Рішення № 28672609, 10.01.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-50/17333-2012 10.01.13За позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна"

до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон"

про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 8 604, 68 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача Абрамова А.В. (дов. № 12 від 02.01.2013)

Від відповідача Олексієнко О.А. (дов. № 08-2013 від 01.01.2013)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (надалі- ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" та/або позивач) звернулось до господарського суду м. Києва із позовом до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (надалі - ПрАТ "СК "Еталон" та/або відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 8 604,68 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, виплативши страхове відшкодування власнику автомобіля, пошкодженого при дорожньо - транспортній пригоді, винним у якій визнано водія іншого автомобіля, отримав в силу приписів статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України в межах виплаченого відшкодування право зворотної вимоги до відповідальної за збитки особи, якою є відповідач як страховик цивільної відповідальності винної у ДТП особи. Спір виник внаслідок того, що позивачем виконано свій обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, а відповідач ухиляється від виконання свого обов'язку здійснити регресну виплату.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 04.12.2012 порушено провадження у справі № 5011-50/17333-2012, розгляд справи призначено на 27.12.2012.

Представники позивача та відповідача в судове засідання 27.12.2012 з'явилися, витребувані судом докази подали, але у зв'язку з необхідністю витребування нових доказів та на підставі ч.3 ст.77 ГПК України оголошено перерву розгляду справи на 10.01.2013.

Представник позивача в судове засідання 10.01.2013 з'явився, позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 10.01.2013 з'явився, позовні вимоги заперечив.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2009 між ПрАТ "АСК "ІНГО Україна" та ЗАТ "Крафт Фудз Україна" (надалі - "страхувальник") було укладено Договір по страхуванню засобів транспорту, цивільної відповідальності та від нещасних випадків № 250586300, за яким позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу легкового автомобіля НОМЕР_1 (надалі - "застрахований автомобіль")

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника пов'язані з володінням, розпорядженням та користуванням вказаним транспортним засобом на випадок настання страхових подій, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; незаконне заволодіння; протиправні дії третіх осіб; інші випадкові події (пожежа, вибух або самозаймання транспортного засобу, стихійне лихо чи природні явища і т.п.).

26.01.2010 у м. Луганську на перехресті вул. Буденного - вул. Карпинського сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів : застрахованого позивачем автомобіля НОМЕР_1, що належить ЗАТ "Крафт Фудз Україна" під управлінням водія ОСОБА_3 та автомобіля НОМЕР_2, що належить ОСОБА_4, під керуванням ОСОБА_5.

Із довідки ВДАІ м. Луганськ № 8558968 від 23.03.2012 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що транспортний засіб - "ВАЗ-217030", д.н. НОМЕР_2, яким спричинено ДТП , що потягнуло нанесення шкоди автомобілю НОМЕР_1, знаходився під керуванням громадянина ОСОБА_5

Згідно з постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 01.02.2010 у справі № 3-370 2010 г. Тишакова Вадима Валентиновича за вчинення вказаного ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ст. 354 Господарського кодексу України за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Тобто, за укладеним договором одна сторона за договором зобов'язалася за винагороду (страховий внесок), котра сплачується іншою стороною, відшкодувати їй збитки, завдані застрахованому транспортному засобові в результаті настання визначеного договором страхового випадку.

Застрахованим майном за вказаним Договором є автомобіль НОМЕР_1, а страховим випадком крім інших, вважаються також збитки: пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу або його частини в результаті ДТП та ін.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 68 від 09.02.2010 вартість матеріального збитку склала 7 601,19 грн.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування, вищевказаних рахунків, страхового акту № 50050 від 25.02.2010, позивач на виконання умов Договору страхування виплатив на рахунок, визначений страхувальником, страхове відшкодування у розмірі 9 114,68 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2251 від 30.03.2010.

Таким чином, до позивача, на думку останнього, перейшло в межах вказаної суми право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Вина ОСОБА_5 встановлена у судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля "ВВАЗ 217030" д.н. НОМЕР_2 , ним і відшкодовується.

Цивільна відповідальність власника транспортного засобу винної сторони застрахована в ПрАТ СК "Еталон", що підтверджується наданим відповідачем полісом № ВА №7492227 та довідкою МТСБУ від 24.12.2012 №33599/7-3-11 ( в матеріалах справи).Згідно даного полісу франшиза складає 510 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін , суд приходить до висновку про часткову відмову в задоволенні позову з огляду не таке:

Згідно ст.22 ЦК України особа, якій завдано шкоду у результаті її порушеного права , має право на її відшкодування.

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної' пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Преамбулою Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"передбачено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні"встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність", проведення оцінки майна є обов'язковим у випадку визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.

Механізм оцінки колісних транспортних засобів встановлюється Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (КТЗ), затвердженою Міністерством Юстиції України та Фондом державного майна України №142/5/2092 від 24.11.03 (далі - Методика).

Згідно з вимогами пунктів 3.1, 3.3, 3.4, 3.9 даної Методики визначення вартості матеріального збитку (реальні збитки) з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування колісним транспортним засобом (втрати товарної якості) ,здійснюється на підставі аналізу цін продажу (пропозиції) КТЗ, ідентичних або аналогічних оцінюваному на первинному чи вторинному ринках.

Відповідно до п. 4.3. Методики за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ, у якому зазначається інформація, передбачена п. 4.4. Методики.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Документом, який визначає розмір збитку є Звіт про оцінку колісного транспортного засобу, однак позивачем не надано такого звіту, тобто документ необхідний для розрахунку страхового відшкодування згідно з вимогами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до ч. 1 п. 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону.

Матеріали справи містять докази розрахунку вартості витрат на проведення відновлювального ремонту автомобіля автомобіля "Мітцубісі Ланцер", д.н. НОМЕР_1 суб'єктом оціночної діяльності, який має відповідний сертифікат, а тому суд має можливість встановити їх відповідність п. 4.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів відповідності.

Натомість позивачем не було надано документ, який підтверджує у встановленому Законом України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" порядку розмір оціненої шкоди застрахованого позивачем автомобіля в сумі 10 654,68 грн., з яких позивач відмінусував вартість франшизи в сумі 1540,00 грн. Таким документом, на думку суду, є висновок (звіт) експерта, оскільки згідно з роз"ясненнями, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 27.031992 №6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", при стягненні на користь потерпілого вартості пошкодженого майна враховується зношеність пошкодженого майна. Розрахунок зношеності проводиться відповідно до вищевказаної Методики

Відповідно до наданого Звіту № 68 від 09.02.2010 матеріальні збитки спричиненні Страхувальнику даного транспортного засобу позивача складають 7 601, 19 грн..

Тобто, оціненою шкодою та реальними збитками позивача є збитки на суму 7 601, 19 грн., яку і мав право вимагати позивач в порядку регресу , зменшивши її при цьому на суму своєї франшизи в сумі 1540,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

У зв'язку з наведеним заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу, на думку суду, підлягає зменшенню на суму франшиз та становить: 7 601, 19 грн. -1540,00 грн. - 510,00 грн. = 5551, 19 грн.

Таким чином, до ПрАТ АСК "Інго Україна" перейшло тільки в межах суми 5551, 19 грн. право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню.

Суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів звіту про оцінку шкоди застрахованого автомобіля з урахуванням зносу в сумі 10 654, 68 грн., яка була заподіяна в результаті ДТП, як документу, що визначає розмір збитку, а тому підстави для стягнення коштів у повному обсязі в порядку регресу у позивача відсутні.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються:

на позивача в сумі 571 грн. 21 коп. , на відповідача - 1 038 грн. 29 коп.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Еталон" (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 33-б, 2 під'їзд, ідентифікаційний код 20080515) на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд.33 ідентифікаційний код 16285602) суму страхового відшкодування у розмірі 5 551 (п"ять тисяч п"ятсот п"ятдесят одну) грн. 19 коп. та судовий збір у розмірі 1 038 (одна тисяча тридцять вісім ) грн. 29 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

6. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Л. Д. Головатюк

Дата підписання повного тексту рішення - 16.01.2013