фізичних осіб ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та висновки спеціалістів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України у Донецькій області від 23.01.2012 №18, від 24.02.2012 р. за № 45.
Згідно з документом - «Реєстр доходів та витрат ТОВ «Тіраж-51» за 2011 рік без обліку даних офіціальної звітності», який був вилучений працівниками відділу податкової міліції ДПІ у м. Краматорську під час проведення дослідчої перевірки підприємства, фізичним особам ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_10 було нарахована заробітна плата у сумі 390282,00 грн.
На підставі вищезазначеного документу, а також пояснень фізичних осіб ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також висновків спеціалістів наданих в ході дослідчої перевірки податковий орган дійшов висновку про існування трудових відносин у позивача з вище значеними особами та не утримання ним податку з суми доходів виплаченим цим фізичним особами в виді заробітної плати, що є порушенням підпункту 164.2.1, підпункту 164.2.17 «г» пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті пункту 171.2 «а» статті 171, пункту 176.2 «а» статті 176 Податкового кодексу України та прийняв спірне податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на доходи фізичних осіб в сумі 145029,94 грн.
Частиною першою ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ст. 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Згідно зі ст.97 Кримінально-процесуального кодексу України чинного на той час, заяви, пояснення, а також інші необхідні документи витребовуються при проведенні перевірки заяви або повідомлення про злочин з метою прийняття рішення про порушення кримінальної справи або відмови у порушенні кримінальної справи. Отже такі документи є доказами на підставі яких приймається рішення про порушення або відмову у порушенні кримінальної справи.
Податковою міліцією ДПІ у м. Краматорську на підставі вищезазначених документів та пояснень вищезазначених осіб, переданих податковому органу, прийнято постанову про відмову у порушення кримінальної справи від 07 квітня 2011 року.
З тексту зазначеної постанови вбачається, що в результаті проведеної перевірки було встановлено, що ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_17 уклали договір з ТОВ «Тираж-51», відповідно до якого здійснювали реалізацію продукції по містам України, затрати на придбання якої повертали ТОВ «Тираж-51», а різниця продажу складала їх прибуток.
Зазначеною постановою по спірним правовідносинам не встановлено обставин існування трудових відносин між зазначеними особами та ТОВ «Тираж-51», та виплату їм заробітної плати, на які ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС посилається у акті перевірки від 03 серпня 2012 року за № 1395/17-2-13514278 (а.с. 93).
Суд першої інстанції вірно визначив, що пояснення фізичних осіб надані в ході дослідчої перевірки не є підставами для висновків податкового органу у розумінні ст.83 Податкового кодексу України.
Під час надання пояснень особи ОСОБА_18, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_13 не попереджалися про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання, проте в судовому засіданні вони були допитані у якості свідків та згідно зі ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України були попереджені про кримінальну відповідальність.
Між тим, судом першої інстанції допитані у якості свідків ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8 показали, що на протязі 2011 року з ТОВ «Тіраж-51» трудових відносин не мали, заробітну плату від підприємства не отримували. Пояснення, на які посилається податковий орган були ними підписані не читаючи. Свідок ОСОБА_19 пояснила, що перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Тіраж-51» та отримує заробітну плату згідно відомостям. Допитана в якості свідка головний бухгалтер ТОВ «Тираж-51» ОСОБА_18 пояснила, що вона для більшій зручності для себе особисто вела чернетку в електронному виді, в якій зазначалась дохідна частина від реалізації продукції по підприємству. При цьому, в цій чернетки з метою внутрішнього аналізу господарської діяльності підприємства було здійснено розділення по направленням діяльності, які умовно були названі прізвищами приватних підприємців, з якими підприємство мало цивільно-правові відносини з 2002 року по 2010 рік. Представником позивача вказано, що зазначена чернетка, яка велась головним бухгалтером ОСОБА_18 була в подальшому податковим органом роздрукована та названа як «Реєстр доходів та витрат ТОВ «Тіраж-51» за 2011 рік без обліку даних офіціальної звітності».
Суд першої інстанції визнав документ - «Реєстр доходів та витрат ТОВ «Тіраж-51» за 2011 рік без обліку даних офіціальної звітності» таким, яки не є бухгалтерським документом у розумінні приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність, оскільки він не передбачений жодним нормативним актом, або наказом по підприємству про бухгалтерський облік та бухгалтерську звітність, на ньому відсутня печатка підприємства, підпис посадової особи, інші необхідні реквізити.
Висновки спеціалістів Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Головного управління МВС України у Донецькій області від 23.01.2012 №18, від 24.02.2012 р. за № 45, , які надані до матеріалів дослідчої перевірки і на які посилається податковий орган не може бути підставою для висновків податкового органу, оскільки не є експертними висновками у розумінні приписів ст.84 Податкового кодексу України, крім того, спеціалісти які надавали вищезазначені висновки не попереджались про кримінальну відповідальність.
Крім вищезазначених документів, отриманих від податкової міліції, податковий орган інших документів в якості підстав для висновків акту перевірки не використовував.
Оскільки податкове законодавство не передбачає використання податковим органом в якості підстав для висновків по документальним перевіркам документів дослідчих перевірок, тому висновки акту перевірки не підтверджені належними документами, а тому є необґрунтованими.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Тіраж-51» мало цивільно-правові відносини в період з 2002 р. по 2010 р. з ОСОБА_6 та ОСОБА_15, що підтверджується наступними документами: - агентська угода № 4 х від 01.10.2009 з ОСОБА_6, яка дійсна до 31.12.2010; - агентська угода № 2 м від 01.10.2009 з ОСОБА_5, яка дійсна до 31.12.2010.
Крім того, ОСОБА_20 працювала на ТОВ «Тираж -51» та отримувала заробітну плату, що підтверджується довідкою про доходи від 22.11.2012 року.
Таким чином, відповідачем не надано доказів на підтвердження висновків про трудові відносини між ТОВ «Тіраж-51» та ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_7, ОСОБА_21 протягом 2011 року. Існування таких трудових відносин та факт виплати заробітної плати зазначеним особам є припущенням податкового органу, яке не підтверджується жодними доказом.
Таким чином, у відповідача не було підстав для збільшення суми грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю «Тіраж-51».
У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підпунктом п.п. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.
Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням наведених правових норм та наданих письмових документів, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог ПКУ є безпідставними та такими, що спростовуються фактичними обставинами справи, у зв'язку з чим є необґрунтованим у даному випадку збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати у сумі 162843, 83 грн., в тому числі за основним платежем - 145029,94 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 17813,89 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі № 2а/0570/12085/2012 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 листопада 2012 року у справі № 2а/0570/12085/2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіраж-51» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним податкове повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: А.А.Блохін
Судді: Г.М.Міронова
І.В.Юрко
Судове рішення № 28676192, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.01.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0570/12085/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: