Рішення № 28670150, 17.12.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2012 р.Справа № 5023/4444/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Боіна А.М. за дов. № 20-1-4/38-Ю від 26.09.12р.;

відповідача - не з"явився;

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Гарант-Авто", м. Київ до Публічного акціонерного товариства "Харківська муніципальна страхова компанія", м. Харків полягають у стягненні 2899,10 грн. збитків.

У судове засідання 14.12.2012р. представник позивача з"явився, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, свого представника не направив, про дату та місце слухання справи був повідомлений у попередньому судовому засіданні. Вимоги ухвали господарського суду Харківської області від 07.11.2012р. щодо надання до суду засвідченої належним чином копії полісу ОСЦПВВНТЗ №АА/0016403 страхування відповідальності Телетьон М.С. у ПАТ "Харківська муніципальна страхова компанія" не виконав, вказаний доказ суду не надав.

У судовому засіданні судом оголошено перерву до 17.12.2012р. об 10-00.

Після перерви у судове засідання з"явився представник позивача з"явився, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, через канцелярію суду 17.12.2012р. надав клопотання (вх.№22721) про долучення до матеріалів справи доказів. Вказані документи досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Відповідач після перерви у судове засідання не з"явився.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року"(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі -ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

01.09.2010р. між Відкритим акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» в особі Харківської філії (правонаступником якого виступає Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Гарант-Авто», надалі - Страховик) і Селевко Михайлом Вікторовичем (надалі - страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу №19G-0363734 на строк з 24.09.2010 по 23.09.2011 рік, за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «CHERY A15 AMULET», 2007 року випуску, державний номер №АХ5198ВО.

15.01.2011 року об 10-50 на проспекті Гагаріна, 43/2 в м.Харкові відбулося зіткнення автомбіля ГАЗ 2705, держ. № АХ 5637 АР, під керуванням Телетьона Михайла Сергійовича (власник TOB фірма «СТВ»), з автомобілем марки CHERY А15 AMULET, держ. № АХ5198ВО, під керуванням водія-власника Селевка Михайла Вікторовича.

Відповідно до витягу з Полісу ОСЦПВВНТЗ АА/16403 станом на 15.01.2012р. автомобіль ГАЗ 2705-14 державний номер АХ5637АР, що належить ТОВ фірмі "СТВ" було застраховано у Публічному акціонерному товаристві "Харківська муніципальна страхова компанія", м. Харків.

В результаті зіткнення автомобілям було завдано механічних пошкоджень, що призвело до матеріальних збитків.

Згідно Довідки Відділу Державтоінспекції з обслуговування м. Харкова та ATI ГУМВС України в Харківській області № 52/1-121 від 17.01.2011 року за порушення Правил дорожнього руху на водія автомобіля марки ГАЗ 2705, держ. № АХ 5637 АР, на Телетьона Михайла Сергійовича було складено адміністративний матеріал, який направлено для розгляду в Комінтернівський районний суд м. Харкова.

Постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 17.02.2011 року по справі №3-363/11 за порушення правил дорожнього руху України Телетьона Михайла Сергійовича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та оштрафовано його в доход держави на суму 340грн.

З тексту постанови про адміністративне правопорушення по справі №3-363/11 прийнятої Комінтернівським районним судом м.Харкова вбачається, що 15 січня 2011 року об 11 год. 40 хв. Телетьон М.С. керуючи автомобілем ГАЗ 2705, державний реєстраційний номер АХ5637АР на пр.Гагаріна у м. Харкові, рухаючись заднім ходом, не переконався, що це буде безпечним для інших учасників дорожнього руху та скоїв зіткнення з автомобілем держномер АХ5198ВО, що спричинило пошкодження транспортних засобів та зазначено, що своїми діями Телетьон М.С. порушив п.10.9 Правил дорожнього руху.

Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника (пп.4.1.1 Договору страхування).

17.01.2011р. Селевко Михайло Вікторович звернувся до Харківської філії ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» з заявою про страховий випадок.

Для визначення розміру матеріальної шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля, Харківська філія ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» звернулася до незалежного суб'єкта оціночної діяльності - Фоменка С.С., за проведенням автотоварознавчого дослідження.

Згідно Висновку експертного автотоварознавчого дослідження №000004 від 09.02.2011 року розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки CHERY A15 AMULET, держ. №АХ5198ВО, Селевку Михайлу Вікторовичу, складає 3 400,00 грн. (зПДВ).

Вартість відновлювального ремонту визначалася на підставі Калькуляції №1018727/7 від 04.02.2011 року на суму 2 813,62 грн. (без ПДВ), що є меншим ніж визначено Висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 000004 від 09.02.2011 року.

Від визначеної таким чином вартості відновлювального ремонту позивачем була віднята передбачена договором франшиза в розмірі 0,5% від страхової суми (267,50 грн.), а також додані додаткові витрати, пов'язані зі страховим випадком: ПДВ - 352,98 грн., сплата за Телеграму для забезпечення присутності Телетьона М.С. під час огляду пошкодженого автомобіля - 42,67 грн.

Розрахунок суми страхового відшкодування, що підлягає сплаті згідно умов Страхового полісу, затверджений Страховим актом №1018727/118141 від 16.02.2011 року, склав 2 941,77 грн.

Виконуючи договірні зобов'язання перед страхувальником ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» в особі Харківської філії, визнавши ДТП страховим випадком, на підставі Листа Вигодонабувача («ПростоФінанс»), вих. № КС1600/13 від 15.02.2011 року, сплатила страхове відшкодування Селевку Михайлу Вікторовичу в сумі 2 941,77 грн., готівкою з каси ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» в особі Харківської філії, про що свідчать Видаткові касові ордери №112 та №113 від 21.02.2011 року.

Згідно з рішенням Загальних Зборів Акціонерів від 20 квітня 2011 року Відкрите акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», Харківська філія ВАТ «УСК «Дженералі Гарант» перейменована в Харківську філію ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО», що підтверджується витягом зі статуту, що долучений до матеріалів справи.

03.05.2012 року ПАТ «УСК «ГАРАНТ-АВТО» в особі Харківської філії надіслало ПАТ «ХМСК» Претензію, вих. № 160/12-8 від 03.05.2012 року, щодо відшкодування понесених збитків у сумі 2 941,77 грн. Як підтверджується матеріалами справи на момент подання позову відповідач не виконав зобов'язання з відшкодування збитків.

З часу сплати на користь страхувальника страхового відшкодування, тобто з 21.02.2011р. ВАТ „Українська страхова компанія „Дженералі Гарант" в особі Харківської філії відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України набула право вимоги (регресу).

Відповідно до п.6 ст. 261 Цивільного кодексу України за регресними зобов*язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов*язання.

Згідно з п.8 Витягу з протоколу Загальних Зборів Акціонерів від 20 квітня 2011 року №38 у зв»язку з приведенням діяльності Товариства у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» Відкрите акціонерне товариство у «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» було перейменовано у Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», в той же час Харківська філія ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» перейменована в Харківську філію ПуАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» та є його правонаступником. Про що внесено відповідні зміни в установчі документи товариства, копії яких наявні в матеріалах справи.

На підставі статті 993 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування" до Страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке Страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Отже, після виплати страхового відшкодування у Позивача виникло право вимоги до ТОВ фірми "СТВ" про відшкодування завданої шкоди (в порядку регресу), але оскільки відповідальність ТОВ фірми "СТВ" застрахована у Публічному акціонерному товаристві "Харківська муніципальна страхова компанія", м. Харків саме Публічне акціонерне товариство "Харківська муніципальна страхова компанія" повинно відшкодувати позивачу заподіяну шкоду.

Представником відповідача під час розгляду справи 07.11.2012р. за вх.№18170 надано письмове пояснення відповідно до якого позивач визнає позовні вимоги в частині 1899,10 грн., проте, заперечує проти стягнення з відповідача 1000 грн., оскільки за полісом АА/0016403 встановлена фораншиза у цій сумі.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про страхування" франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

З наданого на адресу суду позивачем витягу з Полісу ОСЦПВВНТЗ АА/16403 вбачається, що сума франшизи за цим полісом складає 1000 грн., а отже сума шкоди заподіяна позивачу повинна бути зменшена на суму франшизи, і в частині стягнення з відповідача 1000 грн. такі позовні вимоги не можуть бути задоволені.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір оренди, підряду тощо) володіє транспортним засобом. Згідно умов договору страхування одним із страхових випадків, визначається подія, у разі якої внаслідок ДТП було завдано шкоду автомобілю Страхувальника.

Згідно частини першої статті 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого страхового відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статті 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортних засобів відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Згідно пункту 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України N 142/5/2092 від 24.11.2003 р. (із змінами та доповненнями), значення коефіцієнту фізичного зносу приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ [виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ.

Статтею 528 ЦК України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено на іншу особу, якщо з умов договору, вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не виникає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату завданої матеріальної шкоди (в порядку регресу), документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача вказаної суми належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає частковому задоволенню в сумі 1899 грн. 10 коп.

Відповідно до статей 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позовних вимог, 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ХАРКІВСЬКА МУНІЦИПАЛЬНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 63, код в ЄДРПОУ 21186813, п/р 26503006326001 в ПуАТ КБ "Акордбанк" у м.Києві, МФО 380634) на користь Публічного акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ГАРАНТ-АВТО" (01042, м.Київ, пров. Новопечерський, буд. 19/3, код в ЄДРПОУ 16467237, п/р 265000717313330 а АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805) -1899 грн. 10 коп. збитку та 1609,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 24.12.2012 р.

Суддя Жельне С.Ч.