Постанова № 28675233, 15.01.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2013 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/8192/12

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Удовіченка С.О.,

при секретарі - Авдєєнку Є.В.,

за участю:

представника позивача - Мурич Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "БУД-ВБР" про накладення арешту, -

В С Т А Н О В И В:

26 грудня 2012 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби (по тексту - Кременчуцька ОДПІ; позивач) звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства "БУД-ВБР" (по тексту - ПП "БУД-ВБР"; відповідач) про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться на банківських рахунках.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на наявність у ПП "БУД-ВБР" податкового боргу у розмірі 603234,99 грн. та відсутність у останнього майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату, місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Судом встановлено, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 29.05.2012, яка залишена в силі ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.08.2012, адміністративний позов Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "БУД-ВБР" про стягнення податкового боргу задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства "БУД-ВБР" (код ЄДРПОУ 34852468) заборгованість перед бюджетом по податку на прибуток в розмірі 283 111 грн. 72 коп. на р/р 31119009700008, одержувач Державний бюджет УДКСУ в м. Кременчуці Полтавської області, код одержувача 37965850, банк - ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019; по податку на додану вартість в розмірі 320 123 грн. 27 коп. на р/р 31111029700008, одержувач Державний бюджет УДКСУ у м. Кременчуці Полтавської області, код одержувача 37965850, банк - ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019.

Крім того, що ПП "БУД-ВБР" подано до Кременчуцької ОДПІ декларації із податку на додану вартість: №9012663249 від 19.12.2011 із визначенням суми зобов'язання - 11909,00 грн., №9013807367 від 18.01.2012 із визначенням суми зобов'язання - 11851,00 грн., №9006141464 від 17.02.2012 із визначенням суми зобов'язання - 11099,00 грн., №9011831751 від 15.03.2012 із визначенням суми зобов'язання - 8152,00 грн., № 019397578 від 17.04.2012 із визначенням суми зобов'язання - 2050,00грн., № 9026768265 від 16.05.2012 із визначенням суми зобов'язання - 6272,00 грн., №9034355247 від 18.06.2012 із визначенням суми зобов'язання - 10 586,00 грн., № 9034355247 від 18.06.2012 із визначенням суми зобов'язання - 4695,00 грн., № 9049402353 від 16.08.2012 із визначенням суми зобов'язання - 8233,00 грн., № 9057053619 від 19.09.2012 із визначенням суми зобов'язання - 244,00 грн., №9064162566 від 30.10.2012 із визначенням суми зобов'язання - 18,00 грн. та з податку на прибуток: №9014477451 від 26.01.2012 із визначенням суми зобов'язання - 6187,00 грн.; № 9023878255 від 04.05.2012 із визначенням суми зобов'язання - 324,00 грн.; № 9045938674 від 03.08.2012 із визначенням суми зобов'язання 454,00 грн.

Станом на дату судового розгляду, за даними Кременчуцької ОДПІ за ПП "БУД-ВБР", з урахування оплат/переплат та пені, рахується податковий борг з податку на додану вартість в розмірі 329163,05 грн. та податку на прибуток в розмірі 283048,37 грн.

За інформацією, отриманою позивачем від інших установ у відповідача відсутнє майно, на яке може бути накладено стягнення.

Заступником начальника Кременчуцької ОДПІ прийнято рішення №3699/10/24 від 10.01.2012 про опис майна ПП "БУД-ВБР" у податкову заставу. Згідно вказаного рішення вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків ПП "БУД-ВБР" а у разі, якщо на момент складання акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша суми податкового боргу, - також того майна, права власності на яке останній набуде у майбутньому.

02.02.2012 податковим керуючим складено акт опису активів на які поширюється право податкової застави №11/24-036, яка зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 10.02.2012, що підтверджується наявною матеріалах справи копією витягу.

Поряд з цим, представником позивача не надано доказів на підтвердження наявності коштів на рахунках ПП "БУД-ВБР".

Податковим кодексом України визначено особливий порядок накладення адміністративного арешту на кошти на рахунку платника податків.

Згідно із пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду (підпункт 94.6.2 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України).

Аналогічна норма міститься у пункті 7.1 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 №1398 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.01.2012 за №9/20322.

Тобто, реалізація права податкового органу на застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків може здійснюватися виключно шляхом безпосереднього звернення до адміністративного суду з позовом про накладення арешту на кошти на рахунку платника податків. У цьому разі рішення керівника податкового органу або його заступника не приймається.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Суд зазначає, що арешт коштів на рахунку платника податків є різновидом адміністративного арешту, який застосовуються виключно на підставі рішення суду (на відміну від адміністративного арешту іншого майна, який здійснюється за рішенням керівника податкового органу).

Разом з тим, підстави його застосування, що визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, є загальними як для керівника податкового органу так і для суду.

Так, згідно із пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу.

Пункт 94.2 статті 94 Податкового кодексу України кореспондує із нормами Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до пункту 3.1 якого арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби; - відсутні документи, що підтверджують державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, торгові патенти, сертифікати відповідності реєстраторів розрахункових операцій; - відсутня реєстрація особи як платника податків в органі державної податкової служби, якщо така реєстрація є обов'язковою відповідно до Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; - у разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 розділу I Кодексу, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів).

За приписами цієї норми, адміністративний арешт застосовується за наявності однієї із наведених у них обставин.

Разом з тим, судом встановлено, що вище наведені обставини для застосування адміністративного арешту у позивача відсутні. Наявність у відповідача податкового боргу у розмірі 603234,99 грн. та відсутність майна для його погашення не є безумовною підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунку. Адміністративний арешт не є виключним та єдиним способом погашення податкового боргу.

Винятковість адміністративного арешту законодавець чітко пов'язує із обставинами, визначеними пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України, що виникли між платником податків та податковим органом.

Суд погоджується з посиланням позивача на те, що за умови відсутності майна, за рахунок якого можливо погашення податкового боргу, встановлена підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України норма надає право податковому органу звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти платника податків. Проте, реалізація цього права можлива лише за умови дотримання підстав, встановлених пунктом 94.2. статті 94 Податкового кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, позовні вимоги Кременчуцької ОДПІ є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Приватного підприємства "БУД-ВБР" про накладення арешту відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 18 січня 2013 року.

Суддя С.О. Удовіченко