Рішення № 28672234, 17.01.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" січня 2013 р.

Справа № 5013/1701/12

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 5013/1701/12

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чорноморська Рів'єра", смт. Чорноморське, Комінтернівський район, Одеська область,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕГА ПАРТНЕР", с. Сонячне, Кіровоградська область

про стягнення 51552,66 грн

Представники сторін:

від позивача та відповідача - участі не брали.

Господарський суд враховує, що ухвала про порушення провадження у даній справі від 18.12.2012 року надіслана сторонам з дотриманням вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75. Зокрема, на зворотній стороні у лівому нижньому куті першого примірника зазначеної ухвали містяться відбиток штампу, порядкові реєстрові номери та підпис працівника суду, зроблені 19.12.2012 року при її надсиланні сторонам у справі.

Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 13.08.08 № 01-8/482 “Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року” дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Додатковим доказом належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи є рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень позивачеві та відповідачеві від 19.12.2012 року, які знаходяться в матеріалах справи.

Таким чином, суд вважає, що сторони у справі належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморська Рів'єра" звернулося до господарського суду із позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕГА ПАРТНЕР" боргу в сумі 51552,56 грн, з яких: 42179,00 грн - основний борг (попередня оплата), 2404,00 грн - пеня, 4049,18 грн - 0,2% неустойки за прострочення виконання зобов'язань, 2754,29 грн - 17% неустойки за користування чужими коштами, 166,19 грн - три відсотка річних.

Позивач надіслав до суду клопотання про розгляд даної справи за відсутності представника ТОВ "Чорноморська Рів'єра".

Відповідач відзиву на позовну заяву та витребувані ухвалами суду документів не подав. Позовні вимоги ні по суті, ні по розрахунку не заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Чорноморська Рів'єра" (покупець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "АВЕГА ПАРТНЕР" (постачальник, відповідач) 20.04.2012 року укладено договір № ДГ-043 (далі - Договір), згідно пунктів 1.1, якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві гранітну продукцію (далі-продукція), а покупець прийняти і оплатити продукцію у відповідності до умова даного договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору, розрахунки по договору здійснюються у наступному порядку: 50% від вартості зазначеної у Специфікації в якості передоплати протягом 3 банківських днів з моменту надання рахунку на оплату; інші 50% від вартості продукції, зазначеної у Специфікації, за фактом поставки протягом 10 банківських днів.

Поставка продукції здійснюється на умовах DDP (станція Дачна) у відповідності до правил "Інкотермс" в редакції 2010 р., протягом 7 календарних днів з моменту отримання передоплати за продукцію постачальником згідно п. 3.3 Договору. Датою поставки вважається дата приймання продукції покупцем по накладній (п. 4.3 Договору).

Розділом 5 Договору передбачено відповідальність сторін і порядок розгляду спорів.

Згідно п. 5.2 вказаного розділу, у випадку затримки поставки продукції постачальник на вимогу покупця зобов'язався сплатити неустойку за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від вартості не поставленої в строк продукції.

Пунктом 5.3 Договору сторони узгодили, що у випадку затримки поставки продукції більше 7 календарних днів, постачальник зобов'язаний на вимогу покупця повернути передоплату протягом 3 банків днів з моменту вимоги. У випадку прострочення повернення передоплати, постачальник сплачує пеню в розмірі 0,2 % від суми неповернутих грошових коштів за кожен день прострочення.

Сторони домовилися, що за вимогою покупця, у разі прострочення поставки продукції більше 10 календарних днів, постачальних зобов'язаний сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 17% річних від суми передоплати, внесеної покупцем на рахунок покупця, за весь час починаючи з моменту коли поставка продукції повинна була відбутися до фактичної поставки (п. 5.4 Договору).

Даний Договір відповідно до п. 71, вступає в силу з моменту підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року, а в частині взаєморозрахунків до їх повного закінчення.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов Договору.

На виконання умов договору, а саме п. 3.3, покупець здійснив попередню оплату товару на суму 80040,00 грн, відповідно до рахунку-фактури № СФ-000105 від 11.05.2012 року, що підтверджено реєстром документів по рахунку за період з 01.01.2012 року по 23.12.2012 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору не виконав, порушуючи умови п. 4.3, продавець поставив покупцю продукцію частково на загальну суму 35861,00 грн (копії видаткових накладних додано позивачем до матеріалів справи).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 01.10.2012 вих. № 149, яка отримана відповідачем 10.10.2012, про що свідчить підписна повідомлені про вручення поштового відправлення (а.с 16).

23.10.2012 року відповідач повернув позивачеві грошові кошти в сумі 2000,00 грн за платіжним дорученням № 566, що підтверджено реєстром документів по рахунку за період з 01.01.2012 року по 23.12.2012 року.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Аналогічне визначення міститься і в ст. 712 Цивільного кодексу України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність, а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України

Згідно умов договору (п.4.3) відповідач повинен був здійснити поставку товару не пізніше 7 днів з моменту проведення попередньої оплати, тобто отримавши попередню оплату 15.05.2012 року, продавець мав поставити товар не пізніше 23.05.2012 року.

Відповідно до частини 1 статті 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

З огляду на вказану норму невиконання продавцем обов'язку щодо передачі товару покупцеві дає останньому право відмовитися від договору. Дане правило відповідає загальній нормі ч. 1 ст. 611 ЦК за якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки передбачені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це передбачено договором або законом.

Визнаючи єдиною підставою для вказаних правових наслідків відмови продавця передати проданий товар покупцеві, законодавець чітко не окреслює, які дії слід вважати відмовою продавця від виконання покладеного на нього обов'язку. Тобто, про відмову продавця у даному випадку можуть свідчити будь-які дії, бездіяльність чи рішення, що дають підстави вважати даний обов'язок невиконаним чи виконаним неналежним чином.

За правилами части 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач вказує на те, що умовами Договору (п. 5.3) передбачено обов'язок постачальника у випадку затримки поставки продукції більше 7 календарних днів повернути передоплату протягом 3 банків днів з моменту вимоги покупця, що в даному випадку і є підставою вимагати від відповідача, саме повернення попередньої оплати, а не виконання умов договору.

На виконання вказаних умов Договору позивачем на адресу відповідача була направлена претензія від 01.10.2012 вих. № 149 з вимогою про повернення попередньої оплати, яка отримана відповідачем 10.10.2012, про що свідчить підписна повідомлені про вручення поштового відправлення (а.с 16).

Доказів здійснення поставки продукції за Договором та в строки встановлені цим Договором або повернення усієї суми отриманих від позивача коштів в рахунок попередньої оплати продукції, відповідач суду не подав.

Отже позовні вимоги про стягнення 42179,00 грн боргу (попередня оплата) є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

У своїх позовних вимогам, позивач, на підставі п.п. 5.2, 5.3, 5.4 Договору, просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленої у строк продукції (вартість непоставленої в строк продукції - 42179,00 грн) за кожен день прострочення, що складає 2404,00 грн за період з 23.05.2012 року по 10.10.2012 року (139д.); неустойку за прострочення виконання зобов'язання з повернення суми передоплати в розмірі 0,2% від суми боргу (вартість непоставленої в строк продукції - 42179,00 грн) за прострочення понад 7 днів, що складає 4049,18 грн за період з 23.10.2012 року по 12.12.2012 року (48д.); неустойку за прострочення виконання зобов'язання за користування чужими грошовими коштами в розмірі 17% річних від суми передоплати ( 42179,00 грн) за кожен день прострочення, що складає 2754,29 грн за період з 23.05.2012 року по 101.10.2012 року (139д.)

Виходячи з приписів частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України, порушення продавцем обов'язку щодо передачі товару, який був попередньо оплачений, надає покупцеві можливість стягнути з продавця проценти за користування чужими грошовими коштами відповідно до ст. 536 ЦК. Проценти починають нараховуватися від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати, в залежності від того, яким правом, передбаченим ч. 2 вказаної статті скористався покупець. Договором також може бути передбачений обов'язок продавця сплачувати проценти від дня одержання суми попередньої оплати від покупця, а не від дня, коли товар має бути переданий.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Нормами ст.ст. 662, 663, 664 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок продавця передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно зі ст. ст. 546, 547, ч. 3. ст. 549 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання вчиняється в письмовій формі.

Неустойкою / штрафом, пенею / є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Господарський суд враховує, що умовами договору п.п. 5.2, 5.3, 5.4 Договору, передбачено, що у випадку затримки поставки продукції постачальник зобов'язався сплатити неустойку за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення, від вартості не поставленої в строк продукції; у випадку прострочення повернення передоплати, постачальник сплачує пеню в розмірі 0,2 % від суми неповернутих грошових коштів за кожен день прострочення; у разі прострочення поставки продукції більше 10 календарних днів, постачальних зобов'язався сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 17% річних від суми передоплати, за весь час починаючи з моменту коли поставка продукції повинна була відбутися до фактичної поставки.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 662 Цивільного кодексу України, обов'язок щодо передачі проданого товару покупцеві, покладено умовами договору на продавця, а він його не виконав, то вимоги позивача, щодо стягнення пені в сумі 2404,00 грн за період з 23.05.2012 року по 10.10.2012 року; неустойки за прострочення виконання зобов'язання з повернення суми передоплати в розмірі 0,2% від суми боргу за прострочення понад 7 днів, що складає 4049,18 грн за період з 23.10.2012 року по 12.12.2012 року та про стягнення неустойки за прострочення виконання зобов'язання за користування чужими грошовими коштами в розмірі 17% річних від суми передоплати за кожен день прострочення, що складає 2754,29 грн за період з 23.05.2012 року по 10.10.2012 року є правомірною та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 166,19 грн (нараховані на суму попередньої оплати - 42179,00 грн) за період з 10.10.2012 року по 12.12.2012 року.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на викладені обставини, матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд задовольняє вимоги позивача в цій частині та стягує з відповідача три відсотки річних в сумі 166,19 грн за період з 10.10.2012 року по 12.12.2012 року.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судових витрат на судовий збір.

На підставі викладеного, ст.ст. 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України , норми Закону України "Про судовий збір", господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕГА ПАРТНЕР" (25019,Кіровоградська область, Кіровоградський район, с.Сонячне,вул.Горіхова,буд.49, код ЄДРПОУ 36951889) на користь товариство з обмеженою відповідальністю "Чорноморська Рів'єра" (67570, Одеська область, Комінтернівський район, смт.Чорноморське, вул.Уютна,буд.1, код ЄДРПОУ 32863511) борг в сумі 51552,56 грн, з яких: 42179,00 грн - основний борг (попередня оплата), 2404,00 грн - пеня, 4049,18 грн - 0,2% неустойки за прострочення виконання зобов'язань, 2754,29 грн - 17% неустойки за користування чужими коштами, 166,19 грн - три відсотка річних, а також судовий збір у сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 17.01.2013 року.

Суддя Т. В. Макаренко