Рішення № 28672673, 17.01.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2013 року Справа № 13/5026/1951/2012

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом приватного підприємства «Друг», м. Черкаси, вул. Смілянська, 52

до фізичної особи-підприємця Макєєва Володимира Валерійовича, м. Черкаси, вул. Калініна, 68, к. 40

про стягнення 29 220,37 грн. заборгованості,

за участю представників сторін:

від позивача: Юдін В.С. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Друг» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Макєєва Володимира Валерійовича про стягнення 29 220,37 грн. заборгованості за поставлені нафтопродукти згідно договору купівлі-продажу і зберігання нафтопродуктів від 21.06.2010р. №24/10-вед та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суду не повідомив. Ухвалу суду від 25.12.2012р. вручено відповідачу особисто 26.12.2012р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України. Адреса відповідача відповідає адресі, вказаній в реєстраційних документах.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

21.06.2010р. між приватним підприємством «Друг» (Продавцем - Позивач по справі), в особі генерального директора Гольдштейна О.І., що діє на підставі Статуту, та фізичною особою-підприємцем Макєєв Володимиром Валерійовичем (Покупцем - Відповідач по справі), що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію №20260010001008030, було укладено договір купівлі-продажу і зберігання нафтопродуктів №24/10-вед (Далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця нафтопродукти (надалі - товар), а Покупець зобов'язується сплатити їх вартість та прийняти на умовах, передбачених цим Договором. Кількість і асортимент товару узгоджується з Покупцем і вказується у рахунках-фактурах, які виставляє Продавець в адресу Покупця.

Відповідно до п. 6.1. Договору цей Договір діє на період з 21 червня 2010 року до 21 червня 2011 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.

Відповідно до п. 2.1. Договору ціна на товар визначається узгодженням сторін і фіксується у відповідному рахунку-фактурі.

Відповідно до п. 2.2. Договору оплата за товар проводиться Покупцем на підставі виставлених Продавцем рахунків-фактур.

Відповідно до п. 2.3 Договору Продавець відпускає товар Покупцю до отримання грошових коштів на поточний рахунок Продавця на умові відстрочення платежу. Продавець надає Покупцю рахунок на оплату партії товару, що була передана Покупцю за попередні 7 календарних днів, а Покупець зобов'язується оплатити партію товару, що вказана в такому рахунку-фактурі протягом 2-х банківських днів з моменту отримання такого рахунку. Дійсною підставою для оплати товару вважається також рахунок-фактура, переданий за допомогою факсимільного зв'язку в адресу Покупця.

Відповідно до п. 2.4 Договору розрахунок Покупцем за товар здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Продавця. Розрахунок за товар є закінченим з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

В Розділі ІІІ встановлено умови передачі товару. Товар відпускається Покупцю з автозаправної станції (АЗС) за адресою: м. Черкаси, вул. Нечуя-Левицького, 16. Відпуск нафтопродуктів здійснюється цілодобово згідно графіку роботи АЗС, що включає технологічні перерви. Продавець здійснює відпуск нафтопродуктів на підставі переліку автомобілів Покупця у довільній формі, завіреному підписом і печаткою Покупця. Список автомобілів є невід'ємною частиною даного договору, зміни та доповнення до нього оформляються аналогічно основному списку.

Відповідно до п. 3.4 Договору видаткова накладна та копії накопичувальних відомостей на фактично відвантажений товар за місяць Продавець надає Покупцеві не пізніше 7-го числа місяця наступного за обліковий місяць.

На виконання умов Договору Продавець здійснив поставку товару Покупцю за період з 30.06.2010р. по 31.10.2010р. згідно видаткових накладних на загальну суму 187 322,85 грн.:

від 30.06.2010р. № ДД-0603293 на суму 19 763,10 грн.;

від 31.07.2010р. № ДД-0703385 на суму 51 511,42 грн.;

від 31.08.2010р. № ДД-0803359 на суму 56 826,33 грн.;

від 30.09.2010р. № ДД-0903411 на суму 51 460,00 грн.;

від 31.10.2010р. № ДД-1003143 на суму 7 762,00 грн.

Пальне було отримано Покупцем без зауважень та претензій.

За отримане пальне Покупець розрахувався частково.

01.01.2011р. між Покупцем та Продавцем було укладено договір про здійснення платежів на погашення заборгованості, яким встановлено, що станом на 22 липня 2011 року заборгованість Покупця складає 51 720, 37 грн., яку сплачується наступними траншами (частинами):

25 860,18 грн. до 31.08.2011р.;

25 860,18 грн. до 30.09.2011р.

Станом на 03.12.2011р. з врахуванням часткової сплати заборгованості в сумі 22 500,00 грн., заборгованість Покупця становить 29 220,37 грн.

Сума заборгованості не заперечується відповідачем та підтверджується актами звірки взаєморозрахунків.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Продавця до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини купівлі - продажу товару (нафтопродуктів). Сторони за договором є самостійними юридичними особами та суб'єктами господарювання на ринку надання та споживання послуг.

За правовою природою спірний договір купівлі-продажу і зберігання нафтопродуктів від 21.06.2010р. №24/10-вед є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам статті 655 ЦК України, якою встановлено, що одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати гроші, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір купівлі-продажу і зберігання нафтопродуктів від 21.06.2010р. №24/10-вед не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу. Позивач за період з 30.06.2010р. по 31.10.2010р. згідно видаткових накладних поставив Відповідачу товар на загальну суму 187 322,85 грн., та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманого товару (пального) не заявлено.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте Відповідач свої зобов'язання в частині оплати за отриманий товар належним чином не виконав. Розрахунок в повному обсязі не проведено, заборгованість в установлені договором строки не погашено.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 29 220,37 грн. (51 720,37 грн. - 22 500,00 грн.).

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 1 609,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Макєєва Володимира Валерійовича, м. Черкаси, вул. Калініна, 68, к. 40, ідентифікаційний номер фізичної особи-підприємця 3115817692, номер рахунку в банку невідомий

на користь приватного підприємства «Друг», м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 52, код ЄДРПОУ 14192960, номер рахунку в банку невідомий

29 220,37 грн. заборгованості та 1 609,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 17.01.2013р.

Суддя Г.М. Скиба