Постанова № 28674358, 19.07.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 липня 2012 р. Справа №2-а-341/08/10

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача - Горохова А.К., довіреність від 01.12.2011 року;

від відповідача - Тарасенко О.В., довіреність від 01.03.2012 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові технології №777"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові технології № 777» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим із вимогами про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0007131502/0 (№ 1928/10/1/15-2) від 03.07.2008 року. Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане податкове повідомлення-рішення винесено у порушення п.п. 5.2.4 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р., з наступними змінами і доповненнями, адже покладені в його основу висновки акту документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за квітень 2008 року № 4350/15 від 09.06.2008р. повторюють висновки попередньо складеного ДПІ у м. Сімферополі АР Крим акту від 21.03.2008 року №2012/23-7/34371499 та на підставі якого вже було винесено податкове повідомлення-рішення №0004392301/0 від 28.03.2008 року і воно оскаржується позивачем у Господарському суді АР Крим. Також позивач вважає, що відповідачем порушено Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затверджений наказом ДПА України № 327 від 10.08.2005р. та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за № 925/11205, адже титульний аркуш акту документальної невиїзної (камеральної) перевірки № 4350/15 від 09.06.2008 р. оформлено неналежним чином - він надрукований не на номерному бланку. Крім того, у порушення вимог п. 4.3 та п. 4.9 даного Порядку, директор товариства для ознайомлення та підписання акту ДПІ в м. Сімферополі не запрошувався, у зв'язку з чим він був позбавлений передбаченого п. 4.4 Порядку права надати свої заперечення до акту перевірки.

Згідно з ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.07.2008 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

За клопотанням відповідача, ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.08.2008р. судом було зупинено провадження по справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду АР Крим по справі № 2-24/3535-2008А за позовом ТОВ «Нові технології № 777»до ДПІ в м. Сімферополі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0004392301 від 28.03.2008р. (том 1 а.с. 109-110).

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008р. вищевказану ухвалу суду було скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду (том 1 а.с. 141-144).

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.05.2009 року судом по даній справі було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, у зв'язку з чим провадження по справі було зупинено (том 2 а.с. 30).

Проте, у зв'язку з поверненням справи без проведення експертизи, ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.07.2009 року провадження у справі було поновлено (том 2 а.с. 43).

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.02.2010 року судом по даній справі було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, у зв'язку з чим провадження по справі було зупинено (том 2 а.с. 57-58).

25.06.2012р. до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов висновок судово-економічної експертизи № 9 від 25.06.2012 року, у зв'язку з чим ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.07.2012р. провадження по справі було поновлено та справу призначено до розгляду (том 2 а.с. 59-70, 71).

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0007131502/0 (№ 1928/10/1/15-2) від 03.07.2008р. (том 1 а.с. 172), у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, вказаних у запереченнях на позов (том 1 а.с. 102-105). Зокрема, вказує, що ТОВ «Нові технології № 777», у порушення п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, з наступними змінами і доповненнями, згідно з яким податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена відповідно до даного Закону, одержало податкові накладні у періоді, коли не було зареєстровано як платник ПДВ, у зв'язку з чим в результаті виїзної планової перевірки (акт від 21.03.2008р. №2012/23-7/34371499) було встановлено завищення податкового кредиту на суму 6400485грн. та винесено податкове повідомлення-рішення №0004392301/0 від 28.03.2008р. на суму 1 283 850,00грн., у т.ч. основний платіж - 855900,00грн. та 427950грн. - штрафні санкції. Відповідач пояснив, що на підставі акту виїзної планової перевірки №2012/23-7/34371499 від 21.03.2008р. був зменшений рядок 26 «залишок від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», внаслідок чого залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу в сумі 5 544 585грн. необхідно вказати платником податку в рядку 23.5 податкової декларації зі знаком «-« відповідно до Порядку заповнення і надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р., зі змінами і доповненнями в редакції Наказу від 17.03.2008р. № 159. Таким чином, як зазначив відповідач, згідно акту документальної невиїзної перевірки № 4350/15-2 від 19.06.2008р. по податковій декларації з ПДВ за квітень 2008р. ряд. 26 у декларації зменшено на суму 5 069 085грн. і збільшено ряд. 27 «сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податків у бюджет» на суму 475 500грн., тому що за період роботи з 01.10.2007р. по 30.04.2008р. підприємство використало податковий кредит для погашення сум ПДВ, які підлягали сплаті в бюджет, а саме: жовтень 2007р. - 95100грн, листопад 2007р. - 95100грн., грудень 2007р. - 95100грн., січень 2008р. - 95100грн. та квітень 2008р. - 95100грн., всього 475500грн., внаслідок чого винесено податкове повідомлення-рішення № 0007131502/0 від 03.07.2008р. Отже, як стверджує відповідач, податкові повідомлення-рішення №0004392301 від 28.03.2008р. на суму 1283850грн. і № 007131502/0/15-2 від 03.07.2008р. на суму 499275грн. винесені за різні податкові періоди.

Не погодився відповідач і з доводами позивача про порушення Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, та зазначив, що акт документальної невиїзної перевірки № 4350/15-2 від 19.06.2008р. надрукований на фірмовому бланку № 115163 і згідно з п. 4.3 Порядку посадові особи підприємства були запрошені у письмовій формі за вих. № 30096/10/15-2 від 28.05.2008р. для підписання і узгодження акту на дату - 06.06.2008р. Запрошення вручене 03.06.2008р. уповноваженій особі підприємства, однак посадові особи підприємства на зазначену дату не з'явились, про що свідчить акт № 1427/15-2/34371499 від 09.06.2008р. про неможливість підписання і ознайомлення з актом перевірки.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нові технології № 777» зареєстроване як юридична особа з 17.04.2006 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію серія А00 № 438438 та Статутом ТОВ «Нові технології № 777» (том 1 а.с. 10-22).

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «Нові технології № 777» взято на податковий облік у ДПІ в м. Сімферополі 28.04.2006 року, реєстраційний номер 2919.

06.07.2008 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з ПДВ за квітень 2008 року за результатами якої складено акт перевірки № 4350/15-2 від 09.06.2008 року (том 1 а.с. 67-76).

У висновках акту перевірки зазначено, що на підставі п.п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р. та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» збільшується сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету на 331400 гривень та зменшується сума від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ - 5164185 гривень.

Як свідчать матеріали справи, висновки даного акту перевірки були покладені ДПІ в м. Сімферополі АР Крим в основу податкового повідомлення-рішення №0007131502/0 (№ 1928/10/1/15-2) від 03.07.2008 року, яким ТОВ «Нові технології № 777» визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 499 275грн., в тому числі 475500грн. основного платежу та 23775грн. штрафних санкцій (том 1 а.с. 66).

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги «Нові технології № 777» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 2 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частинами 1, 3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Отже, органи державної податкової служби, в даному випадку Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим є суб'єктом владних повноважень, яка у правовідносинах з фізичними та юридичними особами реалізує надані владні управлінські функції, а тому спори за участю Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим є публічно-правовими і відносяться до юрисдикції адміністративних судів.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0007131502/0 (№ 1928/10/1/15-2) від 03.07.2008 року, суд зобов'язаний перевірити, чи являлися правомірними дії відповідача - Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим у зв'язку з прийняттям такого повідомлення -рішення.

Перевіряючи правомірність винесення відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення, судом встановлено наступне.

Як зазначено в акті перевірки № 4350/15-2 від 09.06.2008р., висновки якого покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, загальний обсяг поставки за останні 12 календарних місяців склав 5706000 грн., у тому числі оподатковуваних за «нульовою» ставкою 0 грн.

ТОВ «Нові технології № 777» зареєстроване як платник ПДВ, Свідоцтво від 04.05.2006р. № 00965630, ІПН платника ПДВ 343714901295, тож перевіркою встановлено, що розмір податку, зазначеного платником у декларації, є меншим, ніж визначено за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації платником допущені наступні порушення:

- згідно зі службовою запискою № 146 від 25.03.2008р. та акту № 2012/23-7/34371499 від 21.03.2008р. рядок 26 в декларації податку на додану вартість за квітень 2008р. повинен бути зменшений на суму 6400485грн. та відображений по р. 23.5 декларації по ПДВ за квітень 2008р. зі знаком "-";

- згідно акту про результати виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 2012/23-7/34371499 від 21.03.2008р. встановлено необґрунтоване завищення податкового кредиту у грудні 2006р. на суму 6400485грн., що призвело до несплати до бюджету протягом 9 місяців 2007р. ПДВ у сумі 855900грн.

ДПІ у м. Сімферополі АР Крим зазначено, що у порушення п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997р., з наступними змінами і доповненнями, згідно з яким податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена відповідно до даного Закону, ТОВ «Нові технології № 777» одержало 12.04.2006р. податкові накладні, коли ще не було зареєстровано як платник ПДВ, але скористалося податковим кредитом у грудні 2006р., після реєстрації 04.05.2006р. платником цього податку.

Відповідач вважає, що виходячи з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього закону, протягом такого звітного періоду, право на податковий кредит мають лише платники податків, зареєстровані згідно з діючим законодавством.

В даному ж випадку, як зазначив відповідач в акті перевірки, ТОВ «Нові технології № 777» зареєстровано як платник ПДВ у ДПІ у м. Сімферополі 04.05.2006р., а податкові накладні виписані ТОВ «Промінвест» на адресу ТОВ «Нові технології №777» 12.04.2006р.

У зв'язку з цим відповідач вважає, що у порушення п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Нові технології №777» 12.04.2006р. отримало податкові накладні з реквізитами покупця, який ще не зареєструвався як платник податків, тобто податкові накладні виписані з реквізитами неіснуючого платника, який не пройшов на момент виписки податкових накладних реєстраційну процедуру платника податків. Податкові накладні, виписані ТОВ «Промінвест» на адресу ТОВ «Нові технології №777» 12.04.2006р., містять назву юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника ПДВ, місце розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, що суперечить діючому законодавству України.

За висновком відповідача, вищевказані податкові накладні суперечать не тільки п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», але і виписані з порушенням вимог п. 6 та п. 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р. за № 233/2037.

Крім того, зазначено, що від'ємне значення поточних звітних періодів відображається підприємством у рядку 26 декларації. Таким чином, виявлені в результаті перевірки порушення вплинули на сплату ПДВ у бюджет, так як сума, підлягаюча до сплати, не перераховувалася до бюджету, а перекривалася від'ємним значенням. Результатом виявлених порушень встановлено неправомірне включення до податкового кредиту у грудні 2006р. ПДВ у сумі 6400485грн.

Судом встановлено, що попередньо завищення податкового кредиту на суму 6400485грн. було виявлено в результаті виїзної планової перевірки (акт від 21.03.2008р. №2012/23-7/34371499), у зв'язку з чим ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було винесено податкове повідомлення-рішення №0004392301/0 від 28.03.2008р. на суму 1 283 850,00грн., у т.ч. основний платіж - 855900,00грн. та 427950грн. - штрафні санкції, а також було зменшено рядок 26 «залишок від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», внаслідок чого залишок від'ємного значення за результатами перевірки податкового органу в сумі 5 544 585грн. необхідно вказати платником податку в р. 23.5 податкової декларації зі знаком «-« відповідно до Порядку заповнення і надання податкової декларації з ПДВ, затвердженого Наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997р., зі змінами і доповненнями в редакції Наказу від 17.03.2008р. № 159.

Таким чином, як зазначив відповідач, згідно акту документальної невиїзної перевірки № 4350/15-2 від 19.06.2008р. по податковій декларації з ПДВ за квітень 2008 року ряд. 26 у декларації зменшено на суму 5 069 085грн. і збільшено ряд. 27 «сума, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податків у бюджет» на суму 475 500грн., тому що за період роботи з 01.10.2007р. по 30.04.2008р. підприємство використало податковий кредит для погашення сум ПДВ, які підлягали сплаті в бюджет, а саме: жовтень 2007р. - 95100грн, листопад 2007р. - 95100грн., грудень 2007р. - 95100грн., січень 2008р. - 95100грн. та квітень 2008р. - 95100грн., всього 475500грн., що і стало підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0007131502/0 від 03.07.2008 року.

Проте, суд з вказаними висновками відповідача не погоджується з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, висновки акту перевірки №2012/23-7/34371499 від 21.03.2008 року та його наслідки у формі винесеного податкового повідомлення-рішення № 0004392301/0 від 28.03.2008 року були покладені в основу висновків за актом документальної невиїзної перевірки № 4350/15-2 від 19.06.2008 року та винесення податкового повідомлення-рішення №0007131502/0 від 03.07.2008 року.

Однак, як свідчать матеріали справи, постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 04.04.2011 року по справі № 22а-2380/08 позов ТОВ «Нові технології №777» до ДПІ у м. Сімферополі АР Крим було задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0004392301/0 від 28.03.2008 року про донарахування податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 1283850 гривень, у тому числі 855900 гривень за основним платежем і 437950 гривень за штрафними санкціями, оскільки суди дійшли висновку про невідповідність виявлених актом перевірки №2012/23-7/34371499 від 21.03.2008 року порушень фактичним обставинам справи та податковому законодавству України.

Ч. 1 ст. 72 КАС України визначає, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 9 від 25.06.2012 року, наданими на дослідження первинними та іншими документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Нові технології № 777» висновки ревізорів за актом перевірки № 4350/15-2 від 19.06.2008 року про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ за квітень 2008 року про збільшення суми, яка за результатами звітного періоду підлягає сплаті до бюджету на 1 331 400 гривень та про зменшення від'ємного значення, врахованого у зменшення суми податкового боргу з ПДВ на 5 164 185 гривень, не підтверджуються.

Такого висновку експерт дійшов у зв'язку з тим, що спірні податкові накладні від 12.04.2006 року були виписані ТОВ «Промінвест» на внесення основних засобів до статутного фонду відповідно до протоколу № 1 зборів учасників ТОВ «Нові технології № 777». В свою чергу, з наданих експерту документів було встановлено, що до податкових накладних від 12.04.2006 року, виписаних ТОВ «Промінвест» на адресу ТОВ «Нові технології № 777», були виписані розрахунки коригувань кількісних та якісних показників від 24.04.2006 року, до складу податкового кредиту у грудні 2006 року ТОВ «Нові технології № 777» були включені податкові накладні, виписані ТОВ «Промінвест» 26.05.2006 року, отримані 12.12.2006 року (дата отримання відображена ТОВ «Нові технології № 777» в реєстрі отриманих податкових накладних), податкові накладні виписані та отримані в періоди, коли ТОВ «Нові технології № 777» являлось платником ПДВ.

Експерт зазначив, що надані спірні податкові накладні виписані відповідно до вимог п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та місять всі необхідні реквізити.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 даного Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, законодавчо встановлені лише вимоги до часу складання податкової накладної - вона повинна бути складена у момент виникнення податкових зобов'язань продавця.

Аналогічне положення закріплено і в листі ДПА України від 10.08.2006 року №15155/7/16-1517-10.

При цьому, жодних вимог до часу отримання покупцем податкової накладної, зокрема, що податкова накладна має бути отримана покупцем тільки у звітному періоді, коли вона складена та на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань продавця, Закон України «Про податок на додану вартість» не містить.

Не навів такої норми і відповідач по справі.

В силу п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Проте, жодних застережень відносно того, що при цьому дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є датою складання податкової накладної та повинна співпадати з нею, вказана норма та інші положення вказаного Закону не містить.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що факт отримання спірних податкових накладних саме у грудні 2006 року, коли на їх підставі було сформовано податковий кредит, підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних, а отже, суд вважає, що позивачем податковий кредит сформовано правильно - датою отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість», а саме п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 визначає єдину підставу, коли не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - коли ці суми не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Крім того, в силу п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

В той же час, як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, спірна сума податкового кредиту підтверджується належним чином оформленими та складеними платником ПДВ - ТОВ «Промінвест» податковими накладними.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з наступними змінами і доповненнями.

Так, п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 даного Закону визначає, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 цього Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів (п.п. 7.7.3).

В силу п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Експертом зазначено, що при співставленні наданих зведених бухгалтерських регістрів - оборотно-сальдових відомостей по рахункам 281 «Товари на складі», 109 «Інші основні засоби», 46 «Розрахунки з учасниками» по ТОВ «Нові технології № 777» за період 2-4 квартали 2006р. з накладними на оприбуткування від ТОВ «Промінвест» встановлено, що матеріальні цінності по накладним від ТОВ «Промінвест» відображені у бухгалтерському обліку підприємства та обліковуються підприємством як основні засоби та товари:

Дт 10 «Основні засоби» - КД46-18 412 529,81грн.

Дт 28 «Товари» - КД46-13 589 896,47грн.

Всього 32 002 426,28грн. без ПДВ, сума ПДВ відображена на розрахунки з бюджетом:

Дт 641 «Податок на додану вартість» - КД46 «Розрахунки з учасниками» -6 400 485, 26грн.

Експерт зазначив, що за правилами п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з наступними змінами і доповненнями, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чеку) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; - або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Крім того, в силу положень п. 15.3.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» №2181-ІІІ від 21.12.2000р. віднесення до складу податкового кредиту податкових накладних можливе протягом 1095 днів з дня виписки податкової накладної.

Таким чином, як зазначив експерт, висновки в акті про завищення податкового кредиту по ТОВ «Нові технології № 777» наданими на дослідження документами не підтверджуються. Розбіжності з актом в сумі +6 840 485грн. в бік збільшення податкового кредиту утворились за рахунок того, що в акті не враховані коригування кількісних та якісних показників по податковим накладним від 12.04.2006р. виписаним 24.04.2006р. на суму податкового кредиту 6 840 485грн., та виписані податкові накладні від 26.05.2006р. на суму податкового кредиту 6 840 485грн. Недоперерахування до бюджету ПДВ за 9 міс. 2007р. в сумі 855900грн. у зв'язку із завищенням податкового кредиту в грудні 2006р. на суму 6 840 485грн. не підтверджується. Розбіжність з актом - 855900грн. в бік зменшення до перерахування в бюджет утворилася за рахунок розбіжностей по податковому кредиту.

Що стосується висновків ДПІ по факту завищення рядку 23 в декларації з ПДВ за квітень 2008р. на суму 6 840 485грн., заниження суми ПДВ до сплати на суму 1 331 400грн. та рядку 26 на суму 5 069 085грн., то, як зазначено у висновку експерта, ці висновки ДПІ також не підтверджуються, оскільки в акті не врахований податковий кредит в сумі 6 840 485грн., сформований у грудні 2006р., який сформовано з дотриманням чинного законодавства та за рішенням платника податків по п. б п.п. 7.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР включається до складу податкового кредиту наступних податкових періодів.

Оцінивши висновок експерта № 9 від 25.06.2012р. по даній справі в порядку ст. 86 КАС України, суд не знаходить підстав не довіряти висновкам експерта, оскільки при проведенні експертного дослідження експерт, попереджений про кримінальну відповідальність по ст. 384 КК України за дачу завідомо хибного висновку, застосовував методи документальної перевірки та співставлення: виконувались арифметичні розрахунки, проводилася перевірка правильності заповнення реквізитів бухгалтерських документів; зіставлялися дані первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку; зіставлялися дані бухгалтерського та податкового обліку.

До того ж, як слідує з матеріалів справи, вказаний висновок експерта узгоджується та відповідає іншим документам, наявним в матеріалах справи.

Ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, належних доказів того, що визначення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням №0007131502/0 (№ 1928/10/1/15-2) від 03.07.2008р. суми податкового зобов'язання з ПДВ на 499 275грн., в тому числі 475500грн. основного платежу та 23775грн. штрафних санкцій, здійснено правильно та правомірно, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим суду не надано.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів позивача по справі.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0007131502/0 (№ 1928/10/1/15-2) від 03.07.2008 року підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Державного бюджету України судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 гривень.

У зв'язку зі складністю справи, судом 19.07.2012 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 24.07.2012 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим №0007131502/0 (№ 1928/10/1/15-2) від 03 липня 2008 року, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології № 777».

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нові технології № 777» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.