Рішення № 28671533, 16.01.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/128/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.13 Справа № 5009/4620/12

за позовом Приватного акціонерного товариства «Юнікон», (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Олеся Гончара, буд. 28-А)

до відповідача Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, буд. 2)

про стягнення 83 128,83 грн. основного боргу за договором поставки № 120425 від 20.06.2012 р.

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача -Шарапов Д.О., довіреність № 20 від 12.12.2012 р.;

від відповідача -Мальчев В.Є., довіреність № 5561 від 17.12.2012 р.;

07.12.2012 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Приватне акціонерне товариство «Юнікон», м. Дніпропетровськ (ПрАТ «Юнікон») з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», м. Запоріжжя (далі за текстом скорочено -ПрАТ «ЗЕРЗ») про стягнення 83 128,83 грн. основного боргу за договором поставки № 120424 від 20.06.2012 р., 512,88 грн. пені та 410,30 грн. 3 % річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 07.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/4620/12, справі № 5009/4620/12 присвоєно номер провадження справи 4/128/12, судове засідання призначено на 16.01.2013 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 16.01.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 16.01.2013 р. до початку судового розгляду спору позивач звернувся до суду з письмовою заявою «Про уточнення позовних вимог», якою, посилаючись на ст. 22 ГПК України, просить суд прийняти до розгляду зменшені позовні вимоги на суму первісно заявлених 3 % річних в розмірі 410,30 грн. та суму пені в розмірі 512,88 грн. та стягнути з ПрАТ «ЗЕРЗ»83 128,83 грн. основного боргу. Крім того, позивач просить суд змінити підставу позову у даній справі щодо позовної вимоги про стягнення 83 128,83 грн. основного боргу, оскільки зазначений борг утворився у зв'язку із неналежним виконанням ПрАТ «ЗЕРЗ»зобов'язань за договором поставки № 120425 від 20.06.2012 р., а в первісному позові помилково було зазначено договір поставки № 120424 від 20.06.2012 р.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 ГПК України в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

В пункті 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.

Відповідно до п. 3.12 цієї ж постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна підстав позову -це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Враховуючи викладене, розглянувши заяву позивача «Про уточнення позовних вимог»та матеріали справи № 5009/4620/12, суд дійшов висновку, що за своєю юридичною природою заява «Про уточнення позовних вимог»є заявою про зміну підстави позову та про зменшення розміру заявлених позовних вимог, яка подана відповідно до приписів ст. 22 ГПК України, відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам та охоронюваним законом інтересам сторін, а тому судом приймається до розгляду.

Таким чином, в судовому засіданні 16.01.2013 р. судом розглянуті та вирішені по суті позовні вимоги про стягнення з ПрАТ «ЗЕРЗ»83 128,83 грн. основного боргу за договором поставки № 120425 від 20.06.2012 р.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на приписах ст., ст. 530, 692 ЦК України, ст., ст. 193, 265 ГК України і полягають в тому, що 20.06.2012 р. сторонами у справі укладений договір поставки № 120425, за умовами якого позивач зобов'язався у 2012 році поставити (передати у власність) відповідачу товари, зазначені в специфікаціях -додатках до договору, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити такі товари на умовах цього договору. Відповідно до умов договору сторонами була підписана специфікації № 1 (додаток № 1 до договору), якою сторони визначили орієнтовну кількість, якість, ціну та загальну вартість товару -прокату листового гарячекатаного, що поставляється за умовами договору поставки № 120425 від 20.06.2012 р. Згідно з п. 4.2 договору відповідач здійснює оплату поставленого товару протягом 60 банківських днів з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання-передачі товару та отримання відповідачем оригіналу рахунку на оплату товару. На виконання умов договору на підставі заявок відповідача на постачання товару № 2820/03 від 20.06.2012 р. і № 2964/03 від 02.07.2012 р., видаткових накладних № ЮБл083 від 22.06.2012 р. та № ЮБл023 від 11.07.2012 р. позивачем відповідачу був поставлений обумовлений договором товар на загальну суму 83 128,83 грн. Відповідачем вказаний товар був отриманий, про що свідчать довіреності (форма № М-2) № 8993 від 22.06.2012 р. і № 9196 від 11.07.2012 р., а також акти приймання-передачі товару від 22.06.2012 р. і від 11.07.2012 р. На оплату поставленого товару позивачем відповідачу були надані рахунки-фактури № Обл.083 від 22.06.2012 р. і № ЮБЛ023 від 11.07.2012 р. В порушення умов договору відповідач за отриманий товар в обсязі та в строки, визначені умовами договору, не розрахувався. Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами договору № 120425 від 20.06.2012 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства. Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар на час звернення позивача до суду з даним позовом становила 83128,83 грн.

Відповідач пояснив суду, що на час вирішення спору судом заборгованість ПрАТ «ЗЕРЗ»перед ПрАТ «Юнікон»за договором поставки № 120425 від 20.06.2012 р. відсутня, що підтверджується платіжними дорученнями № 268 і № 269 від 15.01.2013 р., у зв'язку із чим провадження у справі № 5009/4620/12 підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору.

Позивач в судому засіданні 16.01.2013 р. також звернувся до суду із клопотанням про припинення провадження у справі № 5009/4620/12, оскільки на час проведення судового засідання відповідач в повному обсязі погасив заборгованість перед ПрАТ «Юнікон»за договором поставки № 120425 від 20.06.2012 р.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2012 р. ПрАТ «Юнікон»(позивачем у справі) та ПрАТ «ЗЕРЗ» (відповідачем у справі) був укладений договір поставки № 120425 з відповідними додатками до нього (далі за текстом -Договір).

За умовами Договору позивач (постачальник) зобов'язався у 2012 році поставити (передати у власність) відповідачу (замовнику) товари, зазначені в специфікаціях -додатках до Договору, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити такі товари на умовах цього Договору. (пункт 1.1 Договору).

Згідно з п. 1.2 Договору найменування (номенклатура, асортимент) товарів визначається відповідно до Специфікацій -додатків до цього Договору.

Відповідно до умов Договору сторонами була підписана Специфікація № 1 (додаток № 1 до Договору), якою сторони визначили орієнтовну кількість, якість, ціну та загальну вартість товару -прокат у листового гарячекатаного, що поставляється за умовами Договору поставки № 120425 від 20.06.2012 р.

Пунктами 5.1, 5.4, 5.5 Договору сторони визначили, що товар повинен бути поставлений не пізніше 10 днів від дня отримання позивачем письмової заявки відповідача на постачання товару. Товар постачається партіями відповідно до письмових заявок відповідача. Право власності на товар, зазначений у специфікації -додатку до цього Договору, переходить до відповідача з моменту підписання сторонами/представниками сторін видаткової накладної та відсутності у відповідача зауважень щодо якості, комплектності та асортименту товару.

Згідно з п. 3.1 Договору ціна (сума, загальна вартість) цього Договору становить 86 616,00 грн., у тому числі ПДВ. Ціна за одиницю товару зазначається у специфікації -додатку до цього Договору.

Відповідно до п. 5.12 Договору підтвердженням про одержання товару відповідачем є видаткова накладна, підписана уповноваженими представниками сторін.

Пунктами 4.1 -4.3 Договору сторони узгодили, що розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється у безготівковій формі. Відповідач здійснює оплату поставленого товару протягом 60 банківських днів з дня підписання сторонами за цим договором акту приймання-передачі товару та отримання відповідачем оригіналу рахунку на оплату товару. В актах приймання-передачі товару сторони за цим Договором повинні зазначити найменування, асортимент, кількість та ціну товару, номер та дату Договору, номер та дату заявки на постачання товару, дату отримання позивачем заявки на постачання товару, реквізити видаткової накладної за якою отриманий товар, інші відомості при необхідності. Акт приймання-передачі товару повинен бути скріплений печатками сторін за Договором. До рахунка на оплату товару додаються акт приймання-передачі товару, податкова накладна, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору № 1204257 від 20.06.2012 р. та на підставі письмових заявок відповідача № 2820/03 від 20.06.2012 р. і № 2964/03 від 02.07.2012 р. позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар за наступними видатковими накладними:

- № ЮБл083 від 22.06.2012 р. на суму 27 428,40 грн. з ПДВ;

- № ЮБл023 від 11.07.2012 р. на суму 54 856,80 грн. з ПДВ,

а всього на загальну суму 82 285,20 грн.

Поставлений товар був отриманий уповноваженою особою відповідача, про що свідчать довіреності на отримання товару (форма № М-2) за спірний період, а саме: № 8993 від 22.06.2012 р. і № 9193 від 11.07.2012 р. на ім'я Синебок О.І.

Крім того, відповідно до умов Договору сторонами були складені, підписані та скріплені печатками підприємств Акт приймання-передачі товару № 1 від 22.06.2012 р. по Договору поставки № 120425 від 20.06.2012 р. згідно заявки № 2820/03 від 20.06.2012 р., яка отримана Постачальником 21.06.2012 р., та Акт приймання-передачі товару № 2 від 11.07.2012 р. по Договору поставки № 120425 від 20.06.2012 р. згідно заявки № 2964/03 від 02.07.2012 р., яка отримана Постачальником 05.07.2012 р.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору підтверджується видатковими накладними на поставку товару за спірний період, довіреностями на отримання товару та актами приймання-передачі товару. Зазначені видаткові накладні та акти приймання-передачі товару за спірний період узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчить підписи уповноважених осіб відповідача на кожній з вказаних видаткових накладних та підписи на актах приймання-передачі товару скріплені печаткою ПрАТ «ЗЕРЗ». (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії -залучені до матеріалів справи).

На кожну поставлену партію товару були оформлені товарно-транспортні накладні № ЮБл083 від 22.06.2012 р. і № ЮБл023 від 11.07.2012 р.

На оплату поставленого товару позивачем відповідачу виставлялися рахунки-фактури № ЮБл083 від 22.06.2012 р. на суму 27 428,40 грн. з ПДВ і № ЮБл023 від 11.07.2012 р. на суму 54 856,80 грн. з ПДВ.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п. 6.1.1 Договору відповідач прийняв на себе зобов'язання своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар.

Виходячи з умов п. 4.2 Договору строк оплати товару, поставленого відповідачу за видатковою накладною № ЮБл083 від 22.06.2012 р. (Акт приймання-передачі товару № 1 від 22.06.2012 р.) -до 17.09.2012 р., а за видатковою накладною № ЮБл023 від 11.07.2012 р. (Акт приймання-передачі товару № 2 від 11.07.2012 р.) -до 04.10.2012 р.

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався.

07.11.2012 р. позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 1400-УДиИ/ЮрО про погашення заборгованості за отриманий товар за Договором поставки № 120425 від 20.06.2012 р.

Відповідачем вказана претензія була отримана 13.11.2012 р., про що свідчить відмітка уповноваженої особи ПрАт «ЗЕРЗ»на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4900502699623, однак залишена без відповіді лі та задоволення.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 120425 від 20.06.2012 р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим станом на час звернення позивача до суду з даним позовом за ним рахувалася заборгованість за отриманий товар в сумі 52 285,20 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Пунктом 10.1 Договору встановлено, що Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє в частині строків постачання товару -до 31.12.2012 р., а в іншій частині -до повного виконання сторонами зобов'язань за цим Договором.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

В судовому засіданні 16.01.2013 р. відповідач пояснив суду, а позивач проти цього не заперечив, що 15.01.2013 р. ПрАТ «ЗЕРЗ»перераховано ПрАТ «Юнікон»платіжним дорученням № 268 27 428,40 грн. (призначення платежу: оплата за лист по рах. № 083 від 22.06.2012 р., дог. № 120425 від 20.06.2012 р.) і платіжним дорученням № 269 54 856,80 грн. (призначення платежу: оплата за лист по рах. № 023 від 11.07.2012 р., дог. № 120425 від 20.06.2012 р.). Оригінали зазначених платіжних документів досліджувалися в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії -долучений до матеріалів справи.

Таким чином, оплата заборгованості в сумі 82 285,20 грн. була здійснена відповідачем після звернення позивача з позовом до суду.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у зв'язку із погашенням відповідачем основного боргу за Договором поставки № 120425 від 20.06.2012 р. за поставлений товар за видатковими накладними № ЮБл083 від 22.06.2012 р. та № ЮБл023 від 11.07.2012 р. в сумі 82 285,20 грн. після звернення позивача до суду з позовною заявою у справі № 5009/4620/12, що підтверджується платіжними дорученнями № 268 і № 269 від 15.01.2013 р., провадження у справі № 5009/4620/12 в частині стягнення основного боргу в сумі 82 285,20 грн. слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Стосовно позовних вимог про стягнення з ПрАТ «ЗЕРЗ»843,63 грн. основного боргу за Договором поставки № 120425 від 20.06.2012 р., то в цій частині вимог позов пред'явлений безпідставно та необґрунтовано, оскільки позивач не довів суду належними та допустимими, в розумінні ст. 34 ГПК України, доказами поставку відповідачу товару на цю суму в рамках Договору поставки № 120425 від 20.06.2012 р.

З урахуванням викладеного, в частині стягнення 843,63 грн. основного боргу за Договором поставки № 120425 від 20.06.2012 р. суд відмовляє в задоволені позову.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, враховуючи міру та ступінь вини кожної із сторін у доведені спору до суду, в частині позову про стягнення 843,63 грн. основного боргу за Договором поставки № 120425 від 20.06.2012 р. судові витрати залишаються за позивачем.

Згідно з п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, закриття провадження у справі.

Із змісту п. 4.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»вбачається, що у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом пунктів 4 і 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі і залишення позову без розгляду тягнуть за собою повернення сплачених сум судового збору (за винятком випадку, коли позов залишено без розгляду в зв'язку з повторною неявкою представника позивача на виклик у засідання господарського суду, якщо таке нез'явлення перешкоджало вирішенню спору).

Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»передбачено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути позивачу із Державного бюджету України суму 1 664,17 грн. судового збору за відповідною ухвалою суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 68 Конституції України, ст. 193 ГК України, ст., ст. 525, 526, 530, 599, 629, 655, 692, 712 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82-85, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В частині позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», м. Запоріжжя на користь Приватного акціонерного товариства «Юнікон», м. Дніпропетровськ 82 285,20 грн. основного боргу за договором поставки № 120425 від 20.06.2012 р. провадження у справі припинити.

2. В задоволені позовних вимог про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», м. Запоріжжя на користь Приватного акціонерного товариства «Юнікон», м. Дніпропетровськ 843,63 грн. основного боргу за договором поставки № 120425 від 20.06.2012 р. відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "17" січня 2013 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.