Рішення № 28671855, 24.12.2012, Брянківський міський суд Луганської області

Справа № 1206/4973/12

Провадження № 2/1206/1152/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.2012 року Брянківській міський суд Луганської області у складі:

головуючого -судді Крупинської О.Ю.

при секретарі -Бахтіній Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Брянка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про відшкодування матеріальної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка -ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, посилається на те, що 22.02.2005 року приблизно о 23 годині 00 хвилин у неї була вчинена крадіжка металевих воріт гаража, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, біля ЦЗФ «Брянківська», внаслідок чого позивачці була заподіяна матеріальна шкода в сумі 700,00 грн. За даним фактом 16.07.2012 року Брянківським МВ ГУМВС України в Луганській області була порушена кримінальна справа №0127 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України. В ході досудового слідства з'ясувалось, що зазначену крадіжку вчинив ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_2. Металеві ворота позивачці повернуті не були, на відновлення яких їй необхідна сума у розмірі 2000 грн. Позивачка просить суд стягнути з ОСОБА_2 матеріальну шкоду на її користь у сумі 2700 грн.

Позивачка ОСОБА_1 надала суду письмову заяву, у якій позовні вимоги підтримала повністю, просила їх задовольнити та розглянути справу за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду письмову заяву, у якій проти позову повністю заперечує.

Дослідивши і оцінивши докази в справі в їхній сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до постанови слідчого СО Брянківського МВ ГУМВС України про порушення кримінальної справи та прийнятті її до свого провадження від 16.07.2012 року, 22.02.2005 року о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_3 шляхом вільного доступу вчинив крадіжку металевих воріт з гаража, який розташований в районі ЦЗФ «Брянківська»по вул. Донбасівська м. Брянки, внаслідок чого ОСОБА_1 була заподіяна матеріальна шкода у сумі 700,00 грн. (а.с.2).

Відповідно до постанови Брянківського міського суду від 03.10.2012 року по кримінальній справі № 1206/4664/12, 22.02.2005 року о 23 годині 00 хвилин ОСОБА_3 вчинив крадіжку металевих воріт з гаража, який розташований в гаражному кооперативі «Збагачувач»по вул. Донбасівська м. Брянки, внаслідок чого ОСОБА_1 була заподіяна матеріальна шкода у сумі 700,00 грн. (а.с.6-8).

Відповідно до рішення Брянківської міської ради про передачу земельних ділянок в постійне користування та дозвіл будівництва індивідуальних гаражів від 21.02.1995 року, ОСОБА_4, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 було надано земельну ділянку для будівництво гаража по вул. Донбасівська (а.с.3-5).

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України, підставою звільнення від доказування є вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей 58, 59 ЦПК про належність і допустимість доказів.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 214 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі викладеного та враховуючи, що позивачка ОСОБА_1 не надала суду документальних підтверджень про вартість виконання робіт для відновлення воріт гаража, а відповідач ОСОБА_2, в свою чергу, не надав суду посилання на докази, якими обґрунтовується заперечення проти позову, суд вважає, що позов ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди підлягає частковому задоволенню, а судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 1166, 1192 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 11, 58-61, 79, 88, 208-209, 212-215 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Брянка Луганської області, на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у сумі 700 (сімсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, судовий збір на користь держави у сумі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок, який перераховувати на рахунок: 31219206700017, отримувач коштів: УДКСУ у м. Брянка Луганської області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37780550, код банку отримувача (МФО): 804013, банк отримувача ГУДКCУ у Луганській області, код класифікації доходів бюджету: 22030001, код ЄДРПОУ: 05380728, пункт 1.1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через Брянківський міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: О.Ю. Крупинська